Воїн на псевдо «Джанкой» розповів про переваги служби у підрозділі ПТРК

Цей позивний він отримав від побратимів недарма. Після знайомства та входження в бойовий колектив довго вибирати не довелося: Олександр виїхав із Криму, тому бійці без вагань сказали: будеш «Джанкой».

До військкомату він прийшов добровільно. Спершу його направили на навчання бойового медика, але відбір не пройшов, тож він став спеціалістом із протитанкових ракетних комплексів. Олександр уміє працювати з усіма протитанковими засобами — від «Фагота» 1960-х років до сучасних «Стугна-П», «Джавелінів», а також трофейних «Корсарів».

«Мобілізувався, тому що бажав захистити своїх рідних, свою домівку, свою країну, бо ім’я «Олександр» означає «захисник»,—аргументує боєць.

Наш герой, як і більшість військових, живе війною, і навіть у нечасті відпустки завжди пам’ятає про своїх побратимів, не забуває про них ані на мить і прагне якомога швидше повернутися до хлопців.

Колектив підрозділу ПТРК він вважає дружнім, поважає командирів і чітко виконує накази, залежно від поставлених завдань. Має велику довіру до командування і впевнений, що їх не посилатимуть даремно.

Олександру доводилося виконувати різні завдання, і одне з них на напрямку Роботиного минулого року виявилося нетиповим для протитанкістів: отримавши наказ вразити скупчення ворожої піхоти, що займала небезпечну позицію, Джанкой виконав завдання з максимальною результативністю. Як він сам висловився: «Після влучання аж кеди полетіли в різні боки!»

Одним із найважчих маневрів для розрахунків є вихід на позицію, оскільки ворог пильно стежить за цим з дронів. Але «Джанкой» разом із побратимами цілеспрямовано продовжує виходити «на нуль», адже, як він переконаний, тільки так можна перемогти сильного і підступного ворога.