«Гойдалки» мобілізації: огляд гібридних інструментів росії проти ЗСУ

Україна, яка з 2014 року перебуває в стані збройного конфлікту з росією, стикається з численними викликами, пов’язаними із забезпеченням обороноздатності та укомплектуванням Збройних Сил.

В умовах навʼязаної росією війни питання ефективної мобілізації та рекрутингу на військову службу стає пріоритетним для держави.

Підривна діяльність кремлівських ворожих сил має на меті дестабілізацію соціально-політичної ситуації в Україні, що своєю чергою впливає на процеси мобілізації та рекрутингу. Застосування широкого інструментарію заходів активного впливу, зокрема інформаційних операцій, пропаганди, а також методів психологічного впливу, ведуть від зниження мотивації захищати Україну до повного саботажу таких заходів військовозобовʼязаними.

У цій статті представлено дослідження основних технік та механізмів впливу росії, направлених на зрив мобілізації та рекрутингу в Україні до грудня 2024 року. Події першої половини 2025 року демонструють, що росіяни не лише не змінили тактики, але намагаються її масштабувати.

Конспіративність, комплексні атаки та гібридний вплив: як діє ворог

Гібридна війна ведеться шляхом синхронізації комплексних атак на вразливості в різних сферах суспільного життя держави. На це у книзі «Міжвідомче та міжнародне співробітництво при виявленні та протидії гібридним загрозам» звертає увагу автор Олександр Данилюк. Навіть ексголовнокомандувач ЗСУ, нині посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії Валерій Залужний, відповідаючи на запитання журналістів після виступу в Королівському інституті міжнародних відносин (Chatham House) відзначив, що проведення мобілізації в Україні було ускладнено рішеннями, ухваленими під впливом рф. Основу гібридної війни становить підривна діяльність, що здійснюється ворожими спецслужбами відповідно до своїх таємних планів та замислів. Таких заходів активного впливу, як синонімічно ще називають підривну діяльність, зазнає система комплектування Сил оборони, адже, атакуючи її, ворог вирішує одночасно кілька завдань:

• зриває поповнення підрозділів свіжими силами;
• сіє недовіру суспільства до влади;
• придушує волю народу до опору;
• підриває моральний дух зневірою діючих військ.

Однією з важливих ознак підривної діяльності є конспіративність її здійснення. Така конспіративність може передбачати як таємність безпосереднього здійснення підривної діяльності (конспіративна за характером), так і наявність таємної підривної мети у дій, що здійснюються відкрито (конспіративна щодо мети). Конспіративність здійснення підривної діяльності обумовлена не лише необхідністю приховувати її від державних органів країни, проти якої вона здійснюється, але й здатністю забезпечити правдоподібне заперечення участі в такій діяльності країни-агресора у разі провалу операції.

Фактично використовується стратегія управління через засоби гібридного впливу рефлексами суспільства: страхом, ненавистю, заздрістю, виживання за будь-яку ціну. росія створює ці страхи через війну — застосовується тактика контенту негативу та одразу дає рішення — не йди в ЗСУ, бо там корумповані ТЦК та СП, «не бери до рук зброю, бо тобі не перемогти росію, не захищай свою державу, бо нею керує погана влада», «будь ухилянтом — це модно, будь дезертиром — це справедливо, бо поліція не воює і ти не повинен». Це все складає картинку максимальної демотивації до опору ворогу.

Експертні оцінки зводяться до єдиного бачення, яке полягає в тому, що цільовій аудиторії ворог намагається нав’язати думку, що сам факт мобілізації дорівнює відкладеній смерті, гірше якої нічого бути не може. Іншими словами, люди будуть робити все, щоб уникнути мобілізації і будуть продовжувати шукати правові і неправові засоби для протидії представникам ТЦК та СП. Це підтверджується й опитуваннями, які проводили в лютому 2024 року на замовлення International Republican Institute.

Сторітелінг, атаки на процедури мобілізації, чутки…

Інформаційний вплив передбачає потенційно шкідливі форми комунікації, організовані державними субʼєктами або іншими представниками іноземних країн. Вони свідомо втручаються у внутрішні справи країни з метою створення атмосфери недовіри між державою та її громадянами. Різні форми інформаційного впливу можуть застосовуватись окремо або як частина більшої кампанії інформаційного впливу із використанням широкого спектра технологій.

Заходи інформаційного впливу передбачають певний сторітелінг. Зображення подій, явищ, організацій, місць чи груп, як правило, формуються так, щоб відповідати заздалегідь створеному уявленню.

