Відео, де ветерани на протезах виходять на подіум Ukrainian Fashion Week, мають мільйонні перегляди. Вони завірусилися під час минулого сезону Українського тижня моди, який проходив у вересні. У новому сезоні 14–17 лютого UFW продовжує розмову про інклюзивний дизайн і запускає програму адаптивної моди для людей із пораненнями – «Одяг із функцією».
Який одяг хочуть носити ветерани з ампутованими кінцівками та втратою зору, чим адаптивний одяг відрізняється від одягу з функцією й чому кожен бренд повинен мати лінійку такого одягу, запитали у співзасновниці Українського тижня моди Ірини Данилевської, а також двох дизайнерів – Макара Ципана та Світлани Волкової.
«Якщо в цьому світі немає протезованого ветерана, це поганий світ»
На початку вересня 2024 року Ukrainian Fashion Week повернувся в Україну вперше після початку повномасштабної війни. Демонструвати речі брендів Andreas Moskin, Gasanova й Nadya Dzyak вийшли ветерани й ветеранки з протезами. Про цей сезон написали понад триста українських і понад сто світових медіа, які висвітлюють не лише моду, як-от The Guardian або The Washington Post, згадує співзасновниця UFW Ірина Данилевська.
«Чому ветерани з протезами мають з’являтися на подіумі Ukrainian Fashion Week? Бо це емоційно, це не лякає людей, а привертає більше уваги. Через гарну картинку ми привертаємо увагу до серйозних проблем», – каже Данилевська.
Говорити з дизайнерами про адаптивний одяг співзасновниця UFW вирішила після воркшопу консультантки з питань безбар’єрності Уляни Пчолкіної, яка користується кріслом колісним, а також зустрічі зі співзасновником Gres Todorchuk Олександром Тодорчуком.
«На момент нашої зустрічі я намагалася зрозуміти, як у роботі з дизайнером бути й наполегливою, і делікатною водночас. І Саша мені сказав: «Я вас слухаю й розумію: якщо в дизайнера в його фантастичному світі, який він створює щосезону в новій колекції, немає, умовно, протезованого ветерана, то це поганий світ. Значить, у цьому світі щось не так». Ці слова стали таким емоційним знаком оклику, після них ми почали працювати над програмою адаптивної моди». Для створення програми Ukrainian Fashion Week співпрацював із двома експертами – дизайнером і СЕО бренду MАKI Макаром Ципаном і дизайнеркою і SVD_Denim Світланою Волковою (Svitla Volka).
Який одяг хочуть носити ветерани
Батько Світлани Волкової втратив обидві ноги в Бахмуті. «Люди з інвалідністю втомилися від того, що їм пропонують нудний одяг, орієнтований на вирішення конкретних потреб, сприймаючи їх через «діагноз» – вони хочуть мати рівний доступ до різноманітності на фешн-ринку», – переконана дизайнерка. Щоб вивчити потреби людей з інвалідністю, вона проводила фокус-групи на базі Superhumans Center та онлайн-опитування.
Дизайнер Макар Ципан каже, що зараз приймає замовлення – від футболки до костюма – приблизно у 15 ветеранів, які мають різні види поранень: втрату зору, ампутації рук чи ніг (вищі чи нижчі). Є і ті, хто має політравму, як-от ветеран із позивним Вітамін, який живе під Одесою: він втратив зір, а також має ампутацію однієї руки й двох пальців на іншій руці. «Спочатку я думав, що в комунікації з ним може бути важко, але ми майже три години спілкувалися про його замовлення, і Вітамін мене дуже сильно надихнув», – згадує дизайнер.
Хтось із ветеранів хоче приховати протези під одягом, хтось – навпаки, відкрити: наприклад, якщо ампутовані обидві ноги, то ходити в шортах може бути просто зручніше. Також важливо консультуватися з фахівцями з протезування.
