Запуск ракети ATACMS з ПУ M270 MLRS
Українські медіа почали писати, що це GMLRS, але це якраз неочевидний момент.
По-перше, ракети GMLRS виробляють у Німеччині і локалізовані; по-друге, десяток пакетів з хвостиком навряд чи потребуватимуть додаткового дозволу — передали б із численних запасів.
У Бундесвері чотири десятки MARS, передачі були і техніки, і «олівців» до них — жодних консультацій не знадобилося. За мірками нашої війни — це на кілька днів боїв.
Тим більше пакет HIMARS — 6 ракет, М270 — 12. Тобто ніяк не повинно бути 125, вони йдуть у готових транспортно-пускових контейнерах. Не поштучно ж їх розпорошують?
Тож, цілком імовірно, Берлін закуповує для нас ОТРК, ATACMS 2000 MOD, модернізовані більш ранні модифікації через відновлення і передає нам свої запаси зі складів у Європі. Ті самі касети, які Німеччина не може використовувати через зобов’язання.
Тоді так, логічно, що таке потужне озброєння, більшість із систем, якого виробляють у США, потребуватиме додаткових консультацій і дозволів Вашингтона.
Імовірно, йдеться про ATACMS також тому, що запаси, які передавали США в часи президента Байдена, близькі до вичерпання — ми активно працювали ОТРК, і на їхньому рахунку десятки батарей, складів, штабів, вузлів зв’язку. Це добре працює в рамках війни на виснаження, щоб задерти цінник для агресора до непристойного, бо всі ці знищені батареї С-400 і склади — це збитки на сотні мільйонів.
Наприклад, масований удар по аеродромах Бердянська й Луганська, де були знищені й пошкоджені два десятки гелікоптерів, чудово ілюструє, як можна масштабувати витрати Кремля, від яких бюджет РФ усе більше сповзатиме у петлю стагфляції. Там цілями стали ракети до ППО, гелікоптери, батареї ППО — курочка по зернятку.
Виробництво ракети ATACMS
Але, ймовірно, позиція нової адміністрації — максимально повісити війну в Європі на бюджети європейців.
Цікаво було б, якби свого часу Лондон і Париж, коли розгорнули по одній дивізії під час операції «Буря в пустелі» за першим запитом США, були в курсі, що мине трохи часу і союзники по НАТО будуть готові постачати їм озброєння лише за гроші?
Але тут, як скрізь — послуга нічого не варта. Це в скарбничку про меморандуми, вічний мир, гарантії та іншу лірику.
Зважаючи на те, що Німеччина засекречує специфікацію своїх поставок Україні, ця практика, мабуть, збережеться. Купівля за гроші платників податків ЄС озброєння у третіх країнах і передача їх нам.
Не тільки того, що виробляють в основному в США. Наприклад, ЄС продовжує локалізацію ракет GEM-T до Patriot, які можуть не тільки вражати аеродинамічні цілі, а й перехоплювати балістику.
Усе ще гірше, ніж кінетика, зате вони й не коштуватимуть по 7–8 млн за штуку.
Але продавати їх без дозволу Вашингтона не можна: голови наведення, електроніка, процесори, прошивка є власністю США.
Так само і Чехія не розповідає про продавців артилерійських снарядів, щоб не спровокувати диверсій, спроб перехопити партії, скупити інші, аби зросла ціна тощо. Так і Німеччина закриває для цього специфікацію допомоги. Цілком логічно і правильно.
Ну що ж, якщо нова адміністрація — усі ці мільярдери, що заробили статки на продажу нерухомості, — готові постачати озброєння під час війни, в якій полонених передають у стані дистрофії і тримають дітей у клітинах під Ізюмом, саме отак, без розголосу і за гроші — це теж вихід.
Можливо, рано чи пізно вони дозріють до прямого продажу нам засобів ПРО та ППО проти малої балістики — основні проблеми саме від неї, бо проти «шахедів» Європа нам постачає і техніку, і засоби доставки.
Нині ПРО ЄС усе одно нечисленна, потребує ракет франко-італійського складання та локалізації технологій з Ізраїлю — найближчим часом у цьому сегменті лише Вашингтон.
Якщо треба вибирати між прильотами північнокорейських копій «іскандерів» по житлових кварталах і необхідністю купувати озброєння — вибір очевидний.
Військовослужбовеці 53ї окремої механізованої бригади ЗСУ
