Високотехнологічність сучасної війни, «Орєшнік» та вибори у США: інтерв’ю Олександра Завітневича

Чим цього року займався Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки? Завдяки чому наш ворог досі є небезпечним? Та чого чекати українцям від результатів виборів в США?

Відповіді на ці питання АрміяInform надав голова Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич.

— Нещодавно ми пройшли рубіж в 1000 днів початку великої війни рф проти України. Ви очолюєте комітет, який за предметами відання займає провідне місце в посиленні обороноздатності країни. За поcадою Ви одна з найбільш поінформованих посадовців щодо реалій на лінію фронту, спроможностей наших сил оброни та ворога. Виходячи з усього цього, як Ваші головні висновки з вказаного періоду великої війни рф проти України?

— Для переліку та розкриття всіх висновків знадобитися окреме інтерв’ю, але якщо дуже коротко про головне, то вони зводяться до такого:

перший — всі ми, хто має можливість на трудові будні в невідплатному боргу перед нашими Героями, які віддали своє життя у боротьбі з рашистами, та тими, хто нині у лавах сил оборони уберігає нас від ракетного терору, стримує російську навалу, захищаючи Україну та весь цивілізований світ від російського Зла. Це усвідомлення слід сприймати не просто як елемент ввічливості, а як головний мотиватор нашого подальшого спротиву та незламності, стійкості і навіть помсти ворогу за всіх ті біди та нещастя, що він приніс на нашу землю, за смерть наших посестер та побратимів. Ми також маємо бути вдячні всім тим, хто головним пріоритетом свого життя визначив допомогу фронту, допомогу ветеранам цієї війни, сім’ям загиблих воїнів;

другий — ми нація нескорених. Так було є і буде! Але жорсткі реалії війни полягають у тому, що нас підтримуватимуть і допомагатимуть доти, допоки ми демонструємо єдність, допоки самі віримо і боремося, допоки незламні та незупинні у прагненні до Перемоги та справедливого миру;

третій — високотехнологічність стала головною рисою сучасної війни, її значення невпинно зростатиме. Ворог значно переважає нас чисельно, ресурсно і в цьому питанні ми не зможемо з ним конкурувати. Це значить, що ми приречені на те, щоб перемагати його технологічно, новими зразками ОІВТ, передовими способами ведення війни. Ми маємо бути мобільнішими, недосяжними для ворога за творчістю та винахідливістю. Лише національний ОПК, який здатен по максимуму забезпечувати потреби ЗС, є надійною гарантією підтримання їх боєздатності як в мирний час, так і під час війни. Наша стійкість, успішна оборона та перемога напряму залежить від зростання українського ОПК.

— На Ваш погляд, які сильні сторони ворога, чому він все ще здатний продовжувати повзучу окупацію, нарощувати продукцію ОПК, у тому числі й таких як нещодавно використаних проти України як ракета «Орєшнік» ?

— Узагальнюючи всі фактори, можна сказати так—сила рф у слабкості заходів, які вживаються для примусу рф до справедливого миру. рф має успіх лише тому, що відчуває безкарність, нерішучість у прийнятті рішень, які пропонує Україна для того, аби ворог усвідомив безперспективність продовження війни, аби він кожного дня, кожної години відчував непомірну ціну, яку йому доводиться платити за кожний міліметр успіху.

Окрім цього, у риториці та свідомості певної частини політикуму Заходу домінує теза про безпекову допомогу Україні лише для стримування рф. Але наш Президент, українська дипломатія та депутатський корпус намагаються донести, що це вкрай звужене сприйняття війни. Ми закликаємо до того, щоб допомога та міжнародна підтримка Україну були складовими загальної євроаналантичної стратегії примусу путіна до справедливого миру на засадах ООН, визнання територіальної цілісності України. Складовими зазначеної стратегії є запрошення України в НАТО, закриття українського неба силами Альянсу, зняття будь-яких обмежень на удари вглиб території рф, наповнення безпекової такими видами ОІВТ, які впливатимуть на спроможності рф вести війну.

Про все це чітко викладено у доктринальних документах, представлених Президентом Зеленським. Їх реалізація напряму залежить від політичної волі керівництва європейських держав та лідерства США.

