Я працюю в піарі й паралельно здобуваю подвійний диплом у Львівському УКУ та Стокгольмському університеті у Швеції. А ще я коргі-мама, і якби могла, то весь кешбек витрачала б на малого.
Про кешбек я дізналася від своїх друзів-іноземців. За кордоном це дуже поширена практика – грубо кажучи, це як двадцятирічним мати TikTok. Суперпопулярно там збирати кешбек-милі (у кожній країні вони мають свою назву), якими можна погасити квитки, наприклад, для різдвяної відпустки. Так часто подорожують жителі центральної Європи.
Щодо мене, то я часто катаюся «Укрзалізницею» між Львовом і Києвом, маю час від часу авіаперельоти, тож кешбек мені цікавий саме з погляду подорожей. Звісно, милі збираються повільніше, ніж класичний кешбек, тому поки що повністю покрити ними я змогла лише поїздку зі Львова до Києва за 250 гривень. Водночас коли почалося повномасштабне вторгнення, як і в кожного українця, у мене було відчуття, що я роблю недостатньо, попри регулярні донейти на допомогу військовим і цивільним. Тож коли милі дозволили конвертувати в благо – одразу це налаштувала. Це неочевидна й водночас регулярна можливість ще десь допомогти.
Список фондів, які можуть підсилити гроші з кешбеку, доволі великий: Happy Paw, «Фонд Сергія Притули», «Повернись живим», Uanimals. Я розподіляю свої накопичення між останніми двома.
Джерело: Книжки, кредитні ліміти, благодійність: на що українці витрачають кешбек
