Чому провалили голосування?
На початку жовтня Верховна Рада не змогла призначити двох суддів КСУ за своєю квотою. Загалом були чотири кандидати: Захар Тропін (директор департаменту міжнародного співробітництва та представництва Мін’юсту), Оксана Клименко (головний науковий консультант сектору розвитку законодавства з питань правової політики Дослідницької служби Верховної Ради), Юлія Кириченко (членкиня правління Центру політико-правових реформ, радниця голови Верховної Ради Руслана Стефанчука), Тарас Цимбалістий (прокурор Офісу Генерального прокурора).
Дорадча група експертів
Усіх кандидатів рекомендувала Дорадча група експертів, яка запрацювала із серпня 2023 року, коли ухвалили закон про новий порядок конкурсного відбору на посади суддів КСУ. Ухвалення цього закону було першою із семи вимог до України як кандидата в члени ЄС.
Президент Володимир Зеленський напередодні Дня Конституції призначив за своєю квотою до КСУ Олександра Водяннікова. А у вересні 2025 року ще одного суддю — Юрія Барабаша. Верховна Рада мала закрити свою квоту після майже річного конкурсу. Однак 8 жовтня жоден кандидат не отримав мінімально необхідних 226 голосів.
Як розповів LB.ua впливовий політик зі «Слуги народу», голосування провалили через «відсутність дисципліни та неорганізованість». «Голосування було наприкінці пленарного засідання, хтось банально вийшов із зали до буфету. Хоча була домовленість, що призначимо Захара Тропіна — креатуру Офісу Президента. Але не вистачило двох голосів», — розповів співрозмовник у керівництві владної фракції.
За нашою інформацією, в ОП були неприємно здивовані.
Інший представник «Слуги» наголосив, що причини «глибші й системні, полягають у конфлікті Комітету ВРУ з правової політики з ДГЕ. Депутати категорично проти існування самої ДГЕ, де фактично міжнародні представники мають перевагу» (за процедурою, парламентський комітет розглядає кандидатури від ДГЕ і рекомендує Верховній Раді кандидатів).
Ще один депутат з Комітету ВРУ з питань правової політики не під запис наголосив, що ДГЕ «відбирає таких кандидатів, що не можуть пояснити різницю між законом і постановою. І це вже питання до кваліфікації самих членів ДГЕ».
Новий конкурс і зміни до закону для ДГЕ
Минулого тижня Комітет ВРУ з питань правової політики провів засідання й оголосив про початок нового конкурсного відбору кандидатур на посаду суддів КСУ. З 14 жовтня протягом 30 днів охочі стати суддями КСУ можуть подавати документи до комітету, який потім передасть їх на розгляд ДГЕ. А ДГЕ після співбесід, вивчення документів, практичних завдань має рекомендувати відібраних кандидатів знову на розгляд правового комітету. Який повинен ухвалити рекомендації для Верховної Ради проголосувати за призначення суддів КСУ.
Важливо, що, отримавши документи від правового комітету, ДГЕ має до чотирьох місяців на їх розгляд і проведення співбесід з кандидатами, після чого ще до 15 днів для оцінки їхніх моральних якостей.
За прогнозами голови Комітету ВРУ з питань правової політики Дениса Маслова («Слуга народу»), новий конкурс з відбору кандидатур на посаду суддів КСУ може тривати пів року.
Денис Маслов (праворуч)
Але головне, що з оголошенням нового конкурсу в комітеті планують внести зміни до закону про КСУ й уточнити повноваження ДГЕ. Зокрема, порядок передачі документів від ДГЕ до комітету в частині збереження персональних даних кандидатів і третіх осіб. Зі слів Маслова, мова про уточнювальні зміни, а не про обмеження повноважень ДГЕ.
Голова комітету пояснив LB.ua, що протягом попереднього конкурсу, який тривав майже рік, «були проблеми у співпраці з ДГЕ, яка, за законом, має сприяти нам в оцінюванні кандидатів, сприяти суб’єктам призначення».
