Заступник директора Національного ботанічного саду імені Гришка Микола Шумик назвав у ефірі Суспільного «інформаційним вкидом» те, що землю попри заборону передали під житлову забудову.
Що відбувається
Державна аудиторська служба повідомила, що землю Національного ботанічного саду імені Гришка попри заборону передали під житлову забудову.
Забудовник за шість років не зміг реалізувати проєкт через охоронний статус території, але ботсад отримав від нього товари й послуги на 2,6 мільйона гривень, додає служба.
Голова КМВА Тимур Ткаченко звернувся до керівництва ботанічного саду і НАН й закликав негайно розірвати інвестиційний договір. Віталій Кличко наголосив на необхідності заборонити забудову ботсаду і впорядкувати його територію.
Що кажуть в ботсаду Гришка
Микола Шумик підтвердив, що у 2018 році частина земель ботсаду по вулиці Садово-Ботанічній, 1, стала предметом інвестиційної угоди з компанією «КСМ Груп». За його словами, угода стосувалася капітального ремонту й облаштування господарської зони ботсаду, а не житлового будівництва.
Він уточнив, що господарський двір, де розташовані адміністративний корпус, гаражі й гуртожиток для працівників, давно не ремонтувався, тому планувалося оновлення цієї інфраструктури.
Шумик наголосив, що за шість років з моменту укладення угоди жодного житлового будівництва на території ботсаду не розпочали. Він припустив, що договір міг втратити чинність через пандемію, війну чи фінанси. За його словами, ботсад не має інформації про подальшу долю угоди, і останнім часом інвестор не виходив на зв’язок.
Що каже юрист
Юрист Олег Симороз вважає заяви заступника директора ботсаду маніпулятивними. Він зазначив, що договір уклали з компанією «КСМ Груп», яка спеціалізується саме на житловій забудові, а не на капітальних ремонтах. Симороз припустив, що забудовник не зміг отримати дозвільні документи через те, що ця територія є охоронною зоною.
Юрист також зазначив, що забудовник виконував частину своїх зобов’язань, наприклад, постачав ботсаду продукцію. Це дає компанії право через суд вимагати компенсацію від НАН за нереалізоване будівництво або продовжити дію угоди. На думку Симороза, щоб уникнути юридичних наслідків, державі потрібно оскаржувати чинність договору.
Обкладинка: Wikimedia Commons, Qypchak
