Начальник ГУР Кирило Буданов за роботою
Розвідники Буданова читають ворога, наче відкриту книгу
Мене часто запитують: як змінилася наша розвідка за цей час? Відповім жартома: Як старий добротний автомобіль після тюнінгу на хорошому приватному СТО десь у прифронтовому Харкові – розвідка стала швидшою, хитрішою, витривалішою, винахідливішою, злішою і набагато розумнішою.
Раніше наші розвідники працювали переважно в тіні — зараз тінь сама їх боїться. Супутникові знімки, далекобійні повітряні дрони, морські безекіпажні «Магури», штучний інтелект і фахівці, які читають ворога, наче відкриту книжку.
Українська нація знає: ГУР — це реальні люди, які щодня роблять усе, щоб росія отримувала належну відплату за кожен вчинений нею злочин. ГУР — ніби нервова система нашої держави, її очі, її вуха. ГУР — її надійний щит і загострений вбивчий кинджал.
Морський дрон Magura V7
Хто, наприклад, міг подумати, що фактично не маючи власного флоту, ми заженемо сучасні російські бойові кораблі за бонні загородження у далекому Новоросійську? Але це сталося. Нова технологія війни, створена і випробувана фахівціями ГУР, допомогла Україні здобути стратегічно важливу перемогу на Чорному морі.
Хто ще 3 роки тому міг уявити, що наші БПЛА досягатимуть і знищуватимуть ворожі цілі у Казані, Підмосков’ї чи за полярним колом у Мурманську? Але сьогодні все це — повсякденна робота «спецури» генерала Буданова.
Якщо раніше нас боялись лише окремі «товаріщі» в генштабі росії, то тепер нас добре знає та остерігається вся вертикаль Кремля. І недарма. Операції ГУР не лише на морі, але й у повітрі, на землі, у кіберпросторі дедалі відчутніше підривають здатність агресора продовжувати геноцидну війну проти України.
Росіянам ніде не буде спокою. Це їм гарантують наші розвідники з «Острова». Той, хто посіяв вітер на землі сусіда, неодмінно пожене вогняну бурю в своїй власній хаті. Відплата за злочини ворога — невідворотна.
Національний рефлекс: бачити, чути, аналізувати, прицільно бити
Розвідка — це національний рефлекс: бачити, чути, аналізувати і бити точно в ціль. Одним з таких скрупульозно вивірених та хірургічно точних ударів по ворогові можна назвати операції ГУР в акваторії Чорного моря. Операції, які дозволили нам відкинути весь «хвальоний» Чорноморський флот РФ — за «порєбрік» бонних загороджень далекого Новоросійська на Кавказькому узбережжі.
Розвідники довели: Чорне море — смертельно небезпечне для московитів, хоча у 2022-му, на початку повномасштабної війни, рашисти вже були певні, що це їхнє «внутрішнє озеро», «ставок». Вони захопили Зміїний, вони планували десант на нашу Одесу та Миколаїв, вони зруйнували всі логістичні шляхи та коридори українських та іноземних суден морем до Європи.
ГУР МО після операції зі звільнення острову Зміїний.
Але українські розвідники разом з іншими підрозділами Сил безпеки та оборони України поступово стали ламати російські плани, техніку, кораблі і… моральний дух.
БДК «Цезарь Куніков», ракетний корвет «Івановєц», розвідувальний корабель «Іван Хурс», ракетний корвет «Сергєй Котов», патрульний корвет «Васілій Биков» — ось геть не повний перелік чорноморських трофеїв, здобутих бійцями ГУР МОУ.
Головною зброєю війни на Чорному морі стали безекіпажні катери Magura V5, а згодом й модернізовані версії — багатоцільові платформи Magura W6P та оснащені ракетним озброєнням Magura V7.
Саме завдяки застосуванню дронів Magura наші воїни тепер здатні знищувати не лише кораблі на поверхні, але й російські повітряні цілі, зокрема, гелікоптери Мі-8 та багатоцільові винищувачі 4-го «+» покоління Су-30 — Кирило Буданов назвав ці славетні епізоди війни «історичним моментом».
Корвет «Сергій Котов», носій крилатих ракет «Калібр», був потоплений 5 березня 2024 року поблизу Керченської протоки під час операції спецпідрозділу ГУР МО Group 13 із ВМС України.