Щодо «Орєшніка» та інших модифікованих зразків ОіВТ ворога, то це прямий наслідок неефективності санкцій проти рф. Наглядним доказом цього є те, що смертоносна зброя, яку ворог використовує і проти цивільного населення міститься від 60 до 80 відсотків іноземних компонентів. Інші причини полягають у тому, що Україна поки що отримала всіх потрібних зразків далекобійної зброї, а ті, що є на озброєнні, вона не маємо права застосовувати вглиб рф по воєнно-промисловим потужностям ворога.

— Поява військовослужбовців Північної Кореї на полі бою у складі окупаційних військ. Хтось каже, що це показник слабкості рф, нездатності самостійно досягати цілі так званої СВО. Інші аналітики, заявляють навпаки, що показник сили, сили об’єднуватися злу. Якої думки дотримуєтеся Ви?

— Кожне з наведених тверджень містить істину. Наш безпрецедентний національний спротив розвіяв міфи про велич рф, її зс, яким відводили третє місце у світі. Так, ворог підступний, здатний посилюватися, але, як довели українці, він не є непереможним. Так, ворог має значні ресурси, потужності, але вони вразливі перед українською бавовною, а тому ворог не є непереможним.

Всім, і навіть путіну з його посіпаками, стало очевидним, що самотужки рф нездатна окупувати Україну, продовжувати війну. Рашистька економіка, ОПК стикаються з низкою серйозних проблем, цілі її сектори— на межі банкротства.

Це красномовні показники слабкості рф та головні причини васальної залежності рф від Китаю у постачанні енергоресурсів, отримання військової допомоги з Північної Кореї, Ірану.

Але відкриту участь військових Північної Кореї у війні проти України слід сприймати не тільки як реальний фактор посилення ворога. Це ще й небезпека стратегічного, світового масштабу. Москва в рази підвищує суб’єктність режиму Північної Кореї, який донедавна був на околицях великої політики. Кремль прагне посилити свою світову суб’єктність, застосувати тактику доброго та поганого поліцейського. Тобто він хоче налякати світ посиленням Північної Кореї, показати свої можливості впливати на Пхеньян і на цьому фоні виглядати привабливою для ведення перегорів та укладання компромісів з врахуванням власних рашистьких інтересів.

— В контексті труднощів, з якими стикається ворог, варто згадати, що з кінця 2023 року більшість аналітиків визнають значне виснаження ресурсів для продовження війни. Це стало чи не головною причиною того, що в інформаційному просторі на перше місце вийшла боротьба за візію її завершення. Як Ви це можете прокоментувати?

— Війна дійсно потребує колосальних ресурсів, її тривалість дається взнаки всім без виключення її учасникам. Нині спроможності наших сил оборони, в значній мірі залежні від безпекової допомоги та лідерства США, які, у свою чергу — похідні, як ви сказали, від візії завершення війни.

кремль щоденно продукує тони дезінформації, врази перебільшуючи свої спроможності, всіляко спотворює реальність, цинічно та безжалістно маніпулює на тяготах війни. Москва начебто пропонує просте і швидке рішення їх завершення —умиротворення своїх агресивних планів за рахунок України.

Прагнення ворога очевидні—послаблення єдності партнерів, переконання їх у безперспективності підтримки України. Щодо українців, то зусилля спрямовано на те, щоб підірвати національний спротив зсередини через деструктивний вплив на думки, настрої, переконання українців, ставлення до влади, сприйняття її рішень.

— Чи можна вважати відновлення функціонування сторінки Комітету у соціальній мережі Фейсбук як протидію інформаційного наступу рф?

— Частково з цим також. Сторінку комітету у Фейсбуці ми розглядаємо як ще одне надійне джерело інформації, її матеріали повинні сприяти підвищенню медіаграмотності українців, їх стійкості перед фейками та ворожими ІПСО. Ми прагнемо того, щоб інформація на сторінці комітету не давала ворогу жодного шансу на успіх з маніпуляції в українському суспільстві з питань відання комітету.

— Чого чекати українцям від результатів виборів в США та візії новообраного президента США Трампа, його команди на подальший перебіг війни?

— Насамперед, давайте визнаємо, що діяльність Президента, української дипломатії, парламентарів забезпечують двопалатну підтримку України. Це вкрай важливий фактор для нашої обороноздатності.

Так, президент США Трамп дійсно заявляв про наміри завершити війну у найкоротші терміни. Це повністю збігається з прагненням України, але лише з суттєвим доповненням—справедливого завершення. Сьогодні ЗМІ переповнені різного роду заявами, переказуванням чуток. Одні пророкують неабияку підтримку України, інші навпаки—посилення путіна.

