«Відьма» на фронті: як волинянка поєднує службу, кулінарію та дитячу мрію

Ірина з Турійська ще з дитинства мріяла стати психологом, але життя привело її на кухню. Вона працювала пекарем у Ковелі, доки війна не змінила все. Після повномасштабного вторгнення, слідуючи за прикладом брата-військового, жінка пішла до війська. Так вона стала частиною 100 окремої механізованої бригади, де отримала позивний “Відьма«— за влучну стрільбу та інтуїцію, що дивовижно часто справджувалася.

Історію захисниці оприлюднили на сторінці бригади.

Спершу Ірина готувала для військових на передовій, підтримуючи їх не лише смачними стравами, а й добрим словом. У найгарячіші моменти війни, на Лиманському, Покровському та Торецькому напрямках, тарілка її млинців чи борщу була справжнім рятунком для бійців, які поверталися з боїв.

Попри службу, Ірина не забула про свою давню мрію— вона вступила до Волинського національного університету імені Лесі Українки на спеціальність «Психологія». Тепер вона не лише годує побратимів, а й допомагає їм витримувати психологічні навантаження війни.

Поруч із Іриною на службі завжди її вірний чотирилапий друг Джек— дворняга, якого вона лагідно називає «пухнастим антидепресантом». А вдома на неї з нетерпінням чекають дев’ятирічна донька Вероніка, мама Галина Федорівна та кіт Малиш, подарований побратимами.

Як повідомляла АрміяInform, 39-річний розвідник 32 окремої механізованої бригади Віталій пройшов чимало випробувань, але завжди знаходив у собі сили йти далі. Після 12 днів у холодному бліндажі він подумував, що організм не витримає, але, як зазначає сам, усе обмежилося лише втомою. Відпочивши, він із новим завзяттям продовжує навчання на полігоні, бо вже на власному досвіді переконався — тренування рятують життя.