Наші морські дрони стали новими «зірками» в акваторії. Без понтів, але з чіткою місією — знайти, підійти, бахнути, знищити.
Звільнення Зміїного — ще одна безпосередня заслуга бійців Буданова. Важка, але критично важлива для України перемога ГУР та залучених до операції підрозділів Сил безпеки та оборони держави.
Спецпризначенці ГУР МОУ стали також і «спеціалістами з газовидобування», бо звільнили від росіян газові платформи, які ми звикли називати «вишками Бойка». А порт Севастополь — тепер більше схожий на тестовий полігон для дронів і «гуркоту», ніж на колишню головну базу російського флоту.
Регулярні спецоперації ГУР на території тимчасово окупованого Криму вишколили рашистів у Севастополі прокидатись не від будильника. Ми працювали і працюємо в морі, в повітрі й навіть під водою.
Підсумок простий: Чорне море — українське.
Не чекай, коли ворог змламає двері в твій дім
Кирило Буданов перший серед найвищих українських воєнначальників ще на початку 2022 року озвучив думку про необхідність перенесення бойових дій на територію РФ, адже без цього нам велику системну війну не виграти. Очевидно, що для завершення війни нам потрібно робити все, аби росіяни і засинали, і прокидалися під звуки вибухів та канонаду. І не лише у Севастополі, але й в Москві, Петербурзі, Єкатеринбурзі чи Нижньому Новгороді.
Начальник ГУР Кирило Буданов
Ще задовго до того, як це стало трендом, у нашій розвідці визріла одна проста, але критично необхідна ідея: якщо ворог лізе в твій дім — не сиди й не чекай, поки він зламає двері.
Так народився підхід — точкових, жорстких і продуманих ударів у місця, де росіянам найдужче болить, там, де вони не очікують, бо вважають, ніби «все під контролем».
Гуркіт в Криму — це наполеглива робота спецпризначенців ГУР МОУ, які вміють влучно нагадати ворогові та його посіпакам, що півострів був і є українським. Дрони в Москві, на нафтобазах в Татарстані і аеродромах під Саратовом — це не «технічна несправність», а продовження реалізації підходу генерала Буданова. Якщо Росія думає, що може воювати безкарно, то ми нагадаємо, що наслідки існують — небезпечні та смертельні.
Спецоперації ГУР у тилу ворога, включно з диверсіями, рейковою війною на російській залізниці, знищенням важливих логістичних та військових об’єктів — це все частина цієї стратегії.
Ще один важливий епізод — рейдові операції «Російського добровольчого корпусу», Легіону «Свобода Росії», «Сибірського батальйону». Влітку 2023 року вони вперше зайшли на територію Білгордської області РФ та продемонстрували, що так званих червоних ліній путіна насправді не існує.
Бійці «Російського добровольчого корпусу» та Легіону «Свобода Росії» неподалік українсько-російського кордону, Харківська область, 24 травня 2023 р.
ГУР не просто воює, а змінює правила гри. І коли запитують, чи спрацювала ідея Кирила Буданова зразка 2022-го року про перенесення війни на територію ворога, вказую на реакції московитів, коли десь щось гучно вибухає на їхніх аеродромах, залізниці, станціях РЛС чи складах боєприпасів — вони кривляться від болю, розпачу та безпорадності.
Трансформація ГУР — технологічно-інтелектуальна історія 21-го століття
Упродовж минулих років трансформація ГУР МОУ стала справжньою технологічно-інтелектуальною історією 21-го століття. Адже йдеться не лише про розвідку, яка сидить десь у засідці чи у бункері та слухає ворожі ефіри. Хоча і цим вона, безумовно, також займається.
Водночас у структурі ГУР створені підрозділи активних дій, здатні виконати бойову задачу найвищої складності в будь-якій точці не лише російсько-українського фронту, але й усього світу. Інакше кажучи, ми розвідали, ми вдарили, ми зникли. І всі — задоволені, крім ворога. Це є зовсім новий рівень української розвідки: розум + технології + рішучість. Бійці підрозділів активних дій ГУР МОУ «Кракен», «Артан», «Тимур», «Шаман», «Group 13» вже стали легендами нашої війни за Незалежність.
Технологічна гордість наших розвідників — вищезгадані українські безпілотники, «пілотами» яких є бійці «Group 13». Тут вони справді мають, чим похвалитись. Бойовий морський дрон Magura V5 — легенда війни у Чорному морі.
