«Батя», його «Жабка» і заборонені жовті труси: сміх крізь вогонь та фронтова філософія артилеристів «Едельвейсу»

Під гуркіт ворожих обстрілів вони заряджають свою стару, але надійну гаубицю Д-30, яку лагідно називають «Жабка». Вони — розрахунок 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Між бойовою роботою, де кожен рух відточений до секунди, встигають травити анекдоти, ділитися фронтовими байками і тримати позиції. Їхні історії — це суміш чорного гумору, смертельної небезпеки, братерства та дивовижної філософії виживання.

Про розрахунок артилеристів розповіли у відео на сторінці бригади.

Центральна фігура розрахунку — командир гармати з позивним «Батя». «Мені 33, а в розрахунках були хлопці 20, 21, 23 роки… якось вони мене почали — батя, батя», — пояснює він походження позивного. Його історія сповнена фронтових прикмет та небезпек: від ножа, який, як кажуть побратими, врятував йому життя під час прямого влучання в бліндаж (деталі не розголошуються), до жовтих трусів, куплених в Одесі. «Під всі обстріли я в них потрапив. І я їх, коротше, лишив вдома… більше мені не прилітало», — ділиться «Батя» своєю «щасливою» прикметою.

Їхня «Жабка», гаубиця Д-30, хоч і родом з 60-х років (конкретно ця — ймовірно, 1968-го), викликає повагу своєю простотою та надійністю. «Тут щось десь не так, десь вдарив, десь підбив, десь паличку підклав, вона стріляє», — розповідає «Батя», цінуючи її витривалість, як порівняти із технікою з чутливою електронікою. Попри вік, гармата досить точна і здатна вести кругову оборону. Розрахунок знає її до гвинтика, і може підготувати до першого пострілу менш ніж за дві хвилини.

Працювати доводиться в екстремальних умовах. Дрони стали постійною загрозою. «Якщо над нами висить дрон, то реально… ми не можемо нормально працювати», — каже «Батя», згадуючи пряме влучання в їхній бліндаж, кероване ворожим БПЛА. «Якби, коротше, броніка не було, то оця х*рня була б в мене», — показує він на уламок, що застряг у плитоносці.

Що мотивує продовжувати? «Коли тобі показують твою працю, як ти працюєш, як там росіян по полю розриває… це мотивація, — зазначає «Батя». — Бачити результат своєї роботи, знищену ворожу техніку — це дає сили. А ще — братерство».

«Ми завжди разом… Мені ці люди вже дуже близькі стали, — каже він про свій розрахунок, протиставляючи ці стосунки тим, що залишились у цивільному житті. — Мені друзі сказали, що це твій вибір йти у військо… я тоді образився трохи, тому що в мене не було вибору. До мене прийшли додому. Я мав іти».

Захист майбутнього — ще один потужний стимул. «Я б не хотів, щоб наші діти воювали. Я переконаний — краще я б був тут, ніж моя дитина», — каже «Батя» в день 20-річчя сина. Він закликає не боятися йти до війська, адже це не вирок, і є багато способів бути корисним.

Як повідомляла АрміяInform, на позиціях Сил оборони — тиша після бурі. Чергову спробу «штурманути» наші рубежі ворог здійснив цього тижня на напрямку, який тримає 10 окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс». Спроба виявилась останньою для десятків російських «мото-камікадзе» та танка противника.