Молодший сержант «Голод»: історія зенітника з ДШВ, який знищив ворожий Ка-52 на Курщині

Молодший сержант Іван із позивним «Голод» — стрілець-зенітник 3-го десантно-штурмового батальйону 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади.

— Я «Голод», бо так хлопцям подобається, а я, якщо чесно, завжди голодний до всього — двіжу та адреналіну. Ну і інколи не доїдаю або переїдаю, як буває на службі«,— жартує Іван.

Десантник родом із Білої Церкви, він уже другий рік служить у бригаді, яку називає своєю другою родиною. А коли його запитують, чим займається на службі, Іван відповідає просто:

«Все — і підготовка особового складу, і перевірка майна, боєкомплектів, ракет, зброї. Ну і, звісно, мотивую пацанів. Інколи словом, інколи про*ном. Головне — налаштувати їх так, щоб вони не хотіли вмерти, а хотіли вбити і повернутися назад».

У перші дні Курського двіжу вполював Ка-52 «Алігатор»

Одним із головних досягнень Івана став рейд 2024 року на Курщину, під час якого він збив російський Ка-52 «Алігатор».

«Третій день операції. Хлопці по радіо передають: вертушки летять, бігом на знищення. Я на позицію, беру ПЗРК «Стінгер». Гелікоптер летів прямо на мене. Заважала лише електромережа — боявся, що ракета може зачепитися. Але все пішло гладко. Постріл, і вже за кілька секунд ховаюся в посадці, щоб ворог не засік позицію. Чую по радіо: «Попав!» Хлопці щасливіші, ніж я сам, адже в мене шок. Потім вже прийшло почуття максимальної радості і вдоволення. Після цього ворог уже так нахабно не літав«,— розповідає він.

Про ПЗРК «Стінгер» і життя зенітника

«Голод» наголошує, що «Стінгер» — це потужний інструмент, але не з усіма ПЗРК все так «гладенько»:

«У мене було 4 ракети для більш старішого ПЗРК, які просто не вилітали — старе обладнання. Хочеш прикрити піхоту, а не можеш. Тому „Стінгер“ для нас — це вирішення багатьох проблем. Там все просто: ціль у мушці — секунда-півтори — постріл. Часу на роздуми немає».

Зараз бойових завдань трохи менше, бо ворог зрозумів, що залітати небезпечно. Але, за словами Івана, вони завжди готові.

«Якщо це БПЛА типу „Zala“ або „SuperCam“, то працюємо по ситуації. Якщо просто пролітає повз — не витрачаємо ресурс та не „палимо“ позицію. Якщо летить конкретно на нас, тоді збиваємо стрілецькою зброєю. З ПЗРК ходимо лише на „велику рибу“».

Про службу, мрії та майбутнє

Коли Іван прийшов на службу, спочатку планував піти у 95 бригаду ДШВ, бо там служили його друзі. Але потрапив у 82-гу і не пожалкував:

«Коли починав навчатися, багато побратимів хотіли на арту чи бути танкістами. Я подумав і зрозумів, що для мене буде максимально круто нищити авіацію противника. Так і вийшло. Я постійно вчуся, підвищую кваліфікацію. Мрію стати головним сержантом взводу і не тільки вчити хлопців, а й далі бігати з ними, знищуючи ворожі вертушки».

У Німеччині зенітник довів навички до ідеалу, і тепер «Голод» — один із найкращих у своїй справі.
«Те, що ми робимо зараз, наші діти вивчатимуть у школах. Це історія, яку ми пишемо своїми руками. І я вдячний кожному, хто віддав за це життя».

Слова Івана резонують у серцях. Він живе заради Перемоги і робить усе, щоб ворог боявся навіть з’явитися у небі над Україною.