Зовсім нещодавно у Києві презентували нові версії безекіпажних бойових катерів — Magura V7 та Magura W6P. Magura V7 вже відзначилася на полі бою: у січні та травні 2025-го року збила в акваторії Чорного моря 2 ворожі гелікоптери Мі-8 та 2 багатоцільові винищувачі Су-30. Ці «сушки» та «мішки» самі прилетіли, аби знищити нашу «Магуру». Пішли по вовну — повернулися стриженими, як каже прислів’я. Вперше в історії світових воєн ворожа пілотована авіація була знищена з поверхні води безекіпажним катером, оператор якого фізично знаходився за сотні кілометрів від зони бойових дій.
Крім того, на озброєнні бійців ГУР МОУ є ціла «екосистема» інших безпілотників — це і далекобійні аеродрони, і FPV-камікадзе, і дрони-розвідники, і дрони-ретранслятори, наземні безпілотні платформи. Усе це — своє, усе розвивається і вдосконалюється прямо зараз. Ми не тільки користуємось технологіями — ми їх розробляємо, створюємо та серійно виготовляємо. Нашим озброєнням вже активно цікавляться провідні армії cвіту.
Ворог намагається деморалізувати українців шляхом поширення фейків та дезінформації
Дехто з наших «гарячих голів» інколи закидає новій українській розвідці її начебто надмірну публічність та відкритість. Однак і цей підхід Кирила Буданова довів свою ефективність.
Публічна розвідка? Саме так! Раніше ГУР асоціювали з тишею і тінню. Зараз — у структурі «Острова» маємо окреме Управління стратегічних комунікацій. Так, розвідка стала публічнішою. Утім йдеться не про самопіар, а про демонстрацію частини результатів критично важливої для безпеки держави роботи ГУР. Це додає сил і впевненості українському суспільству; це діє на ворога ― зі зворотнім ефектом.
ГУР бере активну участь в інформаційній війні з росією. У цій площині необхідні зусилля не лише для нейтралізації ворожих інформаційних операцій, але й для ведення власних інформаційних кампаній з потрібними, ефективними наративами.
Адже у сучасному швидкому та технологічному світі, де вирують масиви безособової, неперевіреної, вигаданої, поширеної, зокрема, і російським воєнним «агітпропом», інформації, боротьба за уми людей — справа надзвичайно важлива.
Начальник ГУР Кирило Буданов
Лише офіційно росія витрачає на поширення власної брехні по світу через російські медіа понад 1 млрд доларів на рік. Ще сотні мільйонів — йдуть неофіційно на розповсюдження російських наративів у Телеграмі, Тік-Тоці, YouTube та Facebook. За допомогою цих інформаційних інструментів росіяни здатні змінити суспільну думку в країнах зі сталими демократичними системами — аж до впливу на результати виборів. Виявлення подібних інформаційних спецоперацій ворога, їхня нейтралізація та контрпропаганда, — серед особливо важливих завдань сучасної української розвідки у співпраці з нашими західними партнерами. Робота фахівців “Острова” у цій сфері так само наполеглива і ефективна.
Абревіатура «ГУР» стала глобальним символом відваги, професіоналізму та рішучості. Її впізнають у провідних аналітичних центрах США, Великої Британії, Європи та Азії. Представники української розвідки — часті спікери міжнародних форумів, а інтерв’ю керівництва спецслужби завжди цитуються світовими ЗМІ, «відкритість» українських розвідників беруть на озброєння колеги за кордоном.
ГУР в Африці, Сирії, Афганістані — шахи на пороховій діжці
Наша розвідка — це не лише про Москву, Петербург, Кенігсберг чи Казань. Це ще й про Кабул, Дамаск, Бамако, Хартум і багато інших точок на карті, які не дуже популярні серед туристів через свою занадто «високу» воєнну «температуру», але дуже цікаві для України.
Наші спеціалісти працювали в Кабулі задовго до повномасштабної війни з РФ. Збирали інформацію, витягували людей, допомагали партнерам. Було одночасно гаряче й тихо, як це буває в справжній розвідці.
