Понад 300 мільйонів фунтів стерлінгів, наданих англійським радам для допомоги українським біженцям у пошуку житла, не було витрачено, тоді як тисячі з них стикаються з безпритульністю.
Про це повідомляє The Guardian.
Запити видання виявили, що 327 мільйонів фунтів стерлінгів – приблизно третина бюджету в 1 мільярд фунтів стерлінгів – все ще лежать на банківських рахунках рад понад три роки після вторгнення Росії в Україну.
Більшість коштів, витрачених радами, були використані для оплати праці персоналу та партнерських організацій. Лише 22 мільйони фунтів стерлінгів було витрачено на тимчасове житло для українців та 15 мільйонів фунтів стерлінгів – на допомогу їм у приватному орендованому житлі.
Багато українців мають труднощі з пошуком житла в приватному орендованому секторі через необхідність внесення застави, з чим ради можуть допомогти, але що, за словами деяких українців, на практиці може бути повільним, бюрократичним та важкодоступним процесом. Знайти гаранта у Великій Британії також може бути складно, а тим, хто не розмовляє англійською, важко домовлятися з орендодавцями.
Дослідження Британського Червоного Хреста, проведене на початку цього року, показало, що українські біженці більше ніж удвічі частіше, ніж британці, стикаються з безпритульністю. Використовуючи дані з усього Сполученого Королівства, дослідження Червоного Хреста оцінює, що цього року понад 6400 українських сімей зіткнуться з певною формою безпритульності.
Бальджіт Ніджхар з Української організації допомоги біженцям сказала: “Місцевим радам виділяються тисячі фунтів на кожного українця, який прибуває, проте гості, яких ми підтримуємо, здається, мають труднощі з прямим доступом до цих коштів, коли потребують допомоги”.
“Найпоширенішою проблемою є неможливість орендувати житло приватно, і люди часто не знають нікого у Великій Британії, хто міг би виступати гарантом, тому саме на місцеву раду вони повинні покладатися, щоб вирішити цю проблему”, ‒ підкреслює вона.
Ніджхар закликала до встановлення цільових показників щодо витрат радами державних коштів, призначених для українців. Також активістка закликає, аби Міністерства житлово-комунального господарства, громад та місцевого самоврядування (MHCLG) допомогло вирішити цю проблему.
Соломія Баранець, українська біженка та стажер-юрист, яка керує проектом “Інтеграція зайнятості українців”, щоб допомогти людям знайти роботу, сказала, що їй було важко знайти житло для себе та своєї родини, і вона намагається допомогти іншим, хто опинився в такій самій ситуації.
“Статус українців тут нестабільний. У мене двоє дітей та мати-інвалід. Я зв’язалася з більше ніж 50 орендодавцями. Вони були дуже ввічливими, але так і не відповіли мені. Рада мені не допомогла. Я мусила допомогти собі сама”, ‒ підкреслила Соломія.
За словами Стана Бенеша, директора “Опори”, організації, яка підтримує українців, якість підтримки ради для українців часто є лотереєю поштових індексів. “З моменту початку дії візових схем для України ради мали значну свободу дій щодо того, як використовувати виділені урядом кошти та чи доповнювати їх зі своїх власних бюджетів”, ‒ заявив він.
“Різниця в структурах рад, ресурсах та пріоритетах по всій Великій Британії посилила розрив. Хоча деякі українці все ще отримують високий рівень підтримки, все більша кількість людей стикається з труднощами”, ‒ підкреслив Бенеш.