Аналітичний огляд моніторингів однієї із спеціалізованих компаній четвертого кварталу 2024 року свідчить, що російські інформаційні маніпуляції здебільшого ґрунтуються на атаках, що спрямовані на ТЦК та СП і на процедури мобілізації. Іншими словами, людей спонукають боятися не служби у ЗСУ як такої, а саме процедури мобілізації.

У звʼязку із можливістю впливу на діяльність неофіційних джерел, відсутність відповідальності за поширення недостовірної інформації (наприклад, чутки) та можливість залучення так званої громадянської журналістики (ТГ канали — сам побачив, зняв/сфотографував, описав, надіслав, опублікували, заплатили) робить їх більш привабливими для загального споживача інформації. Особливо тих, хто потенційно може входити до цільової аудиторії комунікацій за тематикою мобілізації та рекрутингу до ЗСУ.

Російські меседжі розганялися більшою мірою через жіночі акаунти

Автори дослідження «Мобілізація сердець і умів у воєнний час: побоювання та сподівання українців щодо військової служби» вказують, що серед українців посилюється практика отримувати інформацію про війну з неофіційних джерел, особливо з розповідей військових, які повертаються із зони бойових дій. У дослідженні чітко підтверджується, що такі неформальні розмови стають причиною поширення недостовірної інформації, яка може здійснювати демотивуючий ефект. Однак варто також згадати й інший висновок авторів дослідження: зважаючи на нагальну потребу збільшити чисельність українських військових, деякі солдати (ті, у кого для дослідження та аналітики дослідники брали інтервʼю) під час розмов з друзями та рідними вдома активно закликали їх обирати підрозділи відповідно до їхніх навичок, де ті можуть бути корисними. Інші казали, що така гнучкість на практиці є недоступною і що їм слід за будь-яку ціну уникати служби в піхоті. Ще інші заохочували родичів і друзів узагалі не йти в армію через відсутність ротації військ, через поганих командирів.

Такі настрої тиражуються у соціальних мережах та підхоплюються російськими іпсо/агентами впливу для використання тактики публічних негативів.

Аналіз досліджень комунікацій та настроїв в соцмережах щодо війни в українському та російському просторах від однієї із спеціалізованих компаній показали сплески інтересу до теми мобілізації та комплектування саме ЗСУ у такі дати 2024 року: 26 квітня, 18 травня, 25 травня, 19 червня, 14 липня, 1 серпня, 4 жовтня, 13 жовтня.

Зокрема, 26 квітня після тижнів відносної тиші в інформаційному просторі з’явилися суто російські меседжі, які розганялися більшою мірою через жіночі акаунти: про те, що, мовляв, захищати країну треба, але влада просто безглуздо вбиває українців. Частина закликів (тут уже з чоловічих акаунтів) прямо посилається на імідж Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, мовляв, поки він керує військом і сповідує «жуковські» принципи, то мобілізуватися не треба. Також синхронний із цим — масив критики рішення про консульські послуги, який подавався як антиконституційний.

Проросійські ресурси активно атакували агітаційну кампанію 3 ОШБр серед українців за кордоном

Наступний сплеск спровокував запуск мобільного застосунку «Резерв+» 18 травня. Офіційні повідомлення дуже оптимістичні, реакція людей стримана, більше цікавості, помітні і нарікання на недопрацьованість. Цікаво, що намагання росії вночі на 18 травня розганяти негативні емоції щодо нового закону про мобілізацію були цілком проігноровані через обговорення мобільного застосунку від Міноборони. Іншими словами, інформаційний привід додатка допоміг відбити інформаційну атаку.

Інформаційним приводом для інформаційних атак на ректрутинг і мобілізацію 25 травня стала заявлена російською пропагандою «нелегітимність» президента. Його промова в Харкові дуже критикувалася у соцмережах з акцентом на нібито добігання до кінця терміну перебування на посту глави держави. У масиві зросла частка дописів із критикою ТЦК та СП і влади за примус до мобілізації: поширювали переважно чоловіки та спільноти (жінки майже не долучаються). Фігурували різні аргументи на кшталт «забрали фермерів — хто буде сіяти?». Це розганяли орієнтовані на неокуповану Україну проросійські пабліки (як-от ЗЕзрада).

На тлі заяв Р. Костенка про прийнятні темпи поповнення війська і можливу демобілізацію, побільшало обговорень відстрочки від мобілізації, військовий облік за кордоном.

