Крім того, повідомляють, що внаслідок атак по НПЗ почалися перебої з бензином у Луганську — логістика колапсує, десь уражений завод уже не закриває потреб області, десь перекривають запити мільйонників та аграрних регіонів на тлі збору врожаю та відпусток.
У цих умовах треба тиснути на півострів — збільшувати витрати кремлівського режиму по всій понад 1000-кілометровій лінії зіткнення й у далеких регіонах РФ. Оскільки Крим прагнуть постачати і як вітрину і як військову базу.
Чому Крим? Найлегше ізолювати — безекіпажні судна як ретранслятори й носії дронів, завод БпЛА через плавні Дніпра, дії з опертям на вишки Бойка та острів Зміїний.
Легше розчистити ППО — РЛС вони змушені відтягувати від Дніпра й висот на нашому боці, далі вогневий тиск з моря й повітря, виведення з ладу ланцюгом атак радарів підсвічування та наведення великих ЗРК.
Не минає й тижня, щоб черговий радар від С-400, морська РЛС чи антена супутникового зв’язку не опинилися під ударами безпілотників — ми системно тиснемо противнику на очі в секторі.
Падає ситуаційна поінформованість, активніше починають діяти дрони-матки, з катапультами й ФПВ з борта, завдаючи ударів уже глибше — усе падає, як картковий будиночок.
30.08.2025 року удар СОУ по летовищу Гвардійське. Уражені два вертольоти Мі-8 — вони там як перехоплюють надводні дрони, так і намагаються збивати далекі апарати. Приціл очевидний — знизити можливості ППО й наведення легких катерних сил у морі. Щоб посилити шанс на прорив дальніх дронів і ракет.
Потрійний синхронний пуск ракет «Фламінго» по Криму як концентрація зусиль на піку повітряного наступу.
Вертоліт Мі-8 перед влучанням
Ціллю стала база ФСБ в Армянську, де біля селища Волошине розмістили катери на повітряній подушці.
Імовірно, зараз їх використовують для постачання передових аванпостів на островах Дніпра й Кінбурнської коси, крім того, в Північному Криму їх застосовують як мисливців на «Магур».
Судячи з даних супутникових знімків, уражена і будівля застави, особливо та її частина, де розміщені щогли й антени та місце стоянки катерів на повітряній подушці.
Ціль, як на мене, зайва для такої бойової частини.
По суті, що можуть відпрацьовувати: навігаційну систему та її стійкість до РЕБ, точність наведення під перешкодами, можливість влучити в ціль розмірів цеху та стоянки катерів?
Та й, природно, зменшення маси палива зі збільшенням бойової частини.
Це може виявитися корисним для створення шрапнельної голови — коли нам не потрібно 3000 км радіусу, але необхідно побити всі антени, вразити заправники і дістати борти в капонірах під час атаки аеродрому або якнайбільше ділянок і вузлів хімічного заводу.
Тоді так — ідеальна ціль. Оперативне завдання — позбавити легких катерних сил у Криму кількох вимпелів. Стратегічна — відпрацювати по складній площинній ціллі в умовах радіоелектронної боротьби.
Перший імовірний запуск «Фламінго» по російських цілях
Чому так мало відео від супротивника й осинтерів про використання «Фламінго» та її бойової частини?
Москва, очевидно, уникатиме будь-якої згадки про нашу ракетну програму — там маячня про демілітаризацію та 17 % потужності НПЗ вибило уламками.
ЄС, можливо, не потрібна кампанія у ЗМІ про ракети: Німеччина кілька місяців тому виділила гроші на виробництво в Україні, аж з’являється викруткове складання крилатих ракет десятками штук на місяць — навіщо їм галас на цьому тлі?
Плюс, можливо, здійснюють пуски не на всю глибину — дивляться, як поведе себе система наведення, яка голова краща, проникаюча капсульна біля цілі чи повітряний підрив (колона ректифікації непогано може постраждати через повітряний підрив).
Плюс застосування не на всю глибину, проте в цій зоні ґав і витоку інформації менше.
Але загалом у нас влучання в ціль, де працюють секторальна ППО та батареї далекого ЗРК, РЕБ, і вона розосереджена. Хороша заявка на стратегічні бомбардування углиб РФ.
Джерело: Кримські цілі
