
Натомість лікарка Катерина Головко наголошує, що читання в громадському транспорті напряму не впливає на зір, тож і не призводить до його погіршення. На якість зору впливає генетика й загальна кількість часу, проведеного за читанням або гаджетами на близькій відстані (30–35 сантиметрів) – неважливо, удома в кріслі чи в рухомому транспорті.
Короткозорість, або міопія, розвивається, коли очне яблуко росте в довжину. Через це фокус перестає потрапляти чітко на сітківку, і зображення вдалині розпливається. Наукові дані стверджують, що міопія прогресує й може виникати вже навіть після 18 років – коли око вважається повністю сформованим.
Водночас зір може тимчасово погіршуватися через утому. Чіткість картинки й тексту залежить від анатомії очей і роботи м’язів, які відповідають за фокусування. У людини може бути астигматизм або невелика далекозорість, яку в повсякденному житті вона компенсує напруженням м’язів. Але під час тривалого читання, особливо в транспорті, м’язи виснажуються, а фокус «пливе», тож зір стає нечітким. Після відпочинку має повністю відновитися.
Джерело: Як читання в метро впливає на зір
