Донорство крові
Як це працює в інших країнах
Абсолютно всі країни світу стикаються з проблемою браку донорів, і всі змушені тим чи іншим чином її долати. Виїзні донації для популяризації донорства, мобільні донаційні хаби для його доступності, тематичні фестивалі та виставки, бонуси й пільги для донорів — інструментів багато, та основне джерело мотивації — внутрішні ціннісні орієнтири.
За даними ВООЗ, 79 країн збирають понад 90% донорської крові шляхом добровільного безоплатного донорства. Серед них — 38 країн з високим рівнем доходу, 33 країни із середнім і вісім країн із низьким. Іншими словами, добровільне безоплатне системне донорство є ознакою економічно розвинених країн.
Наш досвід складніший: культурі допомоги вчить нас наша спільна біда. Проте війна рано чи пізно скінчиться, а потреба у крові залишиться. Науковці вже не перший рік намагаються розробити штучну кров, та поки що вона не може повноцінно замінити донорську. Отже, вихід — культура, а не випадковість.
Сьогодні ти, а завтра тобі
Сьогодні ми донатимо на амуніцію чи обладнання друзям, знайомим або фондам. Завтра вже самі збираємо донати, долучившись до війська, або ж для своїх близьких, які захищають країну. Кожна наша гривня чи репост збору нормалізують цю практику і зміцнюють нашу спільну обороноздатність.
З донорством крові все працює так само. Навіть у мирний час кожна третя людина бодай раз у житті може потребувати переливання крові: під час операції, внаслідок важких пологів, травми чи хвороби. Здаючи кров і долучаючи до цієї справи своїх близьких, ми підвищуємо шанси на те, що наступного разу люди здадуть кров для нас.
Це і є громадянська зрілість: бачити причинно-наслідковий зв’язок і діяти завчасно.
Донорство та довіра до інституцій
Історично склалось так, що українці не надто довіряють державним органам. Та ми забуваємо, що держава — це ми. Будь-яка система починається з людини, з персональної відповідальності. Кров в Україні безкоштовна для пацієнтів, і лише добровільні регулярні донори крові можуть забезпечити нею пацієнтів. Усвідомлюючи це, ми не перекладаємо відповідальність за свою безпеку на інституцію, а робимо крок їй назустріч задля власного майбутнього.
Посередниками, чи навіть провідниками у цьому ланцюгу слугують громадські організації, такі як ДонорUA. Ми співпрацюємо з державою й координуємо донорів, забезпечуючи максимально можливу прозорість на всіх етапах. І те, скільки людей не лише здають із нами кров, а й волонтерять та донатять на наші ініціативи, також демонструє, наскільки свідомішим стає наше суспільство.
Кров рятує життя. Регулярне донорство живить кровообіг охорони здоров’я. А зріла культура донорства крові рятує країну.
Джерело: Чому розвинена культура донорства — ознака зрілого суспільства
