Гомер Сімпсон і «Деконструкція сексу»: це 10 книжок, які варто придбати на «Книжковому Арсеналі»

«Три літа» грецької письменниці Маргарити Ліберакі, роман «Рід» боснійського письменника Мілєнка Єрґовича про сто років балканської історії, «Золотий записник» Нобелівської лауреатки Доріс Лессінґ, «День сарани Натанаеля Веста – роман, герой якого дав імʼя Гомеру Сімпсону, а також нонфікшн: філософська «Деконструкція сексу», книжка від Роберта Сапольські й дослідження міфу та міфології шкіри: це 10 книжок, які варто придбати на «Книжковому Арсеналі».

Художня література

«День сарани»

Натанаель Вест

Видавництво «Вавилонська бібліотека», переклад Володимира Панченка

Роман увійшов до списків 100 найкращих англомовних романів за версією Time й Modern Library, а літературний критик Гарольд Блум вніс роман у «Західний канон» із бестселерами у США.

У лютому Віледж писав про «Самотні серця» Натанаеля Веста – першу книжку автора, перекладену й видану українською. «День сарани» – останній роман Веста, написаний під час його роботи сценаристом у Голлівуді. 

Натанаель Вест загинув у 37 років разом із дружиною Ейлін Маккенні в автокатастрофі, коли вони їхали на похорон Френсіса Скотта Фіцджеральда («Великий Ґетсбі»). Сам Фіцджеральд сказав про «День сарани»: «Роман містить сцени надзвичайної сили. Особливо мене вразив патологічний натовп на прем’єрі й незбагненне, майже середньовічне відчуття голлівудського тла».

Одного з героїв «Дня сарани» звати Гомер Сімпсон. Творець культового американського анімаційного серіалу «Сімпсони» Метт Ґрьонінґ підтвердив, що меланхолійний Гомер із роману Веста став одним із натхненників і прототипів його персонажа.

   

«Три літа»

Маргарита Ліберакі

Osnovy Publishing, переклад Мар’яни Мокрівської

«Писемний еквівалент лежанню під сонцем і поїданню інжиру», – написала про цю книжку британська авторка Індія Найт для Sunday Times. 

Маргарита Ліберакі народилася в 1919 році, її виховували дід і баба по маминій лінії, які мали власне видавництво та книгарню в Афінах. Ліберакі здобула юридичну освіту під час німецької окупації, але згодом залишила право заради літератури. Після короткого шлюбу й народження дочки переїхала до Парижа, де потрапила в коло літературного бомонду. 

Альбер Камю («Сторонній», «Чума») посприяв публікації «Трьох літ» у 1950 році в Gallimard – одному з найпрестижніших французьких видавництв. Після публікації він написав авторці: «Сонце зникло з книжок нашого часу… Ви – одна з тих, хто його передає далі». Книжку й досі вивчають у грецьких школах, а донька Ліберакі, Маргарита Карапану, також стала відомою письменницею.

«Три літа» – роман про те, як іде час і як це відчувається зсередини. У передмісті Афін перед Другою світовою три сестри переживають три літа дорослішання: закохуються, зберігають таємниці, намагаються зрозуміти дорослих і себе. Літературна критикиня Марта Енн Толл назвалароман у рецензії для NPR «мрійливим кінематографічним гобеленом грецького сільського життя».

   

«Рід»

Мілєнко Єрґович

Видавництво «Комора», переклад Ірини Маркової 

Боснійсько-хорватський письменник і журналіст Мілєнко Єрґович – один із найпопулярніших авторів колишньої Югославії, чиї книжки переклали понад двадцятьма мовами. Критики порівнюють його з нобелівським лауреатом та автором «Мосту на Дрині» Іво Андрічем. «Рід» – magnum opus Єрґовича, роман на понад тисячу сторінок, який охоплює сто років історії Балкан і Центральної Європи через долю власної родини автора.

