Оана Лунджеску
Як ви оцінюєте нещодавню заяву президента України Володимира Зеленського щодо можливого розміщення українських військ у західних країнах для підтримки миру спільно або навіть замість деяких військових НАТО? Чи вважаєте ви можливим такий сценарій після завершення війни в Україні?
Я поки що не розглядаю це як формальну офіційну ініціативу. Чесно кажучи, я думаю, що зараз фокус має бути на перемозі України. Тому її війська і вся допомога партнерів мають бути зосереджені саме на цьому. Ми бачимо силу і професіоналізм української армії в самозахисті, і це має залишатися пріоритетом.
Як ви думаєте, чи є в НАТО розуміння того, якою має бути перемога України? Якщо так, то що входить у цей план?
Визначити, якою має бути перемога, — це рішення України. Що робить НАТО, то це надає безпрецедентну допомогу протягом багатьох років, адже партнерство з Україною існує вже давно, особливо після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Нині, коли ми входимо в третій важкий рік для українців, серед членів НАТО відчувається нагальна потреба надавати Україні максимальну підтримку, щоб перемогти в цій боротьбі проти російської агресії. Це зміцнить позиції України за столом переговорів, адже більшість конфліктів в історії завершуються саме переговорами. У тому числі це відображається в нещодавніх рішеннях адміністрації США збільшити допомогу Україні.
Військову допомогу західних партнерів передають Україні.
Чи посилять наступальні операції ЗСУ, наприклад, як у районі Курська, позиції України на переговорах?
Це стратегічні й тактичні рішення керівництва України. Ми не можемо вести війну від імені України, тому вона має ухвалювати ті рішення, які вважає необхідними, щоб забезпечити своє право на самозахист. А право на самооборону — це невід’ємне право держави, закріплене в Статуті ООН. Члени НАТО підтримують Україну в реалізації цього права.
До яких змін ми маємо бути готовими у зв’язку зі зміною керівництва в США й можливими змінами в керівництві НАТО?
Підкреслю, що я говорю не від імені НАТО чи адміністрації США, тому важливо уникати спекуляцій на цю тему. Поки що президент Трамп заявив про своє бажання завершити війну в Україні та на Близькому Сході, а також принести мир. Саме тому зараз особливо важливо не чекати, що станеться в січні (після інавгурації нового президента США. — Ред.), а активно посилювати підтримку України вже сьогодні.
Як Україна має готуватися до наступного саміту НАТО з огляду на розбіжності серед учасників Альянсу щодо перспектив її членства?
На липневому саміті у Вашингтоні члени НАТО чітко заявили, що шлях України до Альянсу незворотний. Посилена підтримка України включає консультації, тренування, навчання військових і фінансову допомогу в розмірі 40 мільярдів євро. Це створює міст для зміцнення України як сильного партнера і для наближення до інтеграції в НАТО. Однак будь-яке рішення, як неодноразово наголошували, ухвалюватимуть консенсусом усіх 32 країн-членів.
Президент США Джо Байден і президент України Володимир Зеленський під час саміту НАТО у Вашингтоні, 11 липня 2024 р.
На вашу думку, чи зважиться Росія на нову агресію після завершення війни в Україні?
Важливим елементом будь-якої мирної угоди має бути забезпечення стабільного і тривалого миру, щоб Росія не змогла скористатися ним як паузою, аби перегрупуватися й переозброїтися. Необхідні чіткі сигнали сили — як від України, так і від її партнерів. Це стосується не тільки Москви, а й країн, які підтримують Росію в цій війні, таких як Китай, Іран і Північна Корея. В іншому разі ми ризикуємо зіткнутися з новою хвилею агресії. Для нової адміністрації США це також має стати ключовим пріоритетом — забезпечити, щоб мир став справжнім, а не тимчасовим, щоб ми не опинилися на черговому колі агресії.
***Матеріал створено за участю CFI, Agence française de développement médias як частину Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
