Володимир Зеленський
Закон без підпису майже чотири місяці
Влітку минулого року депутати виявили, що базовий закон про мобілізацію у статті 23 створив кричущу несправедливість: зникла норма про заборону мобілізувати юнаків до 25 років зі статусом «непридатний у мирний час чи обмежено придатний у воєнний». Також в мобілізаційному законодавстві взагалі ліквідували категорію «обмежено придатний».
Після двох місяців дискусій в оборонному комітеті у серпні минулого року депутати таки рекомендували парламенту ухвалити компромісний законопроєкт про заборону мобілізувати колишніх обмежено придатних з 18 до 25 років. Про що LB.ua докладно писав.
І 9 жовтня парламент ухвалив закон у компромісній редакції, з якої вилучили норму про демобілізацію таких вже призваних військових до 25 років.
В оборонному комітеті Ради пояснювали, що досягли домовленості з Міноборони й Генштабом розробити окремий закон для демобілізації цієї категорії.
15 жовтня 2024 року спікер парламенту Руслан Стефанчук підписав цей закон та направив його на візування президенту. Однак глава держави й досі його не підписав.
З жовтня минулого року опозиційні народні депутати неодноразово зверталися до Офісу президента із запитами щодо причин непідписання закону про заборону мобілізації до 25 років колишніх обмежено придатних. Парламентарі мотивували це численними зверненнями батьків мобілізованих до 25 років із суттєвими проблемами зі здоров’ям.
На сайті президента також зареєстрували петицію з вимогою до президента негайно підписати закон.
На запит LB.ua про рішення президента України щодо закону ОП поки не відповів.
Позиція президентської фракції
Конституція України передбачає: у разі якщо Президент України впродовж 15 днів не повернув закон для повторного розгляду, такий закон вважається схваленим главою держави і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Член оборонного комітету, нардеп «Слуги народу» та викладач конституційного права Федір Веніславський у спілкуванні з LB.ua заявив, що питання про причини непідписання закону «треба адресувати Офісу президента».
Водночас він підкреслив, що голова Верховної Ради може підписати закон лише у одному виключному випадку: «Коли президент ветував закон, парламент подолав це вето (понад 300 голосів). І президент після подоланого вета його не підписує. Це стаття 94 Конституції України. Відповідно, в цій ситуації з законом (про заборону мобілізації до 25 років) підстав для підписання спікером немає. Ніякого вета не було і воно не було подолане».
Руслан Стефанчук
Сам спікер Верховної Ради у підсумковому інтерв’ю перед новим роком також заявив, що «деякі закони, які лежать з 2019 року, сьогодні підписувати було би вже дуже неправильно».
Проте Руслан Стефанчук визнав, що питання з непідписанням законів треба все ж вирішувати.
«Підвішені» закони
Як повідомляє рух «ЧЕСНО», станом на кінець 2024 року з 2019 року 37 законів чекають на підписання.
Наприклад, закон № 2260, ухвалений у 2019 році, який мав би запровадити електронні форми комунікації громадян із державою. За словами авторів, наразі ця ініціатива вже неактуальна, адже запропоновані в тексті зміни вже були внесені в законодавство іншими актами.
Інший приклад — так звана містобудівна «реформа» (№ 5655) голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк. Через суспільний резонанс, критику міжнародних партнерів та миттєвий збір голосів громадян під петицією щодо його ветування закон й досі лишається без підпису вже понад два роки. Влітку 2023 року, відповідаючи на запитання LB.ua, Володимир Зеленський заявив, що вето накласти не може, оскільки час минув.
Також серед «підвішених» законів є ініціатива самого спікера Руслана Стефанчука, яка має скасувати переведення годинників на літній час.
Втім, частина «підвішених» законів можуть отримати шанс стати законами. До прикладу, так сталось із законом про зниження мобілізаційного віку, який майже рік чекав свого часу. Або з не менш важливим законом про підвищення податків, що його президент Володимир Зеленський підписував понад місяць.
Попри те, він так і не підписав закон про підвищення акцизів, який депутати проголосували наприкінці минулого року.
«Вже 29 днів його ніяк не може підписати президент. Пряме невиконання Конституції і непідписання закону в строк коштувало вже Бюджету-25 з 1 січня 201,6 млн грн», — наголосив перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк («Голос»).
Правник та колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера також впевнений, що президент порушує Конституцію, якщо протягом 15 днів після отримання закону від спікера не здійснив жодну з двох дій — підписання чи ветування.
Колишній нардеп Верховної Ради Леонід Ємець також зазначив, що порушення 15-денного строку підписання чи ветування протирічить Конституції. Але водночас наголосив, що у будь-якому випадку закон, аби стати чинним, має бути підписаним президентом.
«З юридичної точки зору, поки закон не буде підписаний президентом, він не набуде чинності. Тобто без підпису закон — не закон», — сказав Ємець у коментарі LB.ua.
