Та до муралів ще треба було дорости, тож почати я вирішила зі стін удома. Тато зі скрипом дозволив нам із друзями розмалювати стіни в моїй кімнаті. Вийшло незвично та ультрастильно: фото цієї кімнати потім завірусилися у VK, і до нас почали звертатися власники кафешок із проханням зробити щось схоже для них. Але я тоді була малою, тож малювати після закриття закладів, годині так о дев’ятій вечора, мене, на жаль, ніхто не відпускав.
Це загалом були часи, коли я дивилася на старшаків – скейтерів і брейкдансерів, які збиралися в парку Шмідта – і відчувала перший потяг до чогось неформального. На тусовки мені ходити не дозволяли, тож доводилося казати батькам, що я йду до когось із ночівлею, і тікати потайки. Мамо, тато, якщо ви це читаєте, пробачте. [сміється]
Арт-джем-сешн для закладу Wild Sandwich, Одеса, 2017. Фото — Артем Будзинський.
На фоні роботи, створеної в колаборації з Улею Spuskovik, Львів, 2021.
Джерело: Смол-токи на ринку і маяк Веса Андерсона. Бердянськ очима керамістки й ілюстраторки Христини Вершини