Спецпризначенці ГУР МОУ під час евакуації громадян з Афганістану
Україна стала однією з небагатьох країн, яка у вересні 2021-го відправила власну місію для евакуації людей у вже повністю контрольований талібами Афганістан. Операція, яка мала тривати пару годин, розтягнулась на кілька днів і неодноразово була на межі зриву. Таліби вимагали офіційних перемовин, а на місці панував хаос, стрілянина, викрадення та побиття людей. Українські розвідники тоді евакуювали 96 осіб, українців та афганців, які перебували у зоні найвищого ризику, аж до їхнього фізичного знищення. Серед врятованих була група студентів університету, спонсорованого Ватиканом, та трирічний хлопчик, поранений під час теракту в кабульському аеропорту місяцем раніше. Вся операція, проведена спецпризначенцями ГУР, завершилася без жодних втрат.
Сирія — окрема історія. Це як шахи на пороховій бочці. Там наші розвідники показали, що вміють грати і в глибоку стратегію, і в тактичний маневр. Іноді наша присутність — це «невидимі очі», які дають нам змогу розуміти, що робить ворог за тисячі кілометрів від кордонів України. Зокрема, саме завдяки ГУР МОУ вдалося евакуювати з Сирії 34 людини.
Деякі сирійські ЗМІ повідомляли наприкінці 2024-го, ніби українська розвідка надає допомогу у вигляді дронів та навчання пілотів сирійським повстанцям, які тоді виганяли з країни багаторічного диктатора та друга Путіна Башара Асада. Підтвердити чи спростувати не можемо. Єдине, що точно відомо, Асад втім саме до Москви.
Бійці ГУР та евакуйовані громадяни України з території Сирії
Африка — вона, хоч і далека, але теж важлива. В одних країнах українці допомагають партнерам фіксувати російську активність, в інших — працюють з місцевими структурами аби цю активність рішуче припинити. Наша мета всюди одна: знати більше, ніж знає ворог, і діяти тоді, коли він цього не очікує.
Про результати цієї частини роботи ГУР, ясна річ, ніхто не звітує, але іноді про них може свідчити відгомін у світових медіа.
Так чи інакше, як казав Кирило Буданов, українські розвідники нищитимуть російських воєнних злочинців повсюди у світі.
Українські спецпризначенці діють там, де починається загроза для України. Наші розвідники не прив’язані до офісу, часто їхній «кабінет» — це ніч, пил, спека, мовчання, але з дуже чітким внутрішнім усвідомленням: «Ми тут, бо Україна має бути в безпеці».
Звільняємо українців з полону та фіксуємо ВСІ злочини росіян.
Від самого початку повномасштабного вторгнення ГУР МОУ займається організацією обмінів полоненими та звільненням всіх бранців москви. Для координації цього важкого та кропіткого процесу створений окремий Координаційних штаб з питань поводження з військовополоненими. Він має свої представництва в усіх найбільших містах України. Існує електронний реєстр наших полонених та зниклих безвісти, електронний кабінет для кожного воїна, якого розшукують його рідні та близькі. Звільненим бійцям забезпечують реабілітаційну та соціальну допомогу, надається допомога родинам воїнів.
Головне завдання Координаційного штабу – це повернення всіх громадян, захоплених ворогом в полон, а також допомога їхнім рідним та близьким. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну вдалося повернути 5857 українців (як військових так і цивільних).
Звільнені українські захисники після обміну полоненими, 19 червня 2025 року.
Кожен такий обмін, кожне повернення на волю — надважлива спільна перемога для команди Координаційного штабу, для всієї України. За кожною операцією стоїть комплекс складних дій: переговори, координація, логістика, тонка дипломатія і, звісно, людські емоції. Ми повертаємо не тільки воїнів, а й цивільних, волонтерів, медиків — усіх, хто опинився в руках росіян.
Окрема частина — повернення тіл загиблих героїв. Це болісна, але дуже важлива місія. Наші полеглі хлопці і дівчата мають бути поховані з честю, а родини — дочекатись і попрощатися по-людськи. Знаю, що Штаб активно співпрацює з гуманітарними організаціями, Міжнародним Червоним Хрестом, залучає інші міжнародні механізми.
Коли забирають твою історію — хочуть стерти твою ідентичність.
Ще один фронт роботи ГУР МОУ — це документування воєнних злочинів РФ. Аналітики ГУР, фахівці з кібернапрямку, польові групи збирають докази: відео, фото, свідчення, перехоплення. Це робота, яка має значення не лише для історії, а й для майбутнього трибуналу над рашистами. Кожен «освободітєль» має усвідомити: ми знаємо прізвища, імена і адреси; відповідальність, справедливість та відплата — невідворотні.
