Вето – не від Навроцького, а від Польщі
У 36-мільйонній Польщі наразі живе близько 992,5 тис. громадян України зі статусом тимчасового притулку, підрахував інформаційний портал inPoland. Це 23% від усіх українців у ЄС, більше – тільки у Німеччині (близько 1,2 млн українців). Зрозуміло, чому – Польща близька культурно, географічно і ще три роки тому – дуже приязна до українців.
Українська родина біженців прибуває у Польшу
Ситуація змінилася напередодні президентських виборів, коли ряд політичних сил вирішили зробити “українське питання” вагомою частиною внутрішнього порядку денного. Про статус українців дискутували й самі кандидати у президенти, при чому три з п’яти лідерів перегонів так чи інакше говорили про наших співгромадян у негативному ключі.
А вже наприкінці липня у 80 польських містах відбулися антимігрантські мітинги під гаслами “Польща для поляків”. Про те, що не для українців, прямо не говорилося, але цей меседж легко зчитала, наприклад, кінорежисерка та письменниця Ірина Цілик. «Гуляючи красивим старим польським містом, ми з Андрієм раптом побачили графіті на стіні: “Ukraincy won!” (Українці, геть! – ред)”, – написала вона на Facebook.
Тож коли президент Кароль Навроцький нагадує свій передвиборчий слоган “Польща насамперед, поляки насамперед”, його сприймають. І виглядає так, що наполягає він на цілком логічних речах.
“Ми повинні досягти тут соціальної справедливості”, – заявив він, пояснюючи, чому надалі певні виплати будуть лише для українців, що “виконують обов’язкову роботу”.
Президент Польщі Кароль Навроцький з дружиною Мартою під час церемонії інавгурації на площі Маршалка Пілсудського у Варшаві, 6 серпня 2025 року.
Спочатку українці на правах тимчасового притулку щомісячно отримували по 800 злотих на кожну дитину до 18 років в рамках програми “Родина 800+”, розповідає Зоряна Самотій, українка, яка перебуває у Польщі на правах тимчасового захисту. Починаючи з 1 червня 2025 року надання виплат залежить вже від відвідування дитиною польської школи. Але щороку на кожну дитину, яка відвідує школу, ще можна отримати одноразово 300 злотих в рамках програми “Гарний початок”.
Також поки що діятимуть допоміжні платежі для малозабезпечених сімей з дитиною до 18 років (їх розмір залежать від віку дитини та доходу родини). “Якщо дитина з інвалідністю, то доплати вищі», – зауважує пані Зоряна.
Є й певні преференції в системі охорони здоров’я. “Всі українці зі статусом тимчасового притулку мають право на медичне страхування, тобто доступ до безкоштовного (або частково оплаченого) лікування, аналогічно до польських громадян”, – розповідає вона.
Після вето Навроцького продовження соціальної допомоги українським біженцям до березня 2026 року під питанням.
Анонсовані зміни такі:
– виплати за програмою “800+” мають бути доступними лише тим, хто офіційно працює у Польщі;
– скасовується безкоштовне медичне обслуговування для непрацевлаштованих українців скасовується. Доступ до охорони здоров’я – за умови працевлаштування.
“Про інші доплати (малозабезпеченим, на дітей з інвалідністю) інформації не було. Але оскільки малозабезпеченість рахується від офіційного доходу, то, очевидно, теж не отримуватимуть”, – міркує Самотій.
Українці під час Маршу подяки у Варшаві, 29 травня 2022 р
Польща і так не була соціальним раєм – допомога досі надавалася тільки біженцям з дітьми. Але це і є саме та категорія, якій влаштуватися на роботу (навіть не за фахом) дійсно може бути складно. Особливо якщо діти з інвалідністю, дошкільного віку або з ними за кордоном не мама, а бабуся. Позбавлення доступу до медичної допомоги для таких родин може бути дуже болісним ударом.
Є й певна кількість біженців, які з Польщі продовжують дистанційно працювати на українські компанії. Ймовірно, всі ці люди за роки біженства знайшли спосіб так-сяк забезпечувати себе за кордоном. А дехто – ще й родичів в Україні. Так, за даними Національного банку Польщі у першому кварталі 2025 року іммігранти переказали за межі країни 5,6 мільярда злотих, і з них понад 53% (близько 3 млрд злотих) надіслали саме до України. Однак з точки зору польської держави такі люди не працюють.
Ну і на десерт президент Навроцький пропонує змінити строк перебування в країні, необхідний для подання на громадянство з 3 років до 10 (що унеможливить отримання громадянства тим охочим його отримати українцям, які з 2022-го перебувають в Польщі) і прирівняти “бандерівську символіку” до нацистської. І це вже геть не про економіку, а про гру на антиукраїнських настроях – звідки б вони не брались від початку.
Та якщо не звертати увагу на “бандеризм” (так заявив Навроцький, що б воно не означало), складно звинувачувати в обмеженні пільг українцям саме Кароля Навроцького.
“Ситуація дуже гостра. Кандидат від правлячої коаліції у передвиборчій програмі пропонував такі ж зміни до законодавства, якщо говорити про допомогу 800+”, – каже Зоряна Самотій.