Від убивства ерцгерцога Франца Фердинанда й Першої світової до Боснійської війни 1990-х – через щоденники діда-бджоляра, іржаву бензинову запальничку, армійський плащ і зміни назв вулиць у Сараєві. Чи все це правда? «Я нічого не вигадував у цьому романі, але це не означає, що він цілком правдивий», – каже сам Єргович. 

Перекладач Расселл Скотт Валентіно, який отримав грант PEN/Heim за переклад «Роду» англійською, написав, що читати цю книжку, як вирушати у справжню мандрівку, де на останніх сторінках «відчуваєш утому, але й окриленість і хочеш, щоб це тривало далі».

   

«Золотий записник»

Доріс Лессінґ

Видавництво «Комубук», переклад Мар’яни Горлач

Коли у 2007 році Шведська академія оголосила імʼя лауреатки Нобелівської премії з літератури, британська письменниця Доріс Лессінґ якраз виходила з таксі біля свого будинку в Лондоні. «Я виграла всі премії Європи, кожну до останньої, і рада виграти їх усі. Це королівський флеш», – сказала вона репортерам. 

Лессінґ було майже 88 років і вона стала найстарішою людиною, яка отримала Нобелівську премію з літератури. Академія назвала її «епічною письменницею жіночого досвіду, яка зі скептицизмом, вогнем і візіонерською силою піддала розділену цивілізацію ретельному вивченню».

Роман «Золотий записник» 1962 року вважається головною причиною для присудження їй премії. За сюжетом, письменниця й мати-одиначка Анна Вулф веде кілька записників, кожен про окремий вимір свого життя: політичний, творчий, особистий. П’ятий, золотий записник, має об’єднати їх усі. Лессінґ протестувала проти того, щоб її називали феміністкою, але роман десятиліттями вважається ключовим текстом феміністичної літератури 20 століття. 

   

«Шлюб у морі»

Софі Елмгірст 

Видавництво Stretovych, переклад Альони Воронкіної 

Книжка ввійшла до списку десяти найкращих книг 2025 року від The New York Times і стала лауреатом Золотого призу Nero Awards, найвищої нагороди британської книжкової премії Nero. Авторка Софі Елмгірст – журналістка, яка пише для The Guardian і The Economist.

«Шлюб і море» – книжка, заснована на реальній історії британської пари Морріса й Меральйн Бейлі, які в 1972 році продали майно і вирушили з Англії в морську подорож до Нової Зеландії. Кашалот протаранив корпус їхньої яхти, і вона пішла на дно Тихого океану. 

118 днів подружжя провело на крихітному надувному плоту: «Що таке шлюб, як не перебування на маленькому плоту з кимось і спроба вижити?», – пише Елмгірст. Книжкова критикиня Лорі Хертцел підсумувала в рецензії для The Boston Globe, що ця книжка – «набагато більше, ніж просто історія кораблетрощі».

   

Нонфікшн

«Визначено наперед. Життя без свободи волі»

Роберт Сапольскі

Видавництво «Наш Формат», переклад Поліни Ткач, Христини Радченко

Роберт Сапольскі – нейроендокринолог, професор біології, нейронауки й нейрохірургії в Стенфорді, який усе своє наукове життя вивчає стрес і його вплив на мозок, а паралельно досліджує приматів у Кенії.

«Визначено наперед» – провокативна праця: Сапольскі стверджує, що жодної свободи волі немає. Спираючись на нейробіологію, генетику й теорію хаосу, він показує, що кожне наше рішення є результатом ланцюжка причин, який не підвладний нашому «я». Коли він сам дійшов цього висновку, то написав у книжці: «Ми не капітани нашого корабля, наші кораблі ніколи не мали капітанів. Блядь. Це справді жахливо». Олівер Буркман у рецензії для The Guardian назвав цю реакцію незабутньою й написав, що Сапольскі намагається показати, що зіткнення з відсутністю свободи волі не прирікає нас на аморальність і відчай. 

