Репутаційний фасад
Про кандидатуру Александру Мунтяну напередодні повідомив лідер партії «Дія та солідарність» і спікер парламенту Ігор Гросу. Одразу після оголошення видання RISE Moldova оприлюднило розслідування про його ймовірні зв’язки з російським олігархом Алішером Усмановим. Мунтяну атаку відбив — запевнив, що робота із «сірими» економічними зонами не мала жодного стосунку до російських інтересів, особливо після 2022 року.
Александру Мунтяну
Олександру Мунтяну — 61. І досі він з’являвся на публіці нечасто. За відкритими даними, він — один із засновників Американської торгової палати у Молдові (AmCham Moldova), президент Французького альянсу у Молдові (вже понад 25 років) і співголова Ділової консультативної ради з питань Південно-Східної Європи та Євразії (BAC SEE).
Після навчання Мунтяну працював в Інституті прикладної фізики Академії наук Молдови, а згодом — у Технічному університеті Молдови, де обіймав посаду лектора й заступника декана міжнародного факультету.
У 2007 році він очолив департамент прямих інвестицій компанії Dragon Capital в Україні, а в 2016-му заснував власну інвестиційну компанію 4i Capital Partners. Також був членом і головою Ради патронів Печерської міжнародної школи в Києві.
Із цієї точки біографія виглядає бездоганно. Але, як це часто буває в історіях з ідеальним фасадом, усе цікаве починається не в офіційній частині.
Бізнес в Україні
Одне з перших великих інтерв’ю новий прем’єр дав Лорені Богзі на Pro TV. І там, після традиційної «теплої ванни» запитань, виринули нові цікаві деталі: окрім офіційної історії в інвестиційному середовищі, Мунтяну має два бізнеси в Україні. Це, мовляв, пояснює, чому мізерна зарплата прем’єра його не турбує — «грошей вистачає».
Перша компанія — «Рута», виробник гігієнічного паперу. Тут нічого особливого. Принаймні на поверхні. Друга — охоронна компанія, яку Богза делікатно не дала назвати, «бо це реклама». Але знайти її не складно — це охоронна фірма «Венбест», яка має 2 500 співробітників і 566 екіпажів і працює у 20 областях України.
епікаж Венбест
Попри те, що з 29 січня 2025 року Мунтяну формально вже не значиться серед бенефіціарів — так само, як і його партнер з інвестиційного напрямку Каміл Гоца, — у самому інтерв’ю він чітко заявив, що контроль над бізнесом зберігає.
Під молдовським «дахом»
За охоронною компанією «Венбест» тягнеться шлейф підозрілих історій, який, здається, найкраще висвітлює справжню бізнес-біографію Мунтяну в Україні. Серед іншого, структура, фігурувала у схемах із завищеними тендерами на охоронні послуги для ПриватБанку.
Тоді ПриватБанк укладав договори лише з двома охоронними компаніями — «Венбест» (бенефіціаром якої з 2021 року став майбутній молдовський прем’єр Александру Мунтяну) і «Явір-2000», із якою «Венбест» тісно кооперується й досі.
До слова, «Явір-2000» — це саме та компанія, яка, за даними журналістів «Схем», обслуговувала тисячі камер спостереження російського виробника TRASSIR/DSSL, якій, ймовірно, передавали дані на сервери в Росії — у тому числі після 2022 року. Згодом цей самий софт, уже в «новій упаковці», начебто намагався повернутися на український ринок під виглядом румунського ПЗ AziGuard від AziTrend.
Нині керівними власниками «Венбесту» значаться Георгій Тупчій та Євген Лихожон. Лихожон — колишній регіонал, добре інтегрований у владні мережі часів Януковича. Тупчій — за часів Януковича обіймав посаду заступника голови виконавчого комітету координаційної ради МВС з питань охоронних підприємств.
Георгій Тупчій та Євгеній Лихожон, праворуч
А у 2023-му навколо «Венбесту» та «Явіра-2000» вибухнув черговий скандал. Група охоронних структур SHERIFF звинуватила їх у брудних атаках і замовних кампаніях після спроби зайти через ProZorro в тендери на охорону держпідприємств — ті самі, де роками «сиділи» колишні міліціонери. І цей пазл логічно замикається: Тупчій до 2003 року служив у державній охороні при МВС. Звідти, власне, тягнеться ці старі зв’язки — від силової вертикалі до комерційних структур, які чудово почуваються у новій економічній шкірі.
Партнери Мунтяну — Георгій Тупчій і Олександр Дзюба (ще один керівник «Венбесту») — за твердженням власника SHERIFF були пов’язані з Валерієм Писаренком, наближеним до Андрія Портнова.
Інвестор
Інвестиційна діяльність Александру Мунтяну теж безпосередньо переплітається з усім вищезгаданим. Мунтяну, який із 2007 року очолював департамент прямих інвестицій Dragon Capital, у 2016-му разом із партнером Камілем Гоцою створив компанію 4i Capital Partners. Нова структура відокремилася від Dragon Capital і продовжила керувати фондом Europe Virgin Fund, який інвестував у Білорусь, Україну та Молдову. І серед інвесторів — ті самі дві компанії Мунтяну: «Рута» і «Венбест».
Александру Мунтяну
Однією з примітних транзакцій, яку у 2021 році фасилітував інвестиційний фонд Мунтяну, став продаж української системи електронних платежів Portmone казахстанській компанії Kaspi.kz.
Але справжні ризики тут навіть не в грошах і не в контрактах — а в знанні. Мунтяну двадцять років жив у тілі української економіки: бачив, як вона дихає, як корумпується і як виживає. Він знає, де в України нерв, а де — лише імітація життя.
І тепер це знання — на іншому боці кордону, формально в руках союзника, фактично — в арсеналі людини, яка чудово розуміє, як працюють українські слабкості і вразливості. Мунтяну — не актив України, а інсайдерська загроза, упакована в дипломатичну біографію і французький орден. І поки Київ бачить у Мунтяну «міст» до Кишинева, реальність може виявитися прозаїчнішою: цей міст може виявитися добре замаскованим тунелем.
Джерело: Від українського інвестора до молдовського прем’єра. У Молдові новий уряд
