Епізоотична загроза: масштаби та наслідки
Після початку повномасштабної війни в Україні з міркувань безпеки було цілком обґрунтовано заборонено полювання. Але трирічна відсутність контролю за популяцією диких тварин призвела до серйозних наслідків. Настав час ухвалювати нові рішення, що базуються на реальній епізоотичній ситуації, потребах фермерів, вимогах біобезпеки та потребі зберегти експортний потенціал аграрної галузі.
Один із ключових викликів — стрімке поширення африканської чуми свиней (АЧС). Це надзвичайно заразна вірусна хвороба, що характеризується високою летальністю свиней, часто призводячи до загибелі уражених тварин за лічені дні. Хоча цей вірус не несе прямої загрози для людини, він спричиняє катастрофічні економічні втрати для свинарства, знищуючи поголів’я та блокуючи експорт. Ситуацію ускладнює той факт, що на сьогодні не існує ані ефективних ліків, ані вакцин проти АЧС, що робить заходи профілактики та контролю єдиним способом боротьби. За даними Держпродспоживслужби, у 2024 році в Україні зафіксовано 85 випадків АЧС, із них 70 — серед домашніх свиней. Динаміка захворюваності показує чітку тенденцію: після пікового 2017 року і подальшого зниження до 2021 року, кількість випадків знову стрімко зростає.
Під час спалахів хвороби дикий кабан відіграє значну роль у поширенні вірусу. Ці тварини завжди були чинником ризику, однак у 2023–2024 роках загроза посилилася через стрімке зростання їхньої чисельності. Через природну міграцію хворі або перехворілі дикі кабани можуть переносити вірус у нові регіони, що значно ускладнює локалізацію спалахів і посилює тиск на систему ветеринарного контролю. Адже збудник цієї чуми зберігається в загиблій дикій свині не менше 2,5 місяців, в ґрунті — до 4 місяців, а у воді — до 175 днів.
Паралельно зросла й чисельність інших диких видів, зокрема хижаків — лисиць, вовків, шакалів. Це спричинило суттєве зростання випадків сказу, смертельної хвороби для людей.
Контроль популяції — ключ до благополуччя
Позитивний досвід регіонів, де в сезоні 2023/24 дозволили контрольоване полювання (зокрема Миколаївська та Черкаська області), свідчить, що це допомагає стабілізувати ситуацію. Проте без національної координації цих заходів недостатньо.
У листопаді 2024 року Державна надзвичайна протиепізоотична комісія (ДНПК) при Кабінеті Міністрів доручила обласним військовим адміністраціям (ОВА) погодити заходи з відновлення регулювання чисельності диких кабанів і хижаків там, де це дозволяє безпекова ситуація.
Проблема — в неоднорідності реалізації. В одних регіонах обласні військові адміністрації, як ключові органи виконавчої влади на місцях в умовах воєнного стану, вже ухвалили необхідні рішення, погодили алгоритми з військовим командуванням і видали відповідні дозволи. В інших — процес невиправдано затягується або залишається нерозпочатим. АЧС не визнає адміністративних меж. Міграція диких тварин не зупиняється на кордонах областей. Тому часткове виконання рішення не працює. Лише повноцінна, скоординована відповідь дасть результат. Це покладає пряму відповідальність на керівництво відповідних ОВА – там, де дозволяє безпекова ситуація, забезпечити невідкладну та повну реалізацію рішення ДНПК задля захисту агросектору, продовольчої безпеки регіону та країни.
Випадок АЧС, зафіксований у березні 2025 року у Львівській області, продемонстрував потребу в оперативному та системному реагуванні. Через загибель кількох десятків диких кабанів у мисливських угіддях було запроваджено карантинну зону та ухвалено рішення про екстрену депопуляцію в зоні спостереження.
До заходу долучилися 110 мисливців, серед яких більшість становили демобілізовані військові. Бригади впродовж двох днів провели відстріл та безпечну утилізацію підозрілих у заражені тварин згідно з ветеринарно-санітарними правилами.
Досвід Львівщини підтверджує: реагування на спалах потребує значних ресурсів і зусиль. Очевидно, що ефективніше запобігати виникненню подібних ситуацій через системний контроль чисельності диких тварин у межах дозволеного мисливського сезону. Європейські експерти та експерти ФАО зазначають, що щільність дикого кабана до 0,4 голови на 1 км² не впливає на поширення АЧС серед свійських свиней. Саме тому важливо забезпечити надання офіційних дозволів на полювання в регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація.
