Сили оборони розповіли історію «Давіда» та його бойовий шлях на посаді комбата САУ

Однак його рішучість не ослабла: він вирішив здобути військову освіту, і перед вибором між танкістом та артилеристом обрав артилерію.

Після закінчення військового вишу, Сергій у званні лейтенанта почав службу в механізованій бригаді на посаді командира взводу старшого офіцера батареї. Його перше серйозне випробування настало під час повномасштабного вторгнення рф в Україну, яке він зустрів у Донецькій області. 23 лютого 2022 року Сергій відсвяткував свій день народження, а вже наступного дня почалася війна. Тривога, паніка, всі бігають по розташуванню, саме таку картину Сергій побачив зранку як прокинувся, спочатку він навіть подумав, що це чергове тренування, до яких їх командир був схильний. Але дуже скоро все стало зрозуміло — це було реальне вторгнення.

Під час війни Сергій отримав безцінний бойовий досвід і зрозумів, чому він тут. Війна показала йому, що рідний край — це не просто територія, це щось значно глибше. Хоча спочатку було важко, з часом він адаптувався, як до навчання, так і до бойових умов. Сергій особливо підкреслює, що всі знання, здобуті в військовому виші, стали йому у великій пригоді.

Однією з найбільших проблем для нього залишаються радянські машини, на яких доводиться працювати. Він мріє про нову, модернізовану техніку.

Для Сергія найголовніше перед кожним бойовим завданням — це налаштувати свій особовий склад. Він завжди пояснює бійцям, яке перед ними стоїть завдання, що від них очікується, і як вони можуть досягти успіху. Морально готові та впевнені військові — це запорука успішного виконання місії.

Потрапивши в 43 окрему механізовану бригаду Сергій спочатку хвилювався, адже значна частина його особового складу на той момент були новачками без бойового досвіду. Однак його побоювання швидко розвіялися — люди виявилися вмотивованими і швидко навчилися всьому необхідному. Їхній прогрес вразив командира, і вже зараз вони ефективно виконують поставлені бойові завдання.

Сергій завжди підкреслює важливість швидкого виконання наказів, адже кожна хвилина може коштувати життя. Як командир, він несе відповідальність за своїх підлеглих, тому уважно стежить за тим, щоб їх не наражали на зайві ризики. Якщо бачить загрозу для екіпажу, він негайно повідомляє про це вищому керівництву.

Незважаючи на складнощі війни, Сергій намагається бути якомога ближчим до своїх бійців. Він завжди підтримує їх, жартує та допомагає зберігати бойовий дух у важких умовах.

Сергій залишається відданим своїй справі, своїм людям і своїй Батьківщині, переконаний, що спільні зусилля приведуть до перемоги, а після війни їхня дружба і бойове братерство стануть міцною основою для подальшого життя.