Wall Street Journal назвав книжку «видатною за широтою досліджень, жвавістю письма та глибиною людяності». 

   

«Шкіра. Недописана історія»

Андрій Тараненко, Юрій Андрашко

«Видавництво Старого Лева» 

Ця книжка – результат незвичного партнерства: Андрій Тараненко є художником, куратором і публіцистом, який досліджує порівняльну міфологію й семіотику, а Юрій Андрашко – професор дерматології, завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб Ужгородського університету, який понад тридцять років лікує й досліджує шкіру. Разом вони написали книжку про те, чим шкіра є насправді – не лише як орган, а як культурний і філософський феномен.

«Зі шкіри все починається», – пишуть автори. Вона є materia prima (першопричина, першоджерело) людини, органом, що страждає від понад двох тисяч хвороб, і фронтиром, що визначає кордони людського тіла. 

Книжка досліджує міфологію шкіри від давньоєгипетських зміїних культів та «Епосу про Гільгамеша» до сучасної естетичної дерматології й фармакологічного маркетингу. Між науковим текстом і культурними паралелями автори ставлять провокативне запитання: чим відрізняється міф про шкіру від її міфології? І чому вона – не просто зовнішнє покриття, а, як пишуть автори, «tetra pak для душі» (оболонка, що приховує суть).

   

«Істинні покликання. Що вас стримує?»

Бріанна Вест

Видавництво BookChef, переклад Анни Токарик

Бріанна Вест – американська авторка, яка опублікувала свою першу книжку «101 есе, що змінять твоє мислення» у 23 роки. «Істинні покликання» про те, що заважає жити повноцінним творчим життям. Вест розглядає основні перешкоди – страх, опір, відволікання, потребу в зовнішньому схваленні, успадковані переконання про страждання та пропонує переосмислити їх не як тупики, а як запрошення до глибшого розуміння себе. Натхненна прикладами великих митців в історії, вона запитує читачів, чому ми чекаємо на дозвіл жити так, як уже покликані? 

«Сенс не в тому, щоб «досягти», – пише Вест, – а в тому, щоби бути сформованим цим шляхом». 

   

«Розповідати інакше: імовірна теорія фотографії»

Джон Берджер, Жан Мор

Видавництво «ArtHuss», переклад Марини Бакало

«Фотографії не перекладають зовнішній вигляд. Вони цитують із нього», – пише Берджер. Книжка складається з есеїв, спогадів, особистих спостережень і понад двох сотень фотографій без підписів – серії про життя гірської селянки, яку автори пропонують читати як «витвір уяви».

Джон Берджер – лауреат Букерівської премії 1972 за роман “G”, а його праця «Як ми бачимо» (1972) стала текстом для поколінь студентів мистецтва по всьому світу. Це його третя книжка разом зі швейцарським фотографом, на імʼя Жан Мор.

   

«Деконструкція сексу»

Жан-Люк Нансі, Ірвінґ Ґо

Видавництво «Грушка», переклад Марії Копаньової

«Деконструкція сексу» побудована як серія розмов, де французький філософ Жан-Люк Нансі й Ірвінґ Ґо розбирають поняття, які здаються очевидними: дотик, бажання, задоволення, проникнення, і показують, що жодне з них не має чіткої суті. Вони говорять про те, як після #MeToo змінилася сама мова тілесності, і чому ця мова завжди недостатня.

Жан-Люк Нансі – колега та близький співрозмовник Жака Дерріди, заслужений професор Страсбурзького університету. «Деконструкція сексу» – одна з останніх його книжок, адже Нансі помер у серпні 2021 року. Його співавтор, Ірвінґ Ґо, здобув докторат із порівняльної літератури в Корнелльському університеті, а Нансі був одним із наукових керівників дисертації Ґо.


Джерело: Гомер Сімпсон і «Деконструкція сексу»: це 10 книжок, які варто придбати на «Книжковому Арсеналі»

Схоже