Високий попит на озброєння, пов’язаний з підвищеними ризиками майбутніх конфліктів, змушує держави діяти: одні збільшують бюджети на оборону до кількасот мільярдів чи навіть трильйонів доларів, другі інвестують в імпортні закупівлі снарядів і техніки, треті залучають інвесторів для масштабування виробництв ВПК, а четверті тим часом обирають звичний шлях шпіонажу, аби заволодіти технологічними картами й самостійно налагодити випуск чужих винаходів. До речі, останній пункт стає дедалі популярнішим. Кілька днів тому Контррозвідка Служби безпеки України затримала в Києві двох громадян КНР, які намагалися нелегально вивезти до Китаю секретну документацію щодо українського ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун». За даними СБУ, колишній китайський студент мав здобути технічну документацію з виробництва українських «Нептунів». Для цього він намагався завербувати українського громадянина, який має відношення до розробок новітніх озброєнь Сил оборони.
Операції України як база для підвищення попиту на українські озброєння
Історія з китайськими шпигунами, які полюють на документацію щодо українського ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун», звичайно, не виникла на порожньому місці, адже згаданий комплекс став всесвітньо відомим завдяки операції Сил оборони зі знищення флагмана Чорноморського флоту росії — ракетного крейсера «Москва». Це було у квітні 2022 року. Отже, маємо підтвердження того факту, що іноземні держави зацікавлені у військових технологіях України, а надто в тих, які потрапили на перші шпальти світових ЗМІ.
2023 року світ дізнався про ще одну цікаву військову розробку українців — це надводний дрон «Sea Baby», за допомогою якого в липні того самого року було пошкоджено Кримський міст. Цей винахід став популярним завдяки багатьом успішним операціям зі знищення ворожої інфраструктури та військових кораблів. І хоча пік популярності надводного дрона пов’язують з атакою на міст, загалом його використання протягом 2022–2023 років дозволило вразити російські фрегати «Адмірал Макаров», «Адмірал Ессен», мінний тральщик «Іван Голубец», патрульний корабель «Ладний», ракетоносії «Самум» і «Буян», а також корабель «Павел Дєржавін».
Звісно, говорячи про вдалі українські операції з використанням вітчизняної техніки, неможливо не згадати й про надводний морський дрон «Magura V7», який було успішно використано як для знищення ворожих човнів, так і — вперше в історії — для збиття винищувача. Адже 2 травня 2025 року за допомогою «Magura V7» поцілили у два російські багатоцільові винищувачі Су-30 «Flanker» у Чорному морі, озброєні ракетами класу «повітря–повітря» (AIM-9 «Sidewinder»). Окрім виконання своєї головної функції як морського дрона-ЗРК, «Magura V7» здатен знищувати кораблі як дрон-камікадзе, а ще використовуватися як логістична платформа, здійснювати патрулювання та протичовнові заходи. Тож недивно, що ця розробка вже є в так званому «переліку мрій» різних країн, які прагнуть поповнити свій арсенал сучасними, надійними й ефективними військовими технологіями.
Війна дронів: яка роль операції «Павутина» у зростанні інтересу до вітчизняних озброєнь
Операцією, що вразила увесь світ, цьогоріч стала відома «Павутина», проведена СБУ 1 червня на території рф, коли одночасно було пошкоджено літаки на чотирьох військових аеродромах — «Олєнья», «Іваново», «Дягілєво» та «Бєлая». Саме на цих аеродромах базувалася російська стратегічна авіація. За даними СБУ, загальні втрати авіації ворога сягнули 41 одиниці, зокрема це літаки А-50, Ту-95, Ту-22, Ту-160, Ан-12 й Іл-78. А загальні збитки агресора перевищили 7 млрд доларів.
Операцію «Павутина» низка світових ЗМІ вже охарактеризувала як «найзухвалішу», і її успіх підкреслює той факт, що Україні вдається ефективно використовувати безпілотні системи, які все частіше забезпечуються штучним інтелектом. Для операції «Павутина», до речі, використано FPV-дрони, що їх спеціально розробили й виготовили інженери Служби безпеки України.