Тема штрафів за непроходження ВЛК 14 липня викликала хвилю обурення частини громадян.

Проросійські ресурси 1 серпня активно атакують агітаційну кампанію 3 ОШБр серед українців за кордоном, називаючи українських штурмовиків «фашистами», «нацистами» й «карателями», схвалюючи дії мешканців країн Європи, які не дають українським військовим проводити рекрутингові заходи за кордоном (Чехія, Німеччина, Нідерланди).

Мітинг оборонців Вугледара 4 жовтня, які залишили позиції, та самогубство комбата були використані проросійським сегментом як демонстрація слабкості української армії. З посиланням на самих бійців поширюються тези про недостатню підготовку та брак зброї. Ці новини в українському сегменті також набувають досить деструктивних для мотивації служби в армії рис.

Крайнім сплеском в пропаганди та дезінформації за темою мобілізації та рекрутингу стали супутні події перевірки документів й оновлених даних військовозобов’язаних після концерту гурту «Океан Ельзи» 13 жовтня. Як на диво, буму поширення відео затримань у російських соцмережах не сталось, втім, пропаганда не оминула увагою інцидент. Насміхалися над тим, що українці співали «Я не здамся без бою» — а от вже верещать «Куди ти мене тягнеш» співробітникові ТЦК та СП. Роздували росіяни паніку стосовно концертів інших українських артистів, писали про «облаву» ТЦК та СП на стендап А. Тимошенка в Черкасах.

Аналіз соціальних мереж та окремих повідомлень в телеграмі показав, що росія максимально «качає» тему заохочень до СЗЧ в ЗСУ, дезертирства, ухилянства, протестів родичів мобілізованих. Частими є випадки, коли дуже розкручені телеграм-канали роблять пости про імпровізований мітинг із трьох людей, намагаючись збільшити його значення для читачів — це підкреслює, наскільки вони зацікавлені в «розхитуванні» цієї теми.

Замовником акції була особа, зареєстрована в телеграмі як «Кулишова Ирина» та ідентифікована як співробітник ФСБ

Поширення пропаганди та дезінформації — це здебільшого дії, що проводяться ззовні та можуть не мати опосередкований ефект та успіх. Вони скоріше стають підґрунтям, адвокатурою, аргументацією для розвитку підривної діяльності всередині України. Найбільшого результату досягає генерація певної дії окремими представниками українського суспільства, яких українська демократична традиція спонукає діяти, якщо вони відчувають несправедливість. У більшості випадків інструменти можна використовувати відкритими та прийнятними способами як природну частину демократичного діалогу. У такий спосіб досягається ефект рефлексивного контролю, що може відображатися в різних аспектах — спровокувати особистостей з почуттям щирого патріотизму до заяв у соціальних мережах чи месенджерах, звернень до офіційних органів державної влади, протестів в українських містах, інших дій, які відображаються на комплектуванню ЗСУ. Виконавчий директор Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко чітко відзначає, що «…ніхто не працював з ухилянтами, окрім російської агентури».

Однією з яскравих щодо перешкоджання українському рекрутингу і мобілізації та просування демобілізації є група спільнот «dvvd.2023», що присутня у всіх ключових соцмережах. З 27 повідомлень 12 містили наратив стосовно протестів на підтримку демобілізації. Діяльність мережі акаунтів дуже добре продумана, організовано навіть окремий сайт із лінками на всі соцмережі, а також із підготовленими матеріалами для протестів — лозунги, банери, посилання на петиції, інше.

Автор та ведучий проєкту «Антиподи» на телеканалі «Ісландія» Сергій Іванов проаналізував один із подібних мітингів, зокрема який відбувся 4 жовтня біля КМДА і мав назву акція проти «свавілля ТЦК» та мобілізації за участі близько 30 осіб. Замовником цієї акції була особа, за його висновками, зареєстрована в телеграмі як «Кулишова Ирина» та ідентифікована як співробітник ФСБ, який збирає людей на подібні акції за грошову винагороду.

