Нове опитування журналістів у Європі виявило тривожний стан професії: 60% респондентів повідомили, що мають досвід професійного вигорання, а 62% з них змушені шукати підробіток, аби звести кінці з кінцями.
Понад 52% респондентів заявили, що їх турбує вплив штучного інтелекту на професію журналіста.
Опитування, проведене двома проектами, що фінансуються Європейським Союзом, є першим загальноєвропейським дослідженням стану журналістики з 2015 року. Воно проводиться на тлі фінансової скрути ЗМІ, які продовжують скорочувати штат та переходити на аутсорсинг журналістської роботи. Відповіді респондентів свідчать про зростаюче занепокоєння щодо фінансової безпеки та психічного здоров’я журналістів, а також про наслідки цього для свободи преси.
Щоб забезпечити себе, більшість журналістів все частіше звертаються до інших джерел роботи: реклама та зв’язки з громадськістю (37%), викладання (34%), неприбуткова діяльність (20%), контент-маркетинг (19%) і навіть такі професії, як бармен, ріелторська діяльність і доставка посилок. Така залежність від підробітків викликає серйозне занепокоєння щодо потенційного конфлікту інтересів та редакційної незалежності, що може підірвати журналістську доброчесність.
Звіт був підготовлений проєктом Taktak, що підтримується ЄС, у співпраці з Display Europe, і базується на 436 відповідях, отриманих від журналістів з 33 європейських країн.
“Якщо новинна індустрія і надалі продовжить свій перехід до моделі, в якій домінують фрілансери, нам потрібно буде набагато більше піклуватись про фрілансерів”, — сказав Джефф Ізраелі, співзасновник паризького медіа Worldcrunch, керівник проекту Taktak.
“Пошук нових джерел доходу залишається критично важливим. Але протягом останнього десятиліття ми зрозуміли, що забезпечення якості журналістики — це єдиний надійний шлях до успіху. А для цього потрібні люди, які можуть та хочуть присвятити своє професійне життя журналістиці”.
Ларс Бьорінг, директор Європейського центру журналістики, зазначив, що необхідне краще розуміння того, якої підтримки потребують журналісти-фрілансери. “Опитування для оцінки поточної ситуації фрілансерів мають вирішальне значення для пошуку шляхів покращення умов праці та задоволення від роботи журналістів”, — сказав Ларс Бьорінг. “Хоча інструменти та можливості для роботи на сайтах, де вони можуть публікуватись самостійно, стають доступнішими для журналістів-фрілансерів, багато хто з них в першу чергу працює на ЗМІ”.
====
Незважаючи на згоду журналістів, що інструменти штучного інтелекту не можуть замінити роботу людей-професіоналів, існує занепокоєння, що новинні компанії можуть використовувати ШІ як привід для скорочення витрат, зокрема для зменшення оплати праці журналістів. З опитаних 16% сказали, що вони дуже стурбовані впливом ШІ на журналістську професію, а 36% — що дещо стурбовані. Лише 7% повідомили, що їх це зовсім не турбує.
Результати дослідження свідчать про поширеність нестабільних умов праці в галузі: більше половини респондентів (52%) є фрілансерами або працюють за трудовими договорами, стикаючись з низькою оплатою праці, відсутністю соціальних пільг та фінансовою нестабільністю. Навіть серед тих, хто має повну зайнятість, обмеженість робочого середовища та кар’єрного зростання залишаються актуальними проблемами.
Фінансова незахищеність є ключовою проблемою: 46% журналістів повідомляють про незадоволеність своїми доходами, тоді як понад 50% стикаються з труднощами, щоб забезпечити потреби своїх сімей. Звіт також виявив, що 60% журналістів переживали професійне вигорання, посилаючись на нестабільні умови праці, бюрократію та зниження попиту на якісну журналістику.
Незважаючи на ці труднощі, 65% журналістів кажуть, що через п’ять років вони все ще працюватимуть у цій сфері.
Проте без підвищення оплати праці, надійних контрактів і структурної підтримки зростаючий фінансовий тиск на журналістів загрожує якості новин, і це підкреслює нагальну потребу в структурних реформах для підтримки незалежної журналістики.
Зростання фріланс-журналістики в Європі є структурним зрушенням у медіа-індустрії, оскільки скорочення бюджетів редакцій змусило ЗМІ більше покладатися на незалежних журналістів. Хоча неясно, який відсоток від загальної кількості працівників у Європі становлять фрілансери, Німецька спілка журналістів і журналісток (dju) повідомляє, що близько двох третин її членів вважають себе журналістами-фрілансерами.
Опитування Taktak — це перше комплексне опитування журналістів-фрілансерів у Європі після звіту Європейської федерації журналістів 2015 року.
У 2022 році Європейський центр журналістики провів картографічне дослідження, щоб зрозуміти, якої допомоги потребують журналісти-фрілансери у Європі.
З повним текстом звіту можна ознайомитися тут.
Про Taktak
Taktak — це нове платіжне рішення, розроблене медіаорганізаціями та журналістами. Воно підтримується програмою Європейського Союзу Creative Europe. Taktak має на меті генерувати нові потоки доходів для видавців новин та незалежних журналістів за допомогою інноваційного рішення для донатів, яке залучає користувачів і дозволяє бенефіціарам об’єднувати зусилля через динамічний розподіл доходів. Taktak ініціюватиме донати на основі кожної статті, з можливістю розподілу доходу між журналістами та видавцями за допомогою інструментів, що дозволяють читачеві вибрати частку для кожної сторони.
Про Display Europe
Displayeurope.eu — це новаторська медіа-платформа, заснована на суспільних цінностях. Платформа надає європейським громадянам доступ до достовірної інформації та ситуації у Європі, яка зазвичай не передається основними або національними ЗМІ. Завдяки перекладу, синдикації та оригінальному контенту displayeurope.eu збирає та поширює достовірну пресу з усієї Європи.
Джерело: Нове опитування європейських журналістів показало, що понад 60% з них змушені шукати підробіток