Ситуація 1 (із практики Макара). Перший бар’єр, із яким стикається ветеран із втратою зору чи ампутованими кінцівками, стосується навіть не комфорту одягу, а просто того, що треба одягнутися. Наприклад, ветеран, який втратив зір, хоче самостійно одягати футболку. Чи потрібен йому одяг зі спеціальним маркуванням-шрифтом? Ветеран каже, що не хоче вчити спеціальні шрифти. Водночас його тактильність розвинута настільки, що він може визначити навіть за стібками, як правильно одягати футболку. Тож у дизайні це вирішили, додавши на футболку вишивку з рельєфними рунами.
Ситуація 2 (із практики Світлани). Світлана нещодавно зустрічалася з другом, який у 2024 році отримав поранення й має протез гомілки, вони разом пішли в японський ресторан. Артур був у звичайних джинсах: за кілька місяців протез уже протер дірку на рівні куксоприймача. Тож Артурові потрібні джинси, продумані так, щоби тканина не рвалася. І такі джинси Світлана розробила, працюючи в Німеччині. Проєкт пройшов у фінал конкурсу Design Academy Adapt by VORN & Zalando. Потім Волкова дошліфовувала дизайн разом із хлопцем із Німеччини, який має також має протез гомілки. Перед запуском у комерційне виробництво моделі варто додатково тестувати на early adopters, і зараз шукає для цього інвестиції, вважає дизайнерка.
«Найближче до класифікації адаптивного одягу нас може підвести розуміння різниці між потребами людей із різними видами інвалідності. Їм можуть бути потрібні різні функціональні рішення, але однакова потреба комунікувати й дорефлексовувати себе через одяг, як і у всіх людей на Землі», – каже Світлана Волкова.
Функціональні рішення для такого одягу – модульність, асистивні технології, використання розумних тканин, магнітних та емердженсі-застібок, ергономічний крій.
«Одяг, у якому ветерану комфортно піти з дружиною в кафе»
У свідомості українців «адаптивний одяг» – це спортивні штани на липучках, які насправді є медичним одягом, або одягом для реабілітації, каже Світлана Волкова. Так склалося через те, що потребу в одязі закривали волонтери, які опікувалися пораненими військовими. Але тепер цю потребу можуть ширше закривати дизайнери.. Їхнє завдання, по-перше, «зашити» функцію у дизайн, а по-друге, забезпечити вибір тим, хто потребує одяг із функцією.
«Найімовірніше, в кожній компанії з десяти людей буде одна чи дві людини з втратою зору чи з ампутованими кінцівками – це реальність, до якої ми йдемо, і ми маємо підлаштовуватися до хлопців і дівчат, – вважає Макар Ципан. – У моєму розумінні інклюзивності термін «одяг із функцією» коректніший за «адаптивний одяг». Слово «адаптивний» одразу виділяє людей, ніби відновить до окремої касти».
Як приклад одягу з функцією Макар наводить спортивні штани Adidas із кнопками по лампасу. Їх створили для катання на ковзанах, щоби зручно було згинати ноги. «Ця функція стала дизайном, вона стала такою, яка подобається всім. Ніхто не думає, що це одяг лише для ковзанярів», – каже Макар Ципан, який вважає: так має бути й з одягом, який створюватимуть для ветеранів із протезами чи втратою зору. Це не той одяг, у якому буде комфортно лежати в лікарні, а той, у якому комфортно піти з дружиною в кафе – красивий бомбер і прикольні штани. Його хотіли би одягнути й ті, хто не потребує такої функції.
«Адаптивний одяг може бути потрібен у госпіталі, під час періоду реабілітації. І це історія мас-маркету, держзамовлення, – пояснює Ірина Данилевська, – Але має ще бути одяг із функцією, у якому ветеранам має бути комфортно в офісах чи кінотеатрах. Такий одяг – теж крихітний елемент повернення до цивільного життя».