«Кулишова» збирала також нову групу з кількох десятків осіб для проведення 25 жовтня акції з метою компрометації очільника ГУР та дестабілізації обстановки в Україні. Учасники повинні були мати при собі плакати з наступними фразами: «Буданов — наша гордість, країна з тобою!», «Сила в єдності, Буданов, ми з тобою! », «За справедливість і правду — Буданов наш лідер!», «Разом до перемоги! Буданов, вперед!», «Наше майбутнє — в руках Буданова!», «За мир та безпеку — підтримуємо Буданова!», «Буданов, ти — наш голос у світі!», «Разом до перемоги, з Будановим в серці!», «Буданов — символ надії для України!», «3 Будановим до нових звершень!», «Підтримаймо Буданова — підтримаймо Україну!», «Буданов: мудрість, сила, віра!», «Слава Україні, слава Буданову!», «Разом за свободу! Буданов, ми з тобою!». Кожному учаснику запропоновано грошову винагороду у розмірі 1300 грн. Замовник вимагає здійснити фото- та відеозйомку акції для розгону в соцмережах.

У соцмережах засудили випадки підпалів в Долині на Прикарпатті та в Одесі

Ще одним способом рефлексійного управління є спонукання людей до розміщення, підтримки та поширення із закликом підтримки петицій на сайті офіційного інтернет-представництва України. Петиції подані цілком реальними людьми, які відверто і відкрито захищають права військовослужбовців, можуть і використовуватися «втемну» спецслужбами агресора.

Заслуговує уваги суспільне схвалення самовільного залишення частини одним військовослужбовцем-блогером через відсутність термінів служби (через етичні міркування не згадуватимемо його прізвище). Цей вчинок став предметом активних медійних дискусій щодо моральних зобов’язань військових і проблем, з якими вони стикаються, зокрема, втоми та встановлення конкретних термінів військової служби. Але примітним є те, що ця публічна особа позиціонувалася як лідер громадської думки, блогер та обличчя (один серед кількох) агітаційної кампанії в ЗСУ. І майже одночасно він вийшов зі своїм маніфестом проти служби. Можна припустити, військовослужбовець-блогер діяв у своїх думках не проти України, а відчув несправедливість, підживився загальними суспільними настроями, спровокованими заходами впливу росії, та без злочинних намірів …завдав шкоди рекрутингу і мобілізації. Його апеляцію до демократичного діалогу щодо термінів служби в судах захищав адвокат, який, як стверджується, до цього нібито був захисником харківської сепаратистки Алли Александровської, проросійської колишньої міської голови Слов’янська Нелі Штепи, тітушки «Топаза» Гната Кромського та Владислава Мангера. Тобто адвокат ймовірних агентів російського впливу.

Крайній ідентифікований для цієї роботи інструмент гібридного впливу на мобілізацію та рекрутинг є підпал автомобілів військовим, зокрема працівникам ТЦК та СП. СБУ неодноразово публічно комунікувала щодо виявлення та затримання найнятих фсб рф громадян України, які за невеликі гроші вчиняли такі провокації. Крім тиску на роботу ТЦК та СП, зокрема, демотивації служити там, страху працівників за своє життя і здоровʼя та своїх близьких і рідних, підпали мали і мету спровокувати громадськість до саботажу оновлення даних, появи в ТЦК та СП за повістками та зриву комплектування ЗСУ. Військові навіть почали клеїти наклейки на свої автівки та службовий транспорт, що вони не з ТЦК. Але, на диво, випадки підпалів в Долині на Прикарпатті та в Одесі згідно з аналізом дослідження «Комунікації та настрої в соцмережах щодо війни» в соцмережах було чітке засудження подібних вчинків, зневага до виконавців. Тобто російські заходи активного впливу щодо залякування та демотивації не подіяли.

Не всі російські активні заходи, які направлені на зрив рекрутингу і мобілізації, мають успіх

Гібридні операції, направлені на зрив мобілізації і рекрутингу в Україні, ведуться шляхом синхронізації комплексних атак на вразливості в різних сферах суспільного життя держави. Заходи, що проводить росія в цьому напрямі, мають широкий спектр акторів — і пропагандистів, і військових, і політиків, але загалом їх виконання координується та скеровується спеціальними службами, такими як ГРУ, ФБС.

Не всі російські активні заходи, які спрямовані на зрив рекрутингу і мобілізації, мають успіх. Але оцінка їх впливу в середньостроковій та довгостроковій перспективі потребує окремого аналізу та вивчення.

І хоча процеси для нас відбуваються малопомітно, якщо порівняти 2020, 2022 та 2024 роки, то нині простежуються маргіналізації суспільства, ізоляції патріотизму, певне засудження служби в ЗСУ і навпаки — глорифікації ухилянства та публічного схвалення дезертирства.

Рішенням може стати гібридна оборона — швидка реакція інформаційними, юридичними, політичними та правоохоронними інструментами.