Страшніше кривавих боїв у Маріуполі, гірше цілодобових бомбардувань «Азовсталі», жахливіше втрат побратимів може бути лише забуття та бездіяльність, заявив командир “Азову” Денис “Редіс” Прокопенко. “Відколи Маріупольський гарнізон, виконавши всі поставленні перед ним завдання, вийшов за наказом вищого військово-політичного керівництва країни у полон, минуло три роки. Саме стільки часу понад 800 військовослужбовців 12-ї бригади “Азов” знаходяться у російському полоні.”, – написав Прокопенко.
Він зазначив, що тривалі тюремні терміни, катування, постійний психологічний тиск, відсутність нормального харчування та медичного забезпечення – щоденна реальність для моїх полонених побратимів. Кожен день там – це боротьба за власне життя, гідність та надію на визволення.
“Маріупольський гарнізон тримав оборону міста 86 діб. Вони тримаються у неволі більше 1000 днів. Забути про це – означає зрадити їх. Не докладати всіх зусиль, аби будь-яким чином пришвидшити їхнє повернення – означає стати співучасником злочину проти них”, – написав “Редіс”.
Командир “Азову зауважив, що оборона Маріуполя стала для України порятунком.
Ті, хто продовжує боротись у ворожих тюрмах, чекають, що Україна віддячить їм так, як вони цього заслуговують. Так, як чинили вони три роки тому у повному оточенні: самовіддано, через “не можу”. І як вони неодмінно б зробили, якщо б сотні українців протягом трьох років знаходились у пеклі російського полону, і були б бодай якісь можливості врятувати їх. А такі можливості завжди є. Потрібні лише воля та бажання”, – написав Денис Прокопенко.