«Серед українських фешн-брендів адаптивною модою цікавляться одиниці»
Термін «адаптивна мода» почав входити до широкого вжитку не так давно, по факту близько 20–30 років тому. Він є продовженням руху універсального дизайну (виник у США) й інклюзивного дизайну (європейський термін), пояснює Світлана Волкова: «У різних точках світу люди можуть одночасно приходити до одних і тих самих рішень і називати їх різними іменами. І в цьому випадку ми маємо вирішити, чи будуємо свою окрему систему назв, чи інтегруємось у світовий контекст».
Зараз українських дизайнерів можна назвати трендсетерами у створенні одягу з функцією, вважає Данилевська. Дизайнери з цим погоджуються: кажуть, в Україні війна новітня й технологічна, багато ветеранів із політравмою, тож можуть бути виклики, яких ще не було у світі.
«Досвід німецького соціуму дає їм можливість значно більше думати про дизайн, у них немає потреби різко створювати емердженсі-рішення, у їхнього суспільства було значно більше часу та стабільних умов для того, щоб займатися інтеграцією й інклюзією», – коментує Волкова, яка вивчала одяг із функцією в Німеччині.
Адаптивний фешн у світі адвокатує, наприклад, Tommy Hilfiger. Серед українських брендів чимало тих, хто створює медичні або дуже близькі до медичних рішення, каже дизайнерка Світлана Волкова («Файні Штани», «ПлюсПлюс», Yourway, POHUY і Wheelny), утім, саме фешн-брендів бракує.
Адаптивною модою цікавляться одиниці, як-от Juliyа Kros чи Andreas Moskin, каже Ірина Данилевська: «Це мене засмучує і болить. Бо я знаю, що наші дизайнери дуже свідомі, вони це довели під час пандемії, коли шили захисні комбінезони для лікарів, а також у перші місяці війни, коли шили куртки й балаклави для воїнів, аж поки держава не зробила цей одяг замовленням для великих фабрик».
Кожному брендові варто мати кілька моделей чи окрему лінійку одягу з функцією, вважає співзасновниця Ukrainian Fashion Week. «Моя мета – щоб ми з вами могли подзвонити в будь-який бренд і запитати: а у вас є сукня для протезованої ветеранки? І вони сказали би, що є». Для цього команда Українського тижня моди готова допомагати дизайнерам з експертизою.
Почати розмову про адаптивну моду хочуть з освітньої програми, яку проведуть 14–16 лютого в Мистецькому арсеналі (простір NewGen Lab). У перший день буде лекція про адаптивний одяг і сучасний дизайн від PhD Лілії Дерман; на наступний проведуть панельну дискусію про одяг із функцією за участі дизайнера Макара Ципана, медикині Ольги Свист і ветеранів Михайла Бакалюка й Артема Бондарєва, а завершить програму public talk «Алгоритм створення адаптивних рішень» від дизайнерки Світлани Волкової.
«Це буде розмова про те, куди нам рухатися, реальні потреби й реальні напрямки, – коментує Ірина Данилевська, – На панельну дискусію вже зареєструвалося 130 людей при тому, що зал може вмістити сто. Щодо public talk, то це вже буде подія для більш підготовленої аудиторії дизайнерів – Світлана робила глибинні дослідження й поділиться своїм досвідом».
Данилевська додає: разом із дизайнерами мріє створити програму ще на пів року, до вересня, щоб у наступному сезоні Ukrainian Fashion Week продемонструвати ще більше результатів на практиці. «Може, пафосно прозвучить, але мені неприємно жити в суспільстві, де якась категорія людей має обмеження. Для мене прибирання цих обмежень і є інклюзивність, у моді в тому числі. Хочу, щоб одяг із функцією було легко знайти й обрати, щоб це був красивий одяг, але підлаштований під комфорт людей, які цього потребують».
Фото: Андрій Соколов
Джерело: Що одягатимуть ветерани з протезами? Про одяг із функцією перед Ukrainian Fashion Week
