Українська мовознавиця Марія Плющ, авторка понад 300 наукових праць, померла вчора у віці 99 років. Про це повідомили на факультеті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка.
“15 травня 2025 року відійшла у засвіти Марія Яківна Плющ – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови, знаний в Україні і за її межами лінгвоукраїніст, авторитетний фахівець зі словотвору, морфології та синтаксису, відомий методист і велика подвижниця-освітянка, авторка понад 300 праць з актуальних проблем українського мовознавства”, ‒ йдеться у дописі у соцмережі Facebook.
Марія Плющ викладала в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова, в якому навчалася, понад 70 років.
“До свого 100-річчя науковиця не дожила лише вісім місяців. До останніх днів працювала, бо повсякденна наукова праця – це її органічна потреба, стан душі, кредо життя”, ‒ додали колеги жінки.
Марія Плющ народилася у січні 1926 року, пережила з родиною Голодомор 1932–33 років, окупацію під час Другої світової війни, важкі повоєнні роки та початок російського повномасштабного вторгнення у 2022 році.
У 1950 році вона закінчила Київський педагогічний інститут (тепер це Український державний університет імені Михайла Драгоманова). З 1953 року ‒ асистентка кафедри української мови, старша викладачка, доцентка, з 1986 ‒ професорка; 1987–1991 ‒ завідувачка кафедри методики викладання української мови і літератури, з 1992 ‒ професорка кафедри української мови, з 2006 ‒ завідувачка кафедри української мови, з 2016 ‒ заслужений професор Університету.
Плющ була докторкою філологічних наук, професоркою кафедри української мови, дійсною членкинею Академії наук вищої освіти України. Її знали як в Україні, так і за її межами як лінгвоукраїністку, фахівчиню зі словотвору, морфології та синтаксису, пише Суспільне.
За її авторства вийшло понад 300 праць з актуальних проблем українського мовознавства. Це і монографії, і публікації в енциклопедичних словниках, фахових журналах, колективних монографіях. Також Плющ працювала як над підручниками для гімназій, ліцеїв і шкіл з поглибленим вивченням української мови, так і для вищих навчальних закладів (наприклад, “Сучасна українська літературна мова”, редакції 1994, 2000, 2001 років або “Методика лінгвістичного аналізу тексту” 1984 року).