Системні рішення для профілактики та взаємодії
Ефективна профілактика епізоотичних загроз та взаємодія з громадськістю потребують саме системних рішень. Хоча збереження дикої природи є пріоритетом, існують ситуації, коли невтручання може призвести до катастрофічних наслідків – епізоотій, руйнації середовища існування через перенаселення, загроз для людей. В таких випадках відповідальне регулювання чисельності, хоч і є складним рішенням, стає необхідним інструментом для підтримки екологічного балансу та заходів боротьби з цією хворобою.
Важливою складовою такої системи є контрольована мисливська діяльність, яка дозволяє підтримувати екосистеми в стабільному стані. Паралельно мисливські господарства забезпечують моніторинг, утримання угідь, профілактику браконьєрства та порятунок диких тварин.
Разом із громадськістю та професійними об’єднаннями ми також ведемо просвітницьку роботу. У партнерстві з європейськими проєктами, зокрема EU4SaferFood, створено інформаційні кампанії про те, як поводитися мисливцям і громадянам у разі виявлення мертвих тварин.
В Україні запроваджується державна програма винагороди за повідомлення про знайдених загиблих диких кабанів. Уряд затвердив відповідний Порядок, який набуде чинності 1 вересня 2025 року: громадянин, що досяг 18-річчя та повідомив Держпродспоживслужбу про загиблу тварину, має право на фіксовану винагороду у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Хоч сума винагороди не є великою (для прикладу, станом на початок 2025 року — 1514 грн), програма має важливу функцію — стимулювати участь громадян у виявленні небезпечних випадків. У поєднанні з належним реагуванням фахівців вона дозволяє виграти час — а в боротьбі з АЧС саме час вирішує, чи вдасться зупинити вірус на окремій території, чи він охопить регіон.
Громадянам слід дотримуватися правил: не торкатися загиблої тварини, одразу повідомити територіальні органи Держпродспоживслужби, зазначивши координати та контактні дані. Представники служби разом із користувачами мисливських угідь фіксують знахідку, відбирають матеріали для досліджень і у разі підтвердження АЧС — призначають виплату.
Експортний потенціал та економічні перспективи
Мінагрополітики спільно з Держпродспоживслужбою працює над системою зонування — розподілом територій за рівнем епізоотичного ризику, щоб поодинокі випадки АЧС в окремому регіоні не блокували весь експорт. Це ключова передумова для відкриття нових ринків — від ЄС до Південно-Східної Азії.
Свинарська галузь України має високий потенціал для формування доданої вартості через розвиток переробки та виробництво готової м’ясної продукції. Це дозволяє не лише підвищити конкурентоспроможність української продукції, а й диверсифікувати ринки збуту, що особливо важливо в умовах геополітичної нестабільності.
Реалізація цих можливостей означатиме зростання надходжень валютної виручки, створення нових робочих місць у переробній галузі та суттєве посилення продовольчої безпеки держави.
Водночас, усі ці перспективи є вкрай вразливими до АЧС. Для бізнесу наслідки спалаху є руйнівними, адже він призводить до повної втрати поголів’я свиней в уражених зонах через вимушене знищення тварин. Це означає тривалу зупинку виробничої діяльності через запровадження карантинних обмежень, а відновлення потребує значних ресурсів та часу. Такі події завдають удару як по фермерах, так і по зайнятості, експорту та податкових надходженнях.
Захист біобезпеки та економіки вимагає злагодженості
Ефективна боротьба з АЧС потребує системного контролю популяції диких тварин, який має здійснюватися з неухильним дотриманням ветеринарно-санітарних норм. Успіх цієї роботи можливий лише за умови послідовних та скоординованих дій в усіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація. Це питання ветеринарної медицини, продовольчої безпеки, здоров’я людей, захисту фермерів і економічного розвитку.
Сьогодні на всіх рівнях ми маємо ухвалювати рішучі, відповідальні кроки — щоб не допустити нових втрат завтра.
Джерело: Контроль популяції диких тварин: як захистити тваринництво, експорт і продовольчу безпеку
