«Місія неможлива: Фінальна розплата» розповідає про події, які відбуваються через два місяці після пригод попередньої частини «Місія неможлива: Смертельна розплата». Штучний інтелект «Сутність» захопив світовий кіберпростір і наповнив його фейковими новинами, що призвело до низки політичних, соціальних й економічних конфліктів і криз. Паралельно з цим «Сутність» захоплює центри управлінь ядерним озброєнням у низці країн, підбираючись до США, щоб одномоментно запустити всі боєголовки та знищити людство.
Зупинити цей апокаліпсис здатен лише Ітан Гант, який переконує президентку США, що зловісний ШІ треба знищити, бо під контроль його не взяти. Для цього Гант має знайти координати затонулого в попередній частині російського підводного човна «Севастополь», проникнути в нього, заволодіти системою «Підкова», а потім хитрими технічними махінаціями полонити ШІ в спеціальній чудо-флешці.
Кадр з фільму «Місія неможлива: Фінальна розплата».
Кадр з фільму «Місія неможлива: Фінальна розплата».
Франшиза «Місія неможлива» розпочалася майже 30 років тому. Перший фільм вийшов на екрани 1996-го. Кожен режисер, який працював з франшизою, вносив у неї щось своє. Перший фільм знімав Браян Де Пальма: він наповнив стрічку кадрами з розділеною діоптрією; зафільмував першу історію Ітана Ганта як блокбастер у неонуарній обгортці. За другий фільм узявся майстер гонконгівського бойовика Джон Ву, який створив чудову гонконгівську за вайбом історію з характерними для цього стилю слоу-мо, лезами ножа біля ока й голубами – провісниками смерті. На трилогію «Місію…» перетворив Джей Джей Абрамс: справжній майстер ребутів, він створив масштабну версію з перенасиченою градацією кольорів. Четверта частина раптом дісталася Бреду Берду, який до цього працював лише з анімацією (зняв культові «Супергеройську сімейку», «Залізного велетня» і «Рататуй»), тож ця «Місія…» стала найбільш мультяшною, а Ітану Ганту там узагалі надумали шукати заміну. Але з п’ятої частини за фільм взявся Крістофер Маккворі, а його авторська стилістика зосереджена виключно на задоволенні потреб Тома Круза, який уже давно оволодів франшизою як приватною власністю.
Усі фільми «Місії неможливої», як би їх не намагалися причепурити режисери кожен у своїй стилістиці, зводяться до досить простої, але робочої схеми: існує початок, який виглядає як геніальний план порятунку всесвіту, і існує закінчення, де Ітан Гант усіх рятує. Між ними — кавалькада ситуації, які руйнують оголошений на початку план; це і робить місію неможливою. «Фінальна розплата» також існує в цій системі координат, однак тепер у сюжет вплітені ще й згадки про всі попередні фільми франшизи. Цей хід щосили намагається створити враження, ніби все, що робив Ітан Гант протягом майже 30 років на екрані, відбувалося саме для того, щоб підвести його до цієї фінальної битви homo sapiens проти ШІ за порятунок людства в цілому.
Кадр з фільму «Місія неможлива: Фінальна розплата».
Кадр з фільму «Місія неможлива: Фінальна розплата».
Єдине, що тримає всю цю галерею екшн-блокбастерів на плаву — це Том Круз. З першої до останньої наразі частини фільму він не просто головний герой. Він ґрунт, база і фундамент цього кіно. Урешті, Круз — це остання велика голлівудська зірка. І це не просто дифірамб. Мало хто так щиро й віддано готовий виконувати смертельні трюки в 62, ще й отримувати від цього задоволення. Як Ітан Гант готовий пожертвувати близькими заради життя незнайомих мільйонів, так і Том Круз готовий жертвувати собою, виконуючи трюки, варті поваги Бастера Кітона, аби лише розважити мільйони невідомих йому глядачів.
Однак те, що стало безпрограшною фішкою «Місії неможливої», стає і її головною вадою. Адже Маккворі буквально звів франшизу до появи Тома Круза в кадрі та задоволення цього адреналінового джанкі. Решта героїв франшизи, включно з командою Ганта, за яку він готовий померти (про це постійно нагадують у фільмі всі, хто може), виконують ролі статистів, завдання яких — відбивати сяйво Тома Круза. Антагоніст Габріель (Есай Моралес) настільки нехаризматичне зло, що дивує, навіщо його (як і багатьох попередників з інших частин) узагалі викидали з літака.
У другій сюжетній лінії Маккворі намагається розвивати тягучий політичний трилер про американську президентку (Анджела Бассет): очільники всіх можливих оборонних відомств і спецслужб невтомно переконують її знищити пів світу ядерною зброєю, щоб урятувати другу половину. Та навіть попри те, що, окрім Анджели Бассет, у цій сюжетній лінії зібрали низку топових акторів (Нік Офферман, Голт Маккелані, Марк Геттіс), їй усе ж не вистачає необхідного саспесну, щоб стати повноцінним захопливим сюжетним відгалуженням.
Кадр з фільму «Місія неможлива: Фінальна розплата».
Кадр з фільму «Місія неможлива: Фінальна розплата».
Тож глядачам лишається сам Том Круз у світі спецефектів і карколомних трюків під водою, у секретних бункерах і на допотопних біпланах. При цьому все це позбавлене будь-якої іронічності, а приторність пафосу деяких діалогів викликає неметафоричне бажання запити її водою. Та навіть усі ці недоліки можна було б прийняти, якби це був дійсно останній фільм великої франшизи — бенефіс Тома Круза, який 30 років і вісім епізодів рятував світ, а тому виборов право і на пафос у репліках, і на всю глядацьку увагу, і на будь-які трюки.
Однак якщо на початку фільму місія дійсно здається неможливою і навіть смертельною, то у фінальній сцені мовчазної зустрічі команди героїв стає зрозуміло, що розплата була точно не фінальна, а Ітан Гант потрохи перетворюється на кіноверсію Джеймса Бонда — з різницею в тому, що виконавців ролі Бонда хоч іноді міняють. Тому Крузу зараз 62, і він у чудовій формі, тож можемо очікувати наступної частини до його 65-річного ювілею і навіть десятої до 70-річчя. Здається, що єдина неможлива місія цієї франшизи — це врешті її завершити. З іншого боку, фанати Круза на це і розраховують.
Джерело: «Місія неможлива: Фінальна розплата»: пригода тривалістю у нескінченність
