Бої на Курщині: як артилеристи 82-ї бригади ДШВ організували Курську різанину росіянам

Понад три місяці тому українські Сили оборони розпочали наступальну операцію в Курській області. За повідомленням Головнокомандувача ЗСУ, за цей період втрати противника на напрямку становлять вже майже 21 тисячу особового складу, також знищено понад тисячу одиниць озброєння і військової техніки ворога.

Ключову роль у знищенні сил та засобів рф на Курщині відіграє артилерія ЗСУ, яка працює практично в режимі 24/7.

АрміяInform відвідала підрозділи 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади ДШВ ЗС України, які виконують бойові завдання на Курщині. Командир артилерійського дивізіону майор Іван Бакрев розповів нашим кореспондентам про перші дні Курської операції, як артилерійським розрахункам вдається знищувати воєнні цілі рф, на яких артсистемах працюють наші захисники та що є найважчим в роботі артилеристів:

Про перші дні

«В липні ми отримали бойове завдання від Головнокомандувача ЗСУ. У найкоротший термін було проведено планування, розроблений замисел. Після цього треба було якнайшвидше здійснити переміщення артилерійських засобів з району зосередження до майбутнього району виконання бойових завдань.

Артилерію перекидали приховано, щоб ворог не дізнався. Одну-дві гармати вночі, так, щоби рашисти, не помітили, що ми тут накопичуємо сили.

До початку Курської наступальної операції за допомогою аеророзвідки ми виявили передній край противника, спланували об’єкти атаки і їхнє детальне вогневе ураження.

Продумали все до дрібниць. Визначили сектор вогню мого артдивізіону. І як показав подальший розвиток подій, ворог був не готовий до цього. У перші ж години наступу підрозділів нашої бригади, було здійснено вогневе ураження противника. При чому досить ефективно, тому що ворог відступив, в деяких моментах просто побіг.

Наші артилеристи дуже швидко і прицільно уражали ворожі взводні та ротні опорні пункти й навіть окремі бойові позиції. Наступ розвивався доволі динамічно. Далі били по живій силі, бойовій техніці та місцях зосередження особового складу противника. Не давали росіянам жодного шансу.

Уже пізніше після того, як ми почали просування в глибину, противник не знав, де ми точно знаходимося. Це дуже допомогло нам. Тоді ворог почав перекидати свої резерви. А ми, відповідно, знищували їх.

Працювали по колонах автомобільної техніки, де в основному підвозили особовий склад та мінометне озброєння, били по бойових броньованих машинах. Наші дрони дуже часто виявляли польові артилерійські склади противника. росіяни тільки накопичили якусь кількість снарядів, а ми тут же їх знищили.

На яких артсистемах працюють десантники

На озброєнні мого артилерійського дивізіону знаходиться причіпна артилерія. Це гармати Д-30 радянського зразка (калібру 122 мм) та британські гаубиці М119 — це натівський зразок калібру 105 мм.

М119 демонструє непогані бойові спроможності: дуже мобільна гармата, займає мало місця, тому зручна для маскування та переміщення. Найважливіша її особливість — точно б’є по цілях. Дальність бойового застосування на стандартному боєприпасі складає 11,7 тис. м. Також до гармати можуть йти реактивні снаряди до 20 км. Але сам боєприпас 105-го калібру бажав би кращого. На жаль, дає мало уламків і вражаючої дії по противнику.

З іншого боку, якщо працювати на контрбатарейну боротьбу, реактивні снаряди досить хороший варіант. Адже М119 знаходяться на невеликій відстані від переднього краю і відповідно їх можна нормально застосувати на велику дальність, в глибину бойових порядків противника.

Гармати Д-30 переважно використовуємо для знищення живої сили та вогневих засобів противника, що знаходяться в окопах, траншеях, ходах сполучення й опорних пунктах, а також за межами укриттів. Працюємо ними й по скупченню військ ворога. Ефективна дальність стрільби цих гармат до 15 км.

Розвідувальний вогневий комплекс артдивізіону

Тут, на Курщині, в сучасних умовах бойової обстановки ми не працюємо в класичному варіанті в складі взводів та батарей. Для знищення живої сили та техніки противника застосовується розвідувальний вогневий комплекс (РВК).

Він складається із засобів виявлення противника (квадрокоптерів, мавіків, аутелей тощо — ред.), артилерійських засобів ураження, ну і третій елемент — це саме управління підрозділами, яке здійснюється під час виконання бойових завдань.

В ідеалі як це працює: є розрахунки операторів БПЛА, які здійснюють розвідку цілей противника та надають через засоби зв’язку цілевказівки на застосування бойовим розрахунках гармат. Приймається рішення щодо вогневого ураження і бум — снаряди летять куди потрібно.

Цікавий момент з переміщенням РВК в глибину території рф. Спочатку артилеристи відпрацювали з території прикордоння по цілях, далі деякі РВК залишились на своїх місцях для прикриття підрозділів десантно-штурмових батальйонів, а інші вогневі групи вже почали переміщення в глибину Курської області. Оперативно перемістилися, зайняли вогневі позиції, замаскувалися і завдали вогневого ураження.

Далі в шаховому порядку вже інші артпідрозділи, які знаходились позаду, поступово переміщувалися. У такий спосіб швидко, не викриваючи своє місце розташування, вдавалось знищувати ворога.

