По-перше, кількість нейронів найбільшою мірою визначається до народження та в перші роки життя. Надалі – багато запитань, є дані, що нові клітини все-таки утворюються, наприклад, у гіпокампі, який відіграє важливу роль у процесі навчання, але загалом 86 мільярдів нейронів під час народження залишаються більш-менш стабільною цифрою десь до старості, коли починається відчутне зменшення їхньої кількості. Але й там багато що залежить від звичок протягом життя!
Друге щодо нейронних зв’язків, синапсів – їхня кількість досягає піку в ранньому дитинстві. Пізніше починається прунінг (обрізання непотрібного): деякі зв’язки слабшають і зникають, а потрібні – зміцнюються. І не ці в якому разі не означає, що людина стає менш кмітливою, навпаки – так мозок оптимізує свою роботу, і мислення та функції стають менш хаотичними.
Це, до речі, видно по тому, як рухи від різких і непослідовних у немовлят стають більш зібраними й цілеспрямованими в старших дітей – це і є результат прунингу, зайвий «шум» прибирається. Є в цього, звісно, і підступний бік. Якщо почати вивчати нову іноземну мову, а потім закинути на місяці так шість, нейронні зв’язки, які формувалися під час навчання, поступово почнуть «переключатися» на інші функції. І раптом – навіть елементарні слова почнуть вилітати з голови.
І нарешті: будь-які зміни в мозку потребують повторення й уваги. Те, до чого ми повертаємося регулярно, стає міцнішим. Те, що робимо рідко, поступово слабшає. Формування нових навичок вимагає фокусу, частих повернень і відпочинку. А особливо – сну. Саме під час сну мозок консолідує інформацію, інтегрує досвід і зміцнює нові зв’язки.
