Під імітаційним мінометним обстрілом та «скидами» з дронів: десантники показали, як готують новобранців

Посічена уламками посадка. З «мотолиги» у багнюку, що утворилася після рясних дощів, вистрибують десантники та штурмують ворожі позиції.

Поряд «прихід» від міномета, а потім ще й кілька вибухів від АГСу. Робота в окопах, закріплення. Над штурмовиками починають літати дрони зі «скидами». Все це дуже нагадує кадри реального бою. Але це поки ще навчання.

Як готують до перших бойових виходів новоприбулих бійців у 122 батальйоні 81 окремої аеромобільної Слобожанської бригади, розповідає АрміяInform.

Хлопці мають зрозуміти, що обстріл – це не так страшно, якщо лягає не дуже поруч, говорить мінометник з позивним «Харків». Сьогодні він допомагає новачкам батальйону звикати до артилерійських обстрілів під час бою:

«Допомагаємо піхоті звикнути до цього. Аби вони зрозуміли, що це не дуже страшно, коли воно лягає не дуже поруч. Що прихід за 200-300 метрів – це не страшно. Що можна в цей час пересуватися, щось робити».

Звісно, мінометники працюють на безпечній відстані від штурмовиків. Міномет та АГСи пристріляли ще до початку занять.

«Приліт від міномета для них вже не буде чимось новим»

Самі ж штурмовики працюють бойовими набоями з автоматів, кулеметів та гранатометів. Все має бути максимально наближено до того, що відбуватиметься в реальному бою, говорить головний сержант батальйону Богдан з позивним «Бодя»:

«Також використовуємо дрони. В тому числі FPV. Аби вони по них стріляли, намагалися збити. «Скиди» імітуємо – використовуємо імітаційні гранати для цього. Закладаємо підриви. Це коли хлопці вже зайняли окопи. Так ми імітуємо артилерійський обстріл».

Психологія має дуже велике значення, продовжує Богдан. А такий спосіб підготовки дає кращий результат:

«Люди стають більш стресостійкі. Вони знають, що їх очікуватиме на позиціях. Тобто приліт від міномета для них вже не буде чимось новим. Вони не будуть вже так губитися»  

«Якщо сержант впадає в ступор, то стає все дуже погано для всіх»

Паніка та ступор під час бою – дуже небезпечні моменти, які можуть статися. Особливо, коли це відбувається з сержантами – тими, хто має керувати боєм:

«Люди дивляться ж на свого лідера. Якщо він впав в ступор, то під загрозою всі. Звісно, бувають ще неформальні лідери у відділеннях, які можуть взяти управління на себе і врятувати ситуацію. Але зазвичай, коли сержант впадає в ступор, то стає все дуже погано для всіх».

Тому під час  навчань також акцент робиться на підготовку потенційних командирів відділень. Від визначення завдання, відпрацювання його на спеціально створеному макеті місцевості й до управління своїм відділенням безпосередньо на полі бою:

«Сержанти перебувають безпосередньо з людьми та здійснюють управління вогнем під час виконання задачі. Поки ці сержанти не стоять безпосередньо на посадах. Це ми зараз придивилися, відібрали найбільш підходящих. Якщо вони себе нормально покажуть, то потім відправимо на курси в навчальний центр і поставимо на посади».

«Перші бойові виходи показують, хто може бути командиром, а хто ні»

В першу чергу сержант має бути лідером, говорить Богдан. Повинен бути мотивованими, з характером. Можливо, навіть трішки зухвалими. Аби особовий склад пішов за ним виконувати завдання:

«Бувають такі моменти, що хлопці наче й грамотні, але на бойових можуть спіймати ступор. Тоді ми його замінюємо. Зазвичай вже на бойових видно, хто підходить на цю посаду, а хто ні. А іноді бувають і такі моменти, що приходять наче не вмотивовані, а потім стають гарними бійцями. Розуміють, що якщо вже потрапили в цю «двіжуху», то треба розвиватися. І ми з ними працюємо і поступово вони стають нормальними командирами».

Злагодження підрозділу під час адаптаційного періоду як раз дає можливість побачити потенційних лідерів.