5 липня відбулася дискусія “Як працювати із пам’яттю?”,– на основі українсько-німецької виставки “Пам’ять. Діалоги”, що відкрита на І поверсі Головного корпусу Національний музей історії України у Другій світовій. Це виставка, яка представляє родинні артефакти з часів ІІ світової війни, створені українцями і німцями – щоденники, фото, листи.
Учасницями розмови стали мисткині, родинні артефакти і історії яких лягли в основу виставки: Поліна Кузнєцова, історії її бабусі, яка пережила німецьку окупацію в Харкові;Єва Нейдлінгер, щоденник і фото, зроблені її двоюрідним прадідом в Україні, зокрема в Харкові; Дженні Альтен, листи її діда, які він писав до дружини з України, але не слав, а зберіг до її смерті в швейцарському банку.
Говорить Єва Нейдлінгер
Також до діалогу долучився Фабіан Мюльталер, директор Goethe-Institut в Україні. Розмову модерував історик Роман Кабачій.
Під час дискусії говорили про те: як формується європейська культура пам’яті про Другу світову; як родинні архіви допомагають переосмислювати історію; як пам’ять об’єднує покоління й долає кордони.
Роман Кабачій та Єва Нейдлінгер
«Пам’ять. Діалоги» – проєкт про персональну та родинну пам’ять Другої світової війни та її осмислення в сучасності. В експозиції представлені епізоди з воєнного життя українського й німецького народів.
В основі виставки – родинні історії трьох мисткинь: Поліни Кузнєцової (Україна), Єви Нейдлінгер (Німеччина) та Дженні Альтен (Німеччина). Перетинаючись у минулому, ці лінії творять підґрунтя для роздумів про те, яку пам’ять залишила нам у спадок Друга світова війна.Проєкт реалізовано у співпраці з Музеєм Берлін-Карлсгорст Museum Berlin-Karlshorst за підтримки Посольства Німеччини в Україні Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiw.
Джерело: Українці та німці провели спільну дискусію про пам'ять в музеї Другої світової в Києві
