«100 % поляків переконані у своїй правоті щодо Волинської трагедії»
Почнімо з теми історичної пам’яті, яка все частіше звучить як політичний інструмент. Йдеться про шантаж з боку польських політиків щодо підтримки України на шляху до ЄС і НАТО. Ви погоджуєтеся з такою оцінкою?
Я не вживав би таких гучних слів, як «шантаж». Є державна політика, яка базується на суспільній думці. 100 % поляків переконані у своїй правоті щодо Волинської трагедії. Наше завдання — вести діалог, конструктивно розв’язувати проблемні питання, вивчати цю історію і для себе формувати аргументовану позицію, зокрема щодо ексгумацій, які впливають на те, як нас сприймають. Якщо порівняти ситуацію рік тому і зараз, то питання ексгумацій майже зникло з перемовного процесу саме завдяки тому, що ми почали діяти.
Працює робоча група, розпочалися дослідження в селі Пужники на Тернопільщині. Видано дозвіл на інше дослідження у Львові — це знизило гостроту теми. Вона залишається в публічному дискурсі, але наші практичні дії зменшують простір для маніпуляцій, зокрема, з боку російської пропаганди.
Наскільки, на вашу думку, польське суспільство й політики готові до компромісу?
Треба розуміти чутливість цього питання. Політики не можуть ігнорувати запити виборців. Але ми вже бачимо результати: президент України налагодив конструктивний діалог з прем’єр-міністром Польщі, міністри закордонних справ і культури ведуть роботу.
Василь Боднар
Наше завдання зараз — у період зміни влади — налагодити діалог з новим президентом, продовжити практичну роботу. Це вимагає часу, зусиль і подолання бюрократичних бар’єрів, але ми на правильному шляху. Я переконаний, що питання історії не повинні стати бар’єром у нашій співпраці.
Польща, як і Україна, розглядає Росію як головну загрозу. І хоча ці теми можуть не бути напряму пов’язаними, в польському політикумі є консолідоване розуміння важливості підтримки України у війні.
«Принцип простий: ушановуємо жертв по обидва боки кордону, не ділимо їх на польських чи українських»
Чи є зараз шанси вийти на спільну позицію щодо вшанування жертв Волинської трагедії?
Абсолютно. Перші ексгумації відбулися в травні цього року в колишньому селі Пужники Тернопільської області. Зараз триває ДНК-ідентифікація. Після цього — перепоховання і встановлення символів пам’яті.
Видано дозвіл на розкопки у Львові, де в 1939 році загинули солдати Війська Польського — це не пов’язано безпосередньо з Волинською трагедією, але є частиною історичної роботи. Також опрацьовують нові дозволи, зокрема, в селі Гута-Пеняцька, що має пряме відношення до трагічних подій.
Ексгумаційні роботи на старому цвинтарі в Пужниках, Тернопільська область, де 13 лютого 1945 року поховали поляків, які загинули під час збройного нападу в роки Другої світової війни.
Маємо попередній дозвіл на розкопки поблизу Юричкова, за 40 км від Перемишля. Є повна співпраця з Інститутом національної пам’яті Польщі, Міністерством культури й іншими структурами. Ми відкриті й діємо за всіма формальними процедурами.
Принцип простий: вшановуємо жертв по обидва боки кордону. Не ділимо їх на польських чи українських, а демонструємо повагу до кожного загиблого.
«Польща продовжує надавати допомогу Україні»
Якщо порівнювати військово-технічну допомогу Польщі у 2022–2023 роках і зараз — що змінилося?
У 2022 році Польща надала найбільший обсяг допомоги, зокрема: танки, перші «Леопарди» й інше озброєння — загалом до 5 млрд (доларів. — Ред.). Сьогодні допомога триває. Ми отримали 46-й пакет, готують 47-й. Є гуманітарна підтримка, взаємодія у військово-технічній сфері. Не можу розкривати деталі, але це вигідне співробітництво. Також збільшено кількість програм підготовки українських військових у Польщі. Діє Український легіон: добровольці підписують контракти, можливо, не в тих обсягах, як хотілося б, але процес триває.
Українські військові під час навчань у Польщі
А що з проєктами виробництва озброєння для України?
Вони є. Але не можу про це говорити публічно — це військова таємниця. Коли буде час — повідомимо. Бо ворог не спить. Наприклад, були фальшиві документи, нібито українців у Польщі мобілізують до ЗСУ. Це абсолютна дезінформація.
Чи є спільні проєкти захисту кордону?
Радше йдеться про розбудову. Ми працюємо над угодами про спільний контроль, які спростять перетин кордону. Зокрема, вдосконалення інфраструктури в Медика — Шегині, Хелмі, залізничне сполучення. Це важливо, адже кордон щороку перетинають мільйони людей. І йдеться не лише про польсько-український, а й про зовнішній кордон ЄС.
Польща нещодавно обрала нового президента — Кароля Навроцького. Як ви оцінюєте його політику щодо України?
Він візьметься до виконання обов’язків 6 серпня. Я вже мав зустріч з ним у Хелмі 11 липня. Він професійний історик, колишній голова Інституту національної пам’яті. Це означає, що тема історії буде для нього важливою. Але все залежить від того, як ми вибудуємо діалог. Ми вже запропонували телефонну розмову, запросили відвідати Україну. Президент Зеленський привітав його з обранням. Тож усе в наших руках. Загроз згортання допомоги я наразі не бачу.
Василь Боднар і Анжеліка Сизоненко
Польські фермери протестували проти агроекспорту з України. Наскільки серйозною була ситуація?
Проблеми справді були: викидання зерна, блокування. Але завдяки діалогу між українськими та польськими аграрними асоціаціями конфлікт вдалося локалізувати. Наприклад, у листопаді 2024-го і травні цього року були спроби блокувань, але вони не вдалися. Польські фермери зрозуміли, що блокування шкодить і їм, адже Україна купує велику кількість польської продукції. Є конкуренція, є складні моменти, але ми навчилися вирішувати їх. І домовлятися про квоти, перехідні періоди, компроміси. Головне — уникати політизації.
«Українці в Польщі не прохачі, а повноцінні учасники економічного життя країни»
І останнє запитання. Чи справді впала підтримка українських біженців у Польщі?
Імовірно, йдеться про суспільну підтримку, а не про політику держави. Польща надала українцям практично рівні права зі своїми громадянами (окрім виборчих). Нині 69 % з 998 тис. зареєстрованих українців у Польщі працюють. І приносять економіці близько 22 млрд євро щороку — це 2,7 % ВВП Польщі.
Ті, хто не працює, отримують допомогу, але витрати на них уп’ятеро менші, ніж прибутки від зайнятих громадян. Тому Польська держава має скоріше вигоду. Так, є стереотипи, є політичні маніпуляції, але українці не прохачі, а повноцінні учасники економічного життя країни.
Василь Боднар
Водночас важливо не провокувати: не демонструвати надмірного споживання чи розкішного життя, бо це викликає суспільне напруження. Але загалом наші громадяни допомагають польській економіці. Створено 79 тис. українських підприємств — від перукарень до заводів. Вони дають робочі місця і наповнюють місцеву економіку. Та найголовніше — ми в гостях. А в гостях не висувають вимог, а ведуть діалог. Це завдання і дипломатії, і медіа.
Джерело: Василь Боднар, посол у Польщі: «Наразі немає жодної загрози згортання польської допомоги Україні»
