Національний спротив: як відбувається підготовка громадян до відсічі російській агресії

У Міністерстві оборони України детально розповіли, що таке підготовка громадян України до національного спротиву, з чого вона складається, які функції виконує та хто її організовує.

Про це йдеться на їхньому сайті.

Зазначено, що в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала росія, національний спротив набув критичної ваги. Відсіч агресору стала справою всього українського народу, а підготовка до національного спротиву набула надважливого значення.

Для захисту своєї країни від окупантів цивільні навчаються використовувати стрілецьку зброю, зберігати психологічну стійкість та виживати в надзвичайних умовах.

«У часи екзистенційної війни підготовка громадян до національного спротиву — не просто завдання, а життєва необхідність. Це не лише питання оборони, а й збереження державності, культури та майбутнього нації.

В умовах зовнішньої агресії кожен громадянин має усвідомлювати свою роль у спільній боротьбі та бути готовим захищати себе, своїх рідних і свою країну», — підкреслив начальник відділу політики національного спротиву Міністерства оборони України Юрій Єленіч.

Що таке підготовка громадян до національного спротиву?

Підготовка громадян до національного спротиву — це комплексна система формування необхідних умінь і навичок у громадян для захисту держави в умовах надзвичайної ситуації або воєнного стану. Система базується за територіально-зональним принципом та враховує найкращі практики держав-членів НАТО.

Підготовка є важливим компонентом національного спротиву. Її основною метою є сформувати готовність суспільства до стійкого опору агресору, розвинути патріотичну, оборонну свідомість та надати знання й практичні вміння для захисту України.

Підготовка до національного спротиву поділяється на початкову та базову.

Правове підґрунтя підготовки громадян до національного спротиву становлять ключові законодавчі акти: Конституція України, закони «Про основи національного спротиву», «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», «Про оборону України» та інші нормативно-правові акти.

У чому різниця між початковою і базовою підготовкою?

Початкова загальновійськова підготовка — перший етап формування у громадян базових знань та компетентностей, пов’язаних з обороною держави. Вона виходить далеко за межі теоретичного навчання, охоплюючи виховання патріотичного світогляду та психологічну готовність до захисту України.

Підготовка відбувається в закладах освіти, а влітку додатково проводяться військово-патріотичні заняття в ігровій формі у літніх таборах.

Базова підготовка орієнтована на громадян від 18 років, які не проходять регулярну військову службу. Її мета — сформувати навички ефективних дій у мирний та воєнний час, включаючи бойові умови.

Які завдання початкової підготовки?

Ключові напрями підготовки включають військово-патріотичне виховання, правову освіту, морально-психологічну підготовку, вивчення складових Сил безпеки та оборони, а також практичні навички цивільного захисту та домедичної допомоги.

Військово-патріотичне виховання спрямовує молодь на усвідомлення своєї відповідальності перед Батьківщиною та розвиток почуття поваги до державних інституцій. Правова освіта надає громадянам знання про законодавчі основи захисту України, цивільного захисту населення та особистої безпеки.

Морально-психологічна підготовка формує стійкість до стресових ситуацій та готовність діяти свідомо й ефективно в умовах екстремальних викликів.

Які завдання базової підготовки?

Основний фокус базової підготовки робиться на домедичній підготовці, тактичних вміннях та навичках володіння зброєю, основах виживання та діях у складних умовах.

Володіння стрілецькою зброєю дозволяє громадянам ефективно захищати себе та свою громаду в разі необхідності. Психологічна мотивація включає навчання методів надання домедичної та психологічної допомоги, що є критично важливим в надзвичайних ситуаціях.

Крім того, важливими завданнями базової підготовки є виховання дисциплінованості, високих морально-бойових якостей, почуття відповідальності за захист Батьківщини, а також навчання дотримання норм міжнародного гуманітарного права та правил ведення війни.

Методологія навчання передбачає максимальну практичну спрямованість: не менш ніж 70% часу відводиться на практичні заняття.

Як організовується початкова підготовка громадян до національного спротиву?

Початкову підготовку організовує Міністерство освіти і науки разом з Міністерством оборони. Її проводять у закладах середньої, професійної, фахової та передвищої освіти в межах навчального предмета «Захист України».

Організація включає планування заходів, військово-професійну орієнтацію, створення навчальної матеріально-технічної бази та всебічне забезпечення проведення підготовки.

Викладачі, які проводять заняття, мають бути з вищою освітою та/або відповідною професійною кваліфікацією, насамперед звільнені з військової служби, ветерани війни або ветерани військової служби.

Як організовується базова підготовка громадян до національного спротиву?

Базова підготовка організовується та проводиться Міноборони разом з іншими органами виконавчої влади, місцевим самоврядуванням, волонтерськими, громадськими та спортивними організаціями.

Базова підготовка проводиться у формі навчальних занять та навчальних зборів за програмами, розробленими Командуванням Сил територіальної оборони ЗСУ.

На сьогодні триває створення мережі Центрів підготовки громадян до національного спротиву. Наразі такі центри функціонують у 15 областях: Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Полтавській, Сумській, Запорізькій, Закарпатській, Київській, Тернопільській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській. Також центри підготовки громадян створені у місті Києві та місті Олександрія Кіровоградської області.

Важливу роль відіграють і громадські ініціативи, які проводять спеціалізовані тренінги, поширюють інструкції щодо дій у надзвичайних ситуаціях. Волонтери, ветерани та інструктори активно навчають громадян основ тактичної підготовки, домедичної допомоги та виживання.