У 2022 році, під час контрнаступу ЗСУ, коли українські війська наближалися до Херсона, російські окупанти розпочали масове вивезення музейних цінностей, що фактично є крадіжкою. За даними Міністерства культури України, з шести музеїв, звільнених у ході цього контрнаступу, було викрадено щонайменше 35 тисяч експонатів. Наймасштабніше розграбування сталося у двох головних музеях Херсона — художньому та краєзнавчому, звідки, зокрема, росіяни вивезли твори мистецтва, ікони XVII-XX століть, унікальну колекцію історичних артефактів скіфів та готів.
Одна із експерток у фільмі заявила, що «це пограбування стало наймасштабнішим у Європі з часів Другої світової війни». Знищення культури української нації є стратегічною метою російської агресії, культурна спадщина – безпосередньою військовою ціллю. Фільм фокусується на двох музеях, але у кожному окупованому місті України відбувається схожа ситуація.
Музеї відіграють ключову роль у збереженні культурної спадщини України, допомагаючи майбутнім поколінням зрозуміти своє коріння та зберігати національну ідентичність. Росія свідомо атакує українські музеї, грабуючи колекції на окупованих територіях і переслідуючи музейників, адже їхня мета – знищити українську ідентичність та нав’язати натомість свою. Так, за словами міністра культури Миколи Точицького, перше, що роблять росіяни на захоплених територіях, — це грабують українську спадщину з музеїв, і або перевозять до Росії, або продають.
Ці дії є частиною багаторічної стратегії нищення української нації, що можна і треба трактувати як злочин геноциду. Документування та розслідування злочинів війни, пошук і переслідування ймовірних злочинців та притягнення винних до відповідальності є питанням національної безпеки.
Саме тому Товариство Рафаеля Лемкіна надає безкоштовну правову допомогу музеям та музейним працівникам, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ.
Наразі ми уже підписали договори про співпрацю із трьома українськими музеями: Одеським національним художнім музеєм, Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Харківським літературним музеєм.
Незважаючи, що не всі з них були безпосередньо атаковані російськими ракетами, агресія, однак, істотно впливає на роботу музеїв.
10 жовтня 2022 року Росія завдала ракетного удару по історичному центру Києва. Унаслідок цього постраждав ряд закладів культури та освіти. Серед них – Музей Ханенків: у будівлі повилітало скло, попадав дах. Враховуючи, що музей евакуював свою колекцію до початку вторгнення, вона – у безпеці, але далеко від очей киян та гостей міста. Це був черговий удар РФ, який був націлений на знищення культурної спадщини. Музей Ханенків – провідний музей світового мистецтва в Україні, де зібрані справжні скарби Європи, Азії та Давнього світу. Його «серце» – колекція, яку наприкінці 19 століття заснували видатні меценати та колекціонери Богдан та Варвара Ханенки.
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
Одеський національний художній музей (ОНХМ) розташований у будівлі садиби родини Наришкіних, пам’ятнику архітектури початку XIX століття, яка знаходиться в зоні об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Музей зазнав істотних руйнувань через російську агресію. Вперше влітку 2022 року через наслідки ракетної атаки – тоді працівники усунули всі пошкодження та встановили захисні конструкції. Вдруге це сталося через рік – під час масових ракетних ударів. Ударними хвилями в музеї вибило вікна, побило зенітні ліхтарі, спричинило тріщини в стінах. Втретє – у ніч на 6 листопада – ракета влучила у дорогу прямо перед музеєм, у будівлі було пошкоджено стіни, вибито вікна. Зранку музей мав відзначати своє 124-річчя, замість цього працівники змушені були фіксувати пошкодження та ліквідувати наслідки російської атаки.
Одеський національний художній музей після атаки у ніч на 6 листопада
У перші дні повномасштабного вторгнення ОНХМ, як і багато інших культурних інституцій, оперативно організував зняття робіт і їх евакуацію до сховищ: тобто музей не міг працювати та виконувати свої звичні функції.
Після 24 лютого 2022 року Харківський літературний музей призупинив роботу, щоб евакуювати експонати. Згодом, попри щоденну загрозу обстрілів у прифронтовому регіоні, музей відновив діяльність. Враховуючи, що наразі музей не може повністю функціонувати та виконувати свою основну діяльність, він несе щоденні втрати.
Евакуаційні ящики для музейних атрибутів
У чому полягає наша допомога музеям?
Музейна спільнота несе тягар боротьби за захист, збереження, відновлення та повернення артефактів. Шанси на відшкодування завданих агресією РФ культурних втрат без активної участі музейників у кримінальних провадженнях є дуже малі.
Тому ми пропонуємо pro bono професійну правничу допомогу у подоланні наслідків агресії:
- Правові консультації з питань, що виникають в діяльності музеїв;
- Представлення інтересів інституцій та музейних працівників як потерпілих та свідків у кримінальних провадженнях в Україні та міжнародних інституціях,
- Проведення експертизи втрат, пов’язаних з агресією;
- Участь у розробці рішень для збереження колекцій: документування втрат, розробка плану дій з порятунку колекцій у надзвичайній ситуації, каталогізація колекцій та оцифрування каталогів та колекцій.
Домогтись дієвого покарання за злочини проти української культури та отримати відшкодування можна лише в міжнародних судах. Утім, факти, встановлені в межах національних проваджень, матимуть істотний вплив на рішення міжнародних трибуналів. Тож, аби уможливити повернення вкраденого і відшкодувати знищене, маємо докладати зусилля вже зараз, допомагаючи українським правоохоронцям у розслідуванні злочинів проти культури.
Музейники у цьому процесі відіграють вирішальну роль, адже вони вони мають унікальні знання та експертизу щодо втрачених артефактів. Більше того, часто вони є свідками російських злочинів та можуть надавати важливі свідчення про скоєне. Оскільки правоохоронці часто не мають досвіду роботи зі справами щодо культури, їхня співпраця з музейниками може значно прискорити розслідування та підвищити його ефективність. Тому у допомозі музеям ми бачимо вклад у пришвидшення та невідворотність покарання росіян за злочин геноциду.
Насамкінець, згадаємо цитату Рафаеля Лемкіна, автора терміну геноцид та автора першого проєкту конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього:
“Знищення культурної спадщини, включаючи музеї, бібліотеки та релігійні святині, є частиною геноциду. Знищуючи ці культурні символи, ви знищуєте ідентичність групи. Знищення культурних символів народу рівнозначна ліквідації його існування як окремої групи”.
Текст підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”. Текст представляє позицію автора і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного Фонду “Відродження”.
Джерело: Українські музеї під час війни: документування злочинів і шлях до справедливості