Ще один проєкт, яким дуже пишаються на «Острові», — «гурівський» портал War & Sanctions. Це відкрита база даних з інформацією про російських політиків, пропагандистів, бізнесменів, військових, виробників зброї, іноземців, які допомагають росіянам обходити міжнародні санкції, — всіх людей, які напряму причетні до агресії проти України та до вбивств наших громадян. Там є все: від фото й біографій воєнних злочинців, до задокументованих доказів їхньої прямої причетності до геноцидної війни проти українського народу. Англомовна версія порталу War & Sanctions працює, зокрема, як інструмент для міжнародних партнерів — така база даних дуже допомагає накладати санкції, відкривати справи, блокувати активи.
Це теж частина розвідки — сучасна, цифрова, яка працює не тільки в полі, а й на екранах, у базах даних, реєстрах, у світових санкційних списках, допомагає формувати перелік воєнних злочинців.
Об’єми вкраденого росіянами під час війни українського майна приголомшливі. Важливе місце тут займають поцуплені українські культурні цінності — старовинні картини, скіфське золото, ікони, музейні експонати, навіть архіви. І це не хаотичне мародерство, а системна робота — ціла «культурна спецоперація» від держави-агресора. І керують цим процесом люди в Кремлі. Всякі мединські та патрушеви.
Аби фіксувати усі ці випадки та повернути все вкрадене у майбутньому, тому на порталі War & Sanctions є окремий розділ, присвячений викраденню об’єктів української культурної спадщини. Музеї, з яких зникли експонати, унікальні артефакти, які «випарувались» після приходу російських військових. Все зафіксовано — назви, фото, місце, дата викрадення.
На порталі є імена конкретних російських «кураторів», «істориків», військових і чиновників, які організовували або прикривали ці злочини. Вони не сховаються — навіть якщо спробують сховати вкрадену ікону в себе на дачі під Рязанню.
Загалом у списку викраденого – 1106 об’єктів історичної спадщини. Також у розділі зібрана інформація про 269 фізичних осіб — росіян, які безпосередньо причетні до таких злочинів, а також дані про 51 юридичну особу, на яку окупанти «переоформили» викрадене та вивезене з України майно, що має особливу культурну та історичну цінність. Це — докази для світу. Ми демонструємо, що Росія системно краде культурну спадщину з окупованих територій — не просто як трофей, а як інструмент геноциду. Бо коли забирають твою історію — хочуть стерти твою ідентичність.
Російський окупант виходить з дверей музею в Маріуполі.
І найголовніше — цей розділ працює не лише як архів, але й як зброя. Україна вже передає ці дані міжнародним структурам, слідчим, музейним асоціаціям. Щоб повернути вкрадене і покарати кожного, хто до цього причетний.
Коли хтось каже, що культура — це щось «не першочергове», покажіть їм цей розділ. Бо наші картини, наші артефакти, наша спадщина — це теж частина цієї війни, яку ми мусимо обов’язково виграти не лише на полі бою, а й в архівах, у музеях, у базах даних.
Далі буде ще гучніше!
Хтось ще думає, що розвідка — це «шпигун із газетою під пахвою», як у фільмі про агента 007? Ні. Сьогодні український розвідник — це кіберспеціаліст, оператор дронів, айтішник, аналітик, медійник та боєць-спецпризначенець.
Тож коли кажуть «розвідка» — не обмежуйтесь лише уявленням про снайперську гвинтівку, тепловізор чи морський дрон. Розвідники звільняють українців з неволі, збирають докази російських злочинів, працюють з інформацією, щоб кожен російський злочинець знав — світ усе бачить і документує.
War&Sanctions: фахівці ГУР ознайомили спецпредставника США Кіта Келлога з компонентами російської зброї західного виробництва
ГУР МОУ нині — це і сила, і мозок, і символ сучасної війни. Звісно, що таким нашу розвідку робить не лише зброя, а й українські цінності: Свобода, Ініціатива, Рішучість і Вміння діяти там, де інші тільки роздумують та вагаються. Якщо коротко — ГУР не просто «ловить» тренди цієї війни. ГУР сам їх активно генерує та дуже ефективно поширює.
А далі, як любить казати Кирило Буданов, буде ще гучніше!
Бійці батальйону «Шаман» у квітні 2023.
Джерело: ГУР: раніше ми працювали в тіні, зараз тінь сама боїться нас