З якими проблемами зіткнулися наші захисники на Курщині

На початку операції у бойовій роботі нам дуже допомогла система Starlink. Це для загальної ситуаційної обізнаності, тобто де знаходиться противник і передачі координат цілей, щоб уразити їх.

Але Starlink на території рф вже не діяв. Тому були труднощі зі зв’язком, працювали на радіостанціях. Цю проблему треба було вирішити якнайскоріше. Адже ситуація на Курщині розвивалась швидко і треба було налагодити взаємодію в бою з іншими підрозділами бригади та нашими сусідами.

Було розгорнуто систему ретрансляторів військового зв’язку вітчизняного виробництва. Ці ретранслятори потім досить добре себе показали під час передачі даних та ситуаційній обізнаності на місцевості. Тому вже в процесі таких інтенсивних бойових дій нами було вирішено питання зі зв’язком.

Проблем з постачанням боєприпасів взагалі не було. Артснарядів завжди підвозили вдосталь. Результати бойової роботи красномовно свідчать про це.

Коли противник ефективно здійснює свої дії, то я вже відповідно розумію, як мені потрібно допрацювати, щоб зменшити його ефективність. Це стосується протидії FPV-дронів, різних типів безпілотників, контрбатарейної боротьби.

Ще одне важливе питання. Застосування засобів РЕБ по дронах противника.

Скільки ОВТ та живої сили противника знищено артилеристами дивізіону

Наші пріоритетні цілі — це резерви противника, ВОПи і РОПи, місця зосередження живої сили, бойові машини, якими підвозять до переднього краю особовий склад та зброю. Точну кількість ураженої техніки та особового складу противника важко визначити. Тривають бойові дії. З того, що підтверджено: наші вогневі групи знищили п’ять артгармат, 4 міномети. Це в межах тільки контрбатарейної боротьби.

По живій силі та броньованій техніці не можу вам до кінця сказати, адже кількість втрат рашистів просто величезна. Стараємося знищувати противника ще на підході до переднього краю. Визначаємо якими шляхами вони підкидають особовий склад, плануємо «точки зустрічі». Гармати в нас уже пристріляні. Якщо одна гармата не встигає відпрацювати, приєднується до роботи інша.

Робота дуже важка, але вона того варта. Днями ми виявили близько семи-восьми бронемашин противника. Деякі машини їхали в хаотичному порядку, було видно, що вони заблукали, а інші рухалися цілеспрямовано. Так от, тільки за один день витрата снарядів по цих цілях становила 270 снарядів. Думаю, в інших артпідрозділах витрата боєприпасів була не меншою. Відпрацювали дуже потужно, знищили все, що рухалося в наш бік.

Про підготовку та мотивацію артилеристів

Перед початком Курської операції так склалось, що в мене в дивізіоні штатна комплектація особового складу була трохи більше 50%. Комплектували бойові розрахунки фактично з коліс.

Але хлопці, які вже були тут в артдивізіоні, та ті, хто приходили до нас, були дуже мотивованими, всі хотіли бити окупантів на їхній території, словом були зарядженими на успіх. Тому ті, хто долучався до нас, швидко навчились діяти в складі розрахунків, опанували тонкощі артилерійської справи, щоб надалі ефективно завдавати ударів по противнику в бою.

Якось додатково мотивувати хлопців не треба, усі свідомі та відповідальні, а головне — професіонали.

Підготовка особового складу ведеться постійно в районах зосередження. Якщо дозволяє обстановка, коли залишається незалучена одна гармата, то навчання проводять головні сержанти батерей. Аналізуємо досвід бойових дій, тактику противника, аналізуємо наші недоліки в бойовій роботі.

Наведу вам приклад. Є в дивізіоні досвідчені командири гармат, які прийшли з інших артпідрозділів. І дуже приємно здивували своєю роботою, своїм ставленням до обов’язків. Так от, ми даємо їм цілі, а вони повністю повноцінно проводять точний розрахунок даних для стрільби, корегування вогню і як результат — знищення ворога та його важливих об’єктів.

Працював з одним командиром гармати, який недавно прийшов. Його хлопці все знають та вміють, проводять усі заходи, які необхідні на вогневих позиціях. Головне: точно працюють по цілях. Де є відповідальний командир — є дисципліна та ефективність. Це дуже тішить.

Якось ворожі FPV-дрони три рази хотіли вразити гармату якраз цього командира. Завдяки злагодженим діям його команди, гармату зберегли в боєздатному стані та самі військові вижили. Добре замаскували гаубицю. Взагалі протидія дронам противника — це ключове наразі. Хлопці — молодці!

Що було найважчим в роботі артилеристів на території рф

Найважчим, на жаль, були втрати нашого особового складу. Курська операція — це дуже важка щоденна бойова робота. Тут легко не буває. На початку, звісно, були постійні переживання й недоспані ночі. Треба було ефективно налагодити систему бойового управління й розгортання зв’язку.

Особовому складу на вогневих позиціях в Курській області було дуже важко. Там артилеристи працюють на максимумі. Плюс правильний вибір вогневих позицій, врегулювання моментів по логістичному забезпеченню.

Багато було і корисної інформації для нас. Враховуючи досвід бойових дій, ми «довернули» деякі моменти по підготовці, по загальному веденню бойових дій, а також по побудові бойових порядків: що включити в цей бойовий порядок, що додати, а що, наприклад, нам не потрібне і тому подібне.

Фото Олександра Марченка та відділення комунікацій 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади ДШВ ЗС України