Чому зростає інфляція — і чому дії НБУ правильні
Дійсно, головними причинами інфляційного стрибка навесні, крім війни та її наслідків, стали:
- погіршення погодних умов і затримка врожаю;
- високі світові ціни на продовольство;
- активний експорт агропродукції;
- підвищення собівартості через енерговитрати та логістику.
Це справді зовнішні та тимчасові фактори, які не мають прямого зв’язку з монетарною політикою. Але ігнорувати фундаментальні інфляційні ризики не можна. Базова інфляція (що показує стійку динаміку цін із мінімізацією короткострокових нерівномірних змін, спричинених шоками пропозиції та адміністративним регулюванням) у травні залишалась високою – 12,3% в річному вимірі. Це свідчить про те, що споживчий попит залишається високим, а зарплатний тиск не зменшується. Це і є сфера впливу НБУ.
Саме тому політика НБУ залишається обґрунтованою та необхідною. Уповільнення темпів базової інфляції — це не автоматичний процес, а результат, в тому числі, виваженої монетарної політики Національного банку. Якби облікова ставка була знижена передчасно, тиск на ціни був би ще більшим і важко навіть спрогнозувати яким би був тоді курс гривні чи золото-валютні резерви НБУ.
Висока ставка — це інструмент стримування зростання цін, а не гальмо.
Національний банк утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб:
- не допустити погіршення інфляційних очікувань ;
- забезпечити інвестиційну привабливість гривневих інструментів (депозитів, ОВДП);
- не допустити відтоку капіталу;
- зберігати стабільність валютного ринку.
Це збалансована політика, яка вже працює: інфляція хоча і висока, але контрольована і буде зменшуватися, гривня стабільна, валютний ринок — спокійний, резерви — на рекордному рівні.
Прогноз інфляції: коротко- та середньострокові очікування
Національний банк неодноразово зазначав, що інфляція у травні, ймовірно, стала піком 2025 року. Очікується поступове зниження цінового тиску вже влітку. Чому?
- Покращення врожаю та розширення пропозиції продовольчих товарів.
- Зниження світових цін на нафту та енергоносії.
- Зміцнення гривні та сповільнення зростання імпортованих цін.
- Ефект бази порівняння (у червні 2024 було суттєве одноразове підвищення тарифів).
Прогноз інфляції від НБУ (Інфляційний звіт, квітень 2025):
- Кінець 2025 року — 8,7%
- 2026 рік — 5%
- 2027 рік — 5%
Прогноз НБУ показує, що інфляція буде зменшуватися (на кінець року буде на однознаковому рівні), а в наступних роках має повернутися до інфляційної цілі в 5%. Монетарна політика сприяє тому, що тренд спрямований у правильному напрямку.
Що це означає для бізнесу, населення та державної політики.
- Бізнесу варто продовжити адаптацію до нового цінового середовища. Поступове сповільнення інфляції дозволить точніше планувати вартість продукції та розширювати інвестиції.
- Споживачам слід зберігати довіру до гривні. Висока облікова ставка підтримує її інвестиційну привабливість, стабільність і захищає купівельну спроможність.
- Державі важливо не створювати додаткових фіскальних шоків (наприклад, різке підвищення тарифів чи податків), щоб не нівелювати монетарну стабільність.
Висновок
Монетарна політика НБУ залишається одним з ключових інструментів макростабільності в умовах війни та зовнішніх шоків. Так, частина інфляційного тиску є поза межами прямого контролю Нацбанку, але саме незалежна політика центробанку дає ринку сигнал впевненості, стримує очікування і забезпечує прогнозованість.
Найгірше — це відмовитися від жорсткої політики передчасно.
Україна вже проходила через епізоди “відпущеної” інфляції. Сьогодні важливо не повторювати ці помилки.
Якщо ми хочемо економічного зростання, відновлення довіри інвесторів і повернення біженців — стабільність цін зокрема і макроекономічна стабільність загалом мають залишатися пріоритетом.
Джерело: Інфляційна весна: чому ціни зросли, як реагує НБУ і чого чекати до кінця року
