Ситуація на Запоріжжі набагато складніша, ніж під Покровськом

Фото: DeepstateMAP

Досягнення ворога з 1 вересня до середини листопада мають приблизно такий вигляд:

— просування біля Степногірська — до 5 км уздовж зони затоплення, яка утворилася після підриву греблі Каховського водосховища. Біля Малих Щербаків, Степового, Нестерянки практично без змін, мінливість лінії бойового зіткнення вимірюється сотнями метрів;

— майже без просування біля Гуляйполя: біля Малинівки, Марфополя, Дорожнянки й Мирного, а ось на схід – захід ворог просувається досить енергійно — подолав 15 км від Ольгівського до Рівнопілля, тобто 200 метрів щодоби. Наче й мізер, але зупинити не вдається. Від Темирівки до Першотравневого — 17 км. Окуповані за 70 діб Новогригорівка, Новоіванівка, Павлівка, Успенівка, Ольгівка, Полтавка. Агресор веде бої за Солодке, Рівнопілля, Новоуспенівське;

— уздовж шосе Н15 на теренах Донецької області ворог веде бойові дії по рубежу Новоселівка — Вороне — Вербове — Вишневе — Єгорівка — Першотравневе. Просування в південній частині — 17 км, в північній — 4,5. Саме тут рух противника найдинамічніший. Ворог захопив Успенівку й на ділянці Першотравневе — Охотниче вийшов до ріки Янчур, форсував її і розвиває наступ.

Українські військовослужбовці ведуть вогонь зі 122-мм гаубиці Д-30 , Донецька обл, 25 червня 2025 р.

Фото: EPA/UPG

Українські військовослужбовці ведуть вогонь зі 122-мм гаубиці Д-30 , Донецька обл, 25 червня 2025 р.

Найактивніше й найуспішніше ворог розвивав наступ у смугах 29-ї, 36-ї та 5-ї армій. 37-ма мотострілецька й 5-та танкові бригади 36-ї армії агресора захопили Січневе й Вороне, вийшли на рубіж Новоселівка — Соснівка. 4 км за тиждень боїв. Частини 29-ї армії ведуть бої за Олександроград і Зелений Гай, відбиваючись від контратак Сил оборони, які сильно уповільнили вороже просування.

Тактична група (умовна, для спрощення розуміння спільних дії) у складі частин 127-ї дивізії, 57-ї та 60-ї бригад 5-ї армії наступає на широкому фронті Комишуваха — Тернове й Запоріжжя — Березове, веде бої за Новомиколаївку. Періодично з цією групою атакує 69-та бригада під прикриття 35-ї армії.

На сході Запорізької області ворог має відчутну перевагу в живій силі: на один наш батальйон наступають три-чотири ворожі, а на ділянках прориву — п’ять-шість. Підрозділи Сил оборони виснажені, у лавах декотрих 30–40 % особового складу. Зрозуміло, що створити оборону належної тактичної щільності за таких вихідних даних нереально — це осередки на критичних напрямках, проміжки між котрими прикриті вогнем і загородженнями, а за відсутності вогневого й тактичного зв’язку — БпЛА.

Такий стан справ у Силах оборони не таємниця для ворога. Його розвідувальні та штурмові групи постійно шукають способи обійти осередки опору, розриви в бойових порядках, широко і, на жаль, успішно застосовують тактику просочування. Противник діє раптово, приховано, швидко, використовує темряву, погані погодні умови, індивідуальні маскувальні засоби, зокрема термоізоляційні накидки.

Армія окупантів

Фото: EPA/UPG

Армія окупантів

Малі піхотні групи просочуються до точок збору, негайно закріплюються там для оборони, очікують груп посилення і здійснюють наступний кидок. Повільно, але невпинно агресор просувається на захід. 

Сили оборони обмежені в протидії, хоча залучені всі засоби для своєчасного виявлення руху груп противника, місць зосередження, утім низька укомплектованість піхотних підрозділів не дозволяє створювати достатню кількість протидиверсійних резервів і своєчасно зачищати потрібні ділянки. Ось тут могли б показати себе підрозділи Національної гвардії, які мають бути навчені таких дій. Але їх також не вистачає.

Усе це на тлі безкомпромісної боротьби в малому повітрі.

Ситуація в Запорізькій області, насамперед у її східній частині, набагато складніша й небезпечніша, ніж під Покровськом. Тактичні досягнення, які демонструє ворог, мають поганий вигляд для Сил оборони, котрі не можуть зупинити противника і стабілізувати обстановку.

Військовослужбовці ЗСУ , Запорізький напрямок

Фото: EPA/UPG

Військовослужбовці ЗСУ , Запорізький напрямок

Розвиток обстановки на напрямку дозволяє стверджувати, що задачами УВ «Восток» є прорив на Покровське з одночасним перерізанням комунікацій Сил оборони від Гуляйпільського району оборони в північному напрямку, на те саме Покровське. 

Командування УВ «Восток» може змістити напрямок свого головного удару з Гуляйполя до південної частини смуги наступу 5-ї армії. Після окупації Новоіванівки й Успенівки слід очікувати атак на наші вузли оборони у Великомихайлівці та Покровському. Противник може глибоко охопити Гуляйполе з півночі й одночасно руйнувати логістику Сил оборони, які захищають місто. 

Перенесення напрямку головного удару противника слід очікувати після того, як він захопить Великомихайлівку та/або Покровське. 


Джерело: Ситуація на Запоріжжі набагато складніша, ніж під Покровськом

Схоже