Новітня військова історія: як Україна створює попит на зброю
Популярність українських технологій дедалі зростатиме. Ще минулого року в Міноборони поінформували про DELTA — екосистему військових продуктів, яка щодня допомагає знищувати ворожі обʼєкти. До неї входять мобільний застосунок, військовий месенджер, безпечний стримінг з поля бою, цифрова мапа, засоби планування роботи й інтеграції з іншими системами. Завдяки цій розробці Центру інновацій Міноборони військові планують операції та бойові завдання, обмінюються інформацією щодо розміщення сил ворога в захищеному просторі. Цікаво, що, за повідомленням у ЗМІ, іноземні партнери вже звернулися до України із запитом на експорт системи, йдеться про одну з країн НАТО.
Україна успішно виготовляє та постійно поповнює модельний ряд озброєнь власного виробництва. Так, на недавній оборонній виставці «Indo Defence Expo & Forum» в Індонезії Україна була представлена цікавими розробками, які отримали високе визнання та ступінь зацікавленості. Насамперед ідеться про увагу до вітчизняних засобів РЕБ, а також бронетехніки, артилерії, дронів. Модернізована РЛС П-18С, здатна виявляти цілі на відстані до 350 км, СБА «Новатор», міномет МП-120, САУ 2С22 «Богдана» та РЕБ від «Kvertus» — це лише кілька прикладів ефективних і сучасних озброєнь вітчизняних виробників ВПК.
Водночас є проблемні питання, які заважають реалізації потенціалу ВПК, зокрема й у тому, що стосується майбутніх експортних поставок. Попри зростання міжнародного визнання, українські військові розробки досі стикаються з низкою викликів: від бюрократичних обмежень у сфері експорту до нестачі ресурсів для масштабування виробництва. Також проблемою є відсутність сталого механізму сертифікації техніки за стандартами НАТО — це обмежує її доступ на ринок держав-членів Альянсу.
Серед невирішених питань — і те, що більшість українських розробників не мають прямого доступу до іноземних замовників та часто змушені працювати через посередників. Ще одне важливе питання: відсутність маркетингу потрібного рівня нашої продукції та винаходів. Потенціал українських операцій як «маркетингового каталізатора» для вітчизняного ВПК не достатньо великий внаслідок відсутності централізованої комунікаційної стратегії. Світові ЗМІ нерідко дізнаються про досягнення випадково або через неофіційні джерела, що знижує резонанс. Вкрай важливе створення державної платформи з публічним каталогом успішних рішень.
Відомим також є факт копіювання українських технологій навіть з боку партнерських держав. Видання Telegraph із посиланням на генерального директора компанії «Skyeton», виробника дронів «Raybird», пише, що низка європейських фірм під виглядом співпраці намагалися отримати доступ до українських розробок, після чого видавали їх за власні й контрактували мільярдні замовлення. Це лише один озвучений публічно випадок, але й він демонструє високий ризик втрати інтелектуальної власності. Для запобігання таким ризикам потрібне створення не тільки публічної державної платформи з каталогом успішних рішень, а й державного реєстру оборонних розробок з юридичним супроводом. Також доцільно створити Центр захисту інтелектуальної власності ВПК, що матиме компетенції у сфері правової безпеки й кіберзахисту.
Безумовно, нині вітчизняний ВПК доволі активно росте та розвивається, і вкрай важливо не проґавити той момент, коли наші виробники — на так званому піку популярності, зокрема й завдяки тисячам неймовірно успішних та ефективних операцій на фронті. Потрібно, щоб оборонна галузь України посіла своє місце на світовому ринку озброєнь і залучила мільярдні інвестиції, які дозволять масштабувати виробництва, вкладати кошти в нові технологічні розробки, побудову модернізованих виробничих площ. Це зрештою надасть вагому підтримку як безпеці та обороні України, так і вітчизняній економіці.
