
Бізнесмен Сергій Тищенко хоче укласти угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) про визнання винуватості. Водночас, за інформацією джерел LB.ua у НАБУ та САП, збитки за угодою — у п’ять разів менші за завдані державі, які оцінюють майже у 1 млрд грн.
26 серпня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд цієї угоди у справі про розкрадання арештованих нафтопродуктів бізнесмена-втікача Сергія Курченка на суму близько 817 млн грн. Засідання проходить у закритому режимі — «для збереження таємниці слідства та безпеки учасників процесу», — наполягав прокурор Олексій Снєгірьов.
20 серпня суд пом’якшив запобіжний захід для Тищенка: замість домашнього арешту він перебуває під особистим зобов’язанням.
Суть справи
Слідство вважає, що Сергій Тищенко разом із колишнім народним депутатом Сергієм Пашинським у 2014–2015 роках заволоділи майже 100 тис. тонн нафтопродуктів, що належали олігарху-втікачу Сергію Курченку. Їхня ринкова вартість становила близько 817 млн грн.
Після Революції Гідності ці ресурси були конфісковані та передані держпідприємству «Укртранснафтопродукт» для реалізації з метою поповнення бюджету. Однак, за версією НАБУ і САП, кошти від їхнього продажу потрапили до компаній, пов’язаних із Тищенком.
Хронологія арештів і запобіжних заходів
- Лютий 2024 року. СБУ вручила підозри Пашинському, Тищенку та іншим фігурантам справи. Тоді збитки державі оцінили у майже 1 млрд грн.
- Заставу за Пашинського – 272,5 млн грн., внесли підприємства ОПК, які входять до очолюваної ним Національної Асоціації оборонної промисловості України, мотивуючи це важливістю діяльності колишнього нардепа для відбиття російської агресії. Він вийшов на волю. Його захищав адвокат Ігор Федур.
- Тищенка взяли під арешт із заставою 363 млн грн, яку згодом знизили до 181 млн грн.
- Попри наявність британського паспорта, понад 200 поїздок за кордон та родину, що мешкає за межами України, у серпні 2025 року суд пом’якшив йому запобіжний захід.
Як працювала схема
- Керівник «Укртранснафтопродукту» Володимир Гаврилов, за даними слідства, фактично підпорядковувався Тищенку та працював у приміщеннях його групи компаній «Фактор».
- Продаж нафтопродуктів здійснювався через компанію «Укройлпродукт», пов’язану з Тищенком, причому зі значними знижками. Внаслідок цього держава втратила близько 250 млн грн, а загальна заборгованість сягнула понад 400 млн грн.
- Кошти проходили через «Фортуна-Банк», що належав Тищенку. Приблизно 329 млн грн перерахували на рахунки афільованих компаній.
- Частину грошей (≈100 млн грн) перевели у депозити «Укройлпродукту», але після ліквідації банку кредити так і не повернули.
- Після завершення оборудок Тищенко оголосив себе банкрутом.
Участь ексдружини
- До схеми, за даними слідства, могла бути причетна колишня дружина бізнесмена — Олена Тищенко.
- У 2015 році вона працювала в Адміністрації президента та МВС і формально не мала права вести бізнес.
- Водночас була власницею компанії Copper Homes Ltd (острів Мен), якій належав маєток у британському графстві Суррей вартістю близько £5 млн.
- Під час процедури банкрутства цей маєток продали, а у 2020 році британські органи арештували активи, пов’язані з нею, на £65 млн.
- Родина також мала нерухомість у Франції через компанію Sci Du Grand Chene.
- Бізнес у СІЗО
- Попри перебування під вартою, Тищенко, за даними слідства, продовжував контролювати бізнес, використовуючи IP-телефонію.
- У співпраці з підсанкційним російським бізнесменом Ігорем Наумцем (холдинг «Юнігран») він організував перерозподіл активів у Житомирській області.
- Його брат очолив наглядову раду АТ «Коростенський кар’єр», а син став директором підприємства.
- Разом із мером Коростеня Володимиром Москаленком вони позиціонували себе як меценати, але водночас підтримували діяльність псевдорелігійної організації «АллатРа», яка поширювала проросійські наративи й була згодом ліквідована правоохоронцями.
Активи, оформлені на матір
- Після викриття схем Тищенко переоформив ключові бізнес-активи на свою матір — Мотрону Тищенко.
- Вона стала формальною власницею 99,5 % «Фортуна-Банку».
- Через ТОВ «ТІС-КОМПАНІ» (97 % належить матері, 3 % — дочці) контролювала компанії орбіти «Фактор» і 99,5 % акцій «Житомирських ласощів».
- Дохід фабрики «Житомирські ласощі» зріс із нуля у 2020 році до 305 тис. грн у 2022-му та понад 575 млн грн у 2023-му.
- Мотроні Тищенко також належав ПрАТ «Коростенський завод хіммаш», який виконував державні оборонні підряди, зокрема для «Укргазвидобування», та експортував продукцію до Іраку. За даними журналістських розслідувань, ця продукція могла використовуватися у виробництві російських дронів-камікадзе «Шахед».
Інкриміновані статті
Сергію Тищенку інкримінують:
- ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 — співучасть у злочині;
- ч. 5 ст. 191 — привласнення та розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем;
- ч. 1 ст. 255 — створення злочинної організації.