Черга з українців біля центру допомоги переселенцям, Офісу Верховного комісара ООН у справах біженців у Варшаві, 7 квітня 2022 року
Приносиш користь або їдеш додому
Не тільки Польща, а й інші країни Європи робитимуть все, щоб затримати в себе винятково тих українців, які соціалізувалися – навчаються, працюють і в майбутньому зможуть стати частиною місцевого суспільства, впевнений президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. Ті, хто сподівався просто пересидіти лихі часи і отримувати соцвиплати, змушені будуть повертатись в Україну. “Поганий для нас висновок: найбільш талановиті, працьовиті і адаптивні здебільшого залишаться за кордоном”, – каже Воскобойник.
Днями канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність фундаментальної переоцінки системи соціальних виплат. “Соціальна держава, якою ми її маємо сьогодні, більше не може фінансуватися з того, що ми економічно можемо собі дозволити”, – сказав Мерц на конференції власної партії.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу в своїй канцелярії після засідання уряду в Берліні, 28 липня 2025 р.
Це загальний тренд на найближчі роки – скорочення соціальної допомоги, зменшення підтримки тих, хто обрав для себе, скажімо так, соціальне утриманство”, – переконаний Василь Воскобойник. Від таких переселенців Європа обережно позбавлятиметься саме шляхом обмежування соцвиплат.
Коли закінчиться війна, країни Європи, ймовірно, скасують статус тимчасового захисту і тоді нашим співгромадянам треба буде підтвердити, на якій підставі вони знаходяться в країнах ЄС.
“Треба буде отримати робочу чи студентську візу або ж підтвердити, що вони вже працюють на території, скажімо, Польщі і мають джерело доходу саме в ній, можуть оплачувати житло”, – каже експерт. На його думку, це стосуватиметься біженців у всіх без винятку країнах Європи, тож не за горами час, коли доведеться обирати – залишатись чи повертатись.
А поки що соціальні програми “воєнного часу” скорочуватимуть. У 2022 році була ухвалена ціла низка норм “Ad hoc” (тимчасові, спеціальні або ситуативні норми права ЄС, які створюються для вирішення конкретної проблеми), необхідних для вирішення кризи, спричиненої прибуттям великої кількості українських біженців. Та три з половиною роки – досить часу, щоб переосмислити тимчасові норми. Ряд країн вже кластеризує біженців залежно від регіонів, звідки ті прибули, створюють різні соціальні пакети залежно від соціалізованості і дотримання певних норм (вивчення мови тощо).
Німеччина, наприклад, надавала соціальне житло, допомогу по безробіттю, окремо – на дітей, оплачувала мовні курси і підвищення кваліфікації, перераховує Воскобойник. Це все переглядатимуть. “Мені здається, якщо хочемо розуміти, що відбуватиметься далі, треба дивитися не на Польщу, а на Німеччину, – міркує він. – Якщо ця значно більш розвинута економічно її сусідка перегляне свої програми, то й інші країни підуть тим же шляхом”.
Час і місця, недружні до мігрантів
Міграційна тема стала вже дуже актуальною для більшості країн Європи, каже Максим Яковлєв, кандидат політичних наук, директор Школи політичної аналітики НаУКМА. До неї звертається багато політичний партій, хоч ще недавно ідеї “не пускати мігрантів” вважали праворадикальними і солідні політичні сили їх уникали.
Максим Яковлєв,кандидат політичних наук, директор Школи політичної аналітики НаУКМА
“Зараз вже є багато публікацій щодо цього, науковці і публічні інтелектуали визнають: ми були не праві в нашій міграційній політиці, коли пускали до себе вихідців з Африки, Близького Сходу тощо”, – пояснює Яковлєв. Бо через мігрантів, які не інтегруються в суспільство, виникла низка проблем, які вже не виходить ігнорувати: цілі автономні гетто неінтегрованих чужинців, ісламізація Європи, зростання злочинності, мільярдні соціальні виплати…
Політики цю хвилю підхопили. “А українців не можна розглядати окремо від міграційної теми загалом. Їх насправді в Європі вже дуже багато”, – каже Яковлєв. Він нагадує, яку відповідь Федерального міністерства праці отримала на свій запит парламентська група “Альтернатива для Німеччини” у липні. AfD хотіли дізнатися 14 найпоширеніших імен серед отримувачів соціальної допомоги Bürgergeld. І вийшло, що на червень 2025 року у цьому ТОП-14 5-те місце займають Олени (14,4 тис), а 11-14-те – Анна, Олександр, Тетяна та Ірина. З 14 позицій п’ять займають українські отримувачі допомоги. “Зрозуміло, що на це реагують. Чому це 12 тисяч чоловіків з ім’ям Олександр отримують державну допомогу?”, – каже експерт.
Проблема мігрантів у Європі глибока і вона найближчим часом не зійде з порядку денного, впевнений він, а наші біженці потрапили до неї ніби причепом. Перед ними завдання – інтегруватися в нове суспільство, довести працездатність при тому, що наразі українці найчастіше виконують роботу менш кваліфіковану, ніж колись на Батьківщині. А європейські уряди чекають, щоб українська влада робила якісь кроки – закликала, створювала умови повертатися. “Складне питання, ще й невдача з Міністерством національної єдності на ситуацію впливає”, – говорить Яковлєв.
Джерело: Вето на мігрантів: чому для українців за кордоном настають не найкращі часи