Я вважаю, що потрібно дочекатися офіційної заяви лідера США. Київ та Вашингтон підтримують робочий конструктивний діалог, який зі зрозумілих причин потребує конфіденційності. Тому навряд в ЗМІ присутня достовірна інформація. Це роздуми аналітиків, експертів.

Але незмінним залишається те, про що я говорив вище—нам допомагатимуть, допоки ми боротимемося, допоки будемо стійкими, наполегливими, непоступливим у своєму прагненні до справедливого миру.

— Які законодавчі акти та рішення комітету були найбільш доленосними для національної безпеки оборони та розвідки за 2024 рік?

— Насамперед, закон про мобілізацію. Він був нагальним реагуванням на ту безпекову ситуацію, яка склалася на лінії фронту і забезпечив реальне посилення сил оборони. За інформацією представників МО та ГШ, після набрання чинності закону, покращилася врази кількість мобілізованих, військово-облікові дані через ТЦК та застосунок «Резерв+» оновили мільйони військовозобов’язаних чоловіків. Список позитивних змін можна продовжувати. Однак це не означає, що до закону не будуть вноситися зміни. Все буде залежати від розвитку ситуації на полі бою, у секторі оборони, ініціатив МО, ГШ та народних обранців. Немає жодного закону, який залишається незмінним, застигає у часі свого створення.

У цьому ж контексті можу згадати відповідні зміни до законів щодо такого:

• створення в структурі ЗС України окремого роду сил — Сили безпілотних систем;
• надання можливості іноземцями та особам без громадянства проходити військову службу на посадах офіцерського складу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
• Наступне. Це майже 10 законодавчих змін щодо посилення соціального захисту наших Захисників та Захисниць. Ними передбачено таке:
• поширення положень Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на наших Захисників та Захисниць, які беруть участь в операції на Курщині;
• удосконалення механізму забезпечення прав військовослужбовців, зокрема, медичне забезпечення, відпустки, а також права поліцейських на одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності;
• право на звільнення під час дії в Україні воєнного стану у запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки строкової військової служби, що дозволить звільнити в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки строкової військової служби у 2024 році;
• права цивільних полонених отримати відстрочку від призову та бути призваними на військову службу лише за їх згодою;
• право на звільнення з військової служби отримають військовослужбовці, з причин загибелі або зникнення без вісти під час участі у бойових діях їх неповнорідних брата чи сестри;
• врегулювання статусу бойових медиків, які надають першу невідкладну допомогу в умовах бойових дій.

Окрім цього, значна частина нашої роботи була присвячена національному ОПК.

— От щодо національного ОПК. Як Ви оцінюєте його спроможності та перспективи подальшого розвитку?

— Наша стійкість, успішна оборона та перемога напряму залежить від зростання українського ОПК. Тому ми не тільки проводимо кабінетні засідання за участю представників міністерств, закладів оборонної промисловості. Поширеною є практика робочих поїздок на відповідні підприємства, установи. На кожному з них по діловому, відверто, гостро та принципово йдеться про виклики та можливості виробничих процесів в умовах війни, шляхи нарощування потужностей

Члени комітету також постійно відвідують виставки, де представлено найновіші зразки ОіВТ, економічні форуми. На таких заходах в пріоритеті залучення іноземних та вітчизняних інвестицій в оборону галузь. Наводимо переконливі показники того, що національний ОПК все більше утверджується як локомотив національної економіки, як інвестиційно привабливий сектор економіки, в якому вже активно функціонують більше 40 іноземних компаній. Значною мірою це пов’язано з світовими тенденціями невпинного зростання видатків на ОПК у провідних країнах світу, НАТО, загальних витрат на оборону і перспектив, які відкривають ці тенденції як для національного ОПК, так і його інвесторам. Хочу наголосити, що ми ведемо розмову не про абстракті перспективи, а про конкретні напрями участі інвесторів у посиленні ОПК.

— Розвиток ОПК значною мірою може сприяти повергненню українців та утриманню фахівців від еміграції.

