Як було та що зміниться?
До прийняття законопроекту медіа могли стикатися з юридичними викликами через коментарі, залишені читачами. Згідно з чинним “Законом про медіа”, до редакції можуть звертатися до Нацради або подавати до суду за поширення недостовірної інформації. Це означає витрати часу, ресурсів на суди, а також ризики для репутації ЗМІ.
Коли Президент поставить підпис під ініціативою, ситуація для видань має полегшитися. Якщо суд визнає певний коментар порушенням “Закону про медіа”, редакція матиме чіткий вибір: або видалити коментар протягом трьох днів і уникнути відповідальності, або залишити його і захищати цю позицію у суді. Але лише в тому випадку, якщо хтось позивається проти медіа і просить видалити цей коментар. Що насправді відбувається не так і часто.
Як це працюватиме?
Поясню максимально просто, за яких умов та як буде застосовуватися ця норма. До прикладу, редакція випускає новину про держслужбовця Х. У коментарі приходить користувач і пише неправдиву інформацію про пана чи пані Х, наприклад, стверджує, що син цієї людини скоїв страшний злочин.
Натомість у держслужбовця Х взагалі немає дітей, тому такий коментар є відвертою брехнею і несе репутаційні ризики для чиновника. В такому випадку раніше Х міг іти до суду та намагатися притягнути до відповідальності ЗМІ (а не коментатора), ще й вимагати моральну компенсацію.
Тепер це працюватиме дещо інакше. Якщо після такого коментаря відкрите судове провадження щодо поширення неправдивої інформації (від коментатора, а не медіа), то редакція може видалити коментар після такої претензії, аби не мати судової тяганини. Або, якщо вона, наприклад, погоджується з позицією коментатора – тоді буде пояснювати це в судовому процесі.
Допомога медіа, а не наступ на свободу слова
Також законопроектом ми звільняємо від відповідальності медіа за переказ висловів чиновників, а не пряме їхнє цитування. Ми пропонуємо ЗМІ полегшити спосіб донесення інформації, аби можна було непрямою мовою переказати суть висловлювання публічної людини і не нести за це якоїсь відповідальності, якщо чітко передано зміст повідомлення.
Під час розробки законопроекту ми активно консультувалися з ключовими організаціями, які захищають свободу слова. Серед них – Центр протидії корупції, Інститут масової інформації, Детектор медіа, Рух “Чесно” та інші. Вони підтримали ідею додаткового захисту медіа. Ця ініціатива ніяк не забороняє критикувати чи писати негативні коментарі про держслужбовців, вона взагалі про інше.
Ми посилюємо ЗМІ та їхню свободу, стараємося не обтяжувати їх відверто зайвими судовими процесами. Хто й чому вирішив подати це як страшну зраду та обмеження коментарів – питання відкрите, хоча й деякі імена вже вдалося встановити. Можу лише закликати читати офіційні канали комунікації та ЗМІ, які роками працюють на посилення своєї репутації. Я переконаний, що самі такі редакції можуть високо оцінити прийнятий законопроект.
Джерело: Захист медіа, а не обмеження коментарів: розвіюємо міфи про законопроект №11321
