Водночас, працюючи з підприємицями, я помітила глобальну проблему – знецінення власної роботи. Уявіть, я сиджу перед екраном чи перед людиною, дивлюся, слухаю й думаю: «Боже, яка крута робота, яка красива людина, як вона в тих обставинах так круто працює, я б так точно не змогла». А вона мені розповідає, що нічого особливого не робить. Тому я вважаю своїм обов’язком підкреслити досягнення й пояснити, що їх варто визнавати.
Власне, такі програми, як-от «Спроможна», повертають жінкам почуття сестринства, вони створюють простір довіри, де ми можемо підсилювати одна одну. І, звісно, показують жінкам, що вони справді спроможні, – навіть якщо сьогодні нічого не вдалося, вони точно спробують ще раз завтра. Такі програми мають не лише економічний вплив, а й ментальний – жінки знаходять внутрішні опори, які допомагають нам у кризові періоди стати опорою й для інших: чоловіка на фронті, друзів, територіальної громади, і, зрештою, країни.
Джерело: Спроможні діяти: як жінки надихають жінок на запуск власних бізнесів у часи війни
