Працівники Національного антикорбюро написали колективне звернення до Київського апеляційного суду і попросили його забезпечити публічний розгляд справи проти їхнього колеги Руслана Магамедрасулова. Цей детектив, за даними СБУ, планував торгувати з Росією технічними коноплями.
Співробітники Бюро просять забезпечити відкритість засідань починаючи з сьогоднішнього, на якому розглядатимуть скаргу на обраний запобіжний захід (утримання під вартою). Звернення підписали понад 280 людей.
“Ми – ті, хто нижче підписалися, повністю усвідомлюємо загрози, які походять від російської федерації, та важливість контррозвідувальних заходів і оперативного реагування правосуддя на будь-які ознаки співпраці з агресором.
Ми також переконані, що жодна особа, незалежно від її приналежності до НАБУ чи інших державних інституцій, не може мати індульгенції від відповідальності за злочини проти національної безпеки.
Водночас ми щиро переконані, що події, які відбулися у липні 2025 відносно працівників Національного бюро, є процесуальним свавіллям, зумовленим політичною метою“, – йдеться у зверненні.
Понад 280 співробітників НАБУ просять суд забезпечити відкритість засідань по справі колеги
Справа Руслана Магамедрасулова
У липні СБУ повідомила про викриття декількох співробітників НАБУ в пособництві Росії. Одним з затриманих детективів є Руслан Магамедрасулов, якому разом з його батьком інкримінують статтю 111-2 (пособництво державі-агресору). Руслан Магамедрасулов – керівник одного із міжрегіональних управлінь детективів НАБУ, який у Дніпрі координує діяльність Бюро в прифронтових Дніпропетровській та Запорізькій областях.
За даними слідства, він нібито організовував продаж технічних конопель, які вирощує його батько, до російської Республіки Дагестан. Також слідство стверджує, що він мав листування з нардепом-втікачем Федором Христенком, який, за даними слідства, пов’язаний з російськими спецслужбами і нібито мав вплив на НАБУ.
Затримання Магамедрасулова, як і підозри ДБР іншим детективам за дорожні аварії кількарічної давнини, відбулося на тлі спроби підпорядкування НАБУ і САП генеральному прокурору. Тоді Верховна Рада ухвалила відповідні норми поправками до законопроєкту, що жодним чином не стосувався антикорупційних справ. Президент, попри застереження міжнародних партнерів і протести громадськості, підписав цей законопроєкт, що призвело до ще масштабніших мітингів. Зрештою Раді довелося вносити зміни, що усунули загрозу незалежності антикорупційних органів.