— Повністю з вами згоден. Особисто я є прихильником інвестиційних пакетів і не просто в якийсь один чи декілька об’єктів ОПК, а у створення цілісної екосистеми, хаба ОПК на основі системи індустріальних парків як успішної моделі створення робочих місць, передачі відповідних навичок та технологій, залучення прямих іноземних інвестицій та розвитку промисловості. Для реалізації зазначеного велика увагу слід приділяти системі підготовки фахівців для підприємств ОПК, формування потужних амбітних національних виробничих сил, науково-інженерного потенціалу з ринковим мисленням, як-то кажуть, заточеними до самореалізації в Україні та заради України, досягнень в умовах конкуренції. Це майбутня технічна інтелігенція, яка з часом визначатиме візитну картку України як промислової динамічної країни.

Лише спільними зусиллями перетворимо виклики та труднощі на наші спроможності.

— Як Голова комітету, Ви має низку зустрічей з колегами. Які головні напрями міжпарламентської діяльності?

— Вся між парламентська діяльність відбувається у фарватері тих завдань, які визначені Президентом України перед українською дипломатією. Йдеться про просування українських інтересів, міжнародну підтримку української стратегії Перемоги, представлену нашим Президентом.

Одне з головних завдань—сприяння в отриманні безпекової допомоги у тих обсягах і того складу, які затребувані нашими силами оборони. Ми постійно нагадуємо і переконуємо партнерів у тому, що неспровокована широкомасштабна агресія рф—це не тільки про географію. Це насамперед про суміш етноциду та геноциду щодо українців, а згодом і європейців.

Розвиваються міжкомітетські зв’язки з колегами іноземних країн для того, щоб Україна не зникала з радарів уваги законодавців, щоб була їх підтримка українських зовнішньополітичних ініціатив та потреб.

Стало доброю традицією, що окремі представники парламентів вважають за честь особисто у супроводі членів комітету відвідати лінію фронту, зустрітися з Захисниками та Захисницями. Такі поїздки супроводжуються суттєвими міні пакетами допомоги конкретним підрозділам, які значно посилюють інформаційні позиції України у тих чи інших країнах. Під час таких поїздок наші колеги можуть переконатися на свої очі, якого вигляду матимуть їх міста, якщо не допомагати Україні , якщо вона не встоїть.

Окремий напрям міжпарламентської взаємодії це—підтримка національного ОПК, створення умов для масштабування досвіду іноземних компаній, які інвестують в український ОПК, відкривають власні виробництва в Україні. Докладаємо зусиль для виділення коштів партнерами на придбання продукції українських виробників ОіВТ за принципом «купуйте у нас для нас». В пріоритеті виробництво українських ракет, дрони різного призначення, наземні роботизовані комплекси для підтримки операцій на полі бою, системи радіоелектронної боротьби.

— На скільки категоричні партнери у тому, щоб Україна знизила мобілізаційний вік до 18 років? Яка Ваша точка зору у цьому питанні?

— Посилаючись на мій досвід та досвід колег по комітету можу сказати, що жодного разу категоричності чи навіть дискусії з цього приводу не було. Так, інколи партери проявляли зацікавленість до того, чи є у наших планах зниження мобілізаційного віку. Але це ніколи не визначало характер наших розмов в обговоренні безпекової допомоги Україні.

На мій погляд, на сьогоднішній момент Україна, насамперед, потребує відповідної кількості та видів ОіВТ в рамках безпекової допомоги, дотримання партнерами узгоджених термінів, обсягів їх постачання. В пріоритеті-повноцінне озброєння всіх сформованих підрозділів.

Загалом, якщо ж говорити про комплектування сил оборони необхідною кількістю мобілізованих, то це варто розглядати не тільки в контексті зниження мобілізаційного віку. Мають бути використані резерви у покращенні системи стимулів для контрактної форми приєднання до війська, удосконалення рекрутингової компанії як на рівні МО, ГШ, так і самих підрозділів, умов проходження військової служби.

— На завершення, щоб Ви хтіли побажати нашим читачам, та всім хто воює або працює на перемогу?

— Насамперед, велика вдячність кожному, хто воює, або працює на Перемогу, їхнім сім’ям та рідним за родинну підтримку їх стійкості.

Мир, повага, незалежність не даються у спадок і не гарантуються на майбутнє. На кожне покоління випадають надважкі виклики та загрози, пошук шляхів, як їх нейтралізувати.

Ми не маємо права на помилку, навпаки — наше покоління зобов’язане виправити історичну помилку минулого. І ми всі разом обов’язково цього досягнемо.