Маслов зазначив, що він сам і члени комітету неодноразово направляли листи до ДГЕ, запрошували на засідання, створити робочу групу, аби налагодити співпрацю. Однак у ДГЕ це ігнорували.
Натомість ДГЕ розцінила листи комітету як політичний тиск і втручання в її діяльність.
Ще один член Комітету ВРУ з правової політики Сергій Власенко («Батьківщина») наполягає: «ДГЕ забула, що, за законом, вона виключно дорадча група. Але вирішила, що нікому не підзвітна».
Власенко підкреслив, що чинний закон у частині повноважень ДГЕ достатньо чіткий. Однак потрібні зміни, щоб ДГЕ «не ігнорувала законні вимоги комітету». «Юридичним сленгом: я не хочу нікого образити, якщо треба прописати запобіжник для ідіота, то парламент це зробить. Це називається, коли ти в законі описуєш очевидні речі», — сказав Власенко.
Зокрема, зазначив депутат, у законі прописано, що організаційно-технічне забезпечення ДГЕ здійснює секретаріат Конституційного Суду.
«Але в ДГЕ наполягають, що має свій секретаріат. Це шизофренія. Тому ми їм уточнимо це… Ми їм роз’яснимо те, що очевидно для будь-якого студента першого курсу юридичного факультету. Ми ще їм чітко напишемо, що вони допоміжний орган. Та чітко пропишемо, що вони зобов’язані передавати результати всіх своїх досліджень нам. Ми напишемо, що вони зобов’язані проводити конкурс в інтересах суб’єктів прийняття», — пообіцяв Власенко.
Сергій Власенко
При цьому запевнив, що в законі не буде нічого політичного: «Не будемо торкатися питань, пов’язаних з тим, що ДГЕ має визначальний голос під час визначення доброчесності».
Хоча, підкреслив Власенко, визначальний голос ДГЕ апріорі є неконституційним.
«Верховна Рада не другорядний орган. Другорядний орган — це ДГЕ», — наполягає він.
Ще один член правового комітету Ігор Фріс («Слуга народу”) підтвердив LB.ua, що з ДГЕ в нардепів «перманентний конфлікт».
«ДГЕ чомусь вирішила, що вона приймає рішення, хто буде суддею КСУ. ДГЕ відмовляла членам комітету на їхні звернення в частині надання відповідних документів та інформації, які подали кандидати для проходження відповідних співбесід. Нам відмовилися показати, які саме питання ставили відповідним кандидатам. І це дивно, що орган, який Верховна Рада створила з метою допомоги Комітету з питань правової політики, відмовляється надавати інформацію… Тому закон треба міняти, щоб цього футболу більше не було», — зазначив Фріс.
Ігор Фріс
Уточнення повноважень ДГЕ не створить правових колізій для нового конкурсу з відбору кандидатів на посади суддів КСУ, упевнені депутати. Тим паче, що зміни планують ухвалити швидко, ще до передачі комітетом отриманих документів від кандидатів до ДГЕ (на це передбачено 30 днів з 14 жовтня).
Відповідь ДГЕ і застереження правозахисників
У ДГЕ не вважають закиди депутатів обгрунтованими.
«За чинним законом, ДГЕ сприяє всім суб’єктам призначення, а не лише комітету, в оцінюванні кандидатів. Також закон встановлює спосіб і чіткі межі цього сприяння, а саме — шляхом проведення оцінювання рівня доброчесності та компетентності й надання відповідних вмотивованих рішень ДГЕ, рейтингових списків оцінених кандидатів. Усе це ДГЕ завжди виконує вчасно й ефективно».
У ДГЕ наполягають, що комунікація з парламентським комітетом звичайна — «через листування, як це типово влаштовано між різними структурами, нічого «надзвичайного»… На думку ДНЕ, на відмінно виконує покладені на неї законом сутнісні завдання з оцінки кандидатів.
Що ж до планів нардепів переписати повноваження, то в ДГЕ наголосили: «Закон насправді достатньо чітко описує та регламентує всі ключові процеси». Якщо ж Рада ухвалить зміни, то вони потребуватимуть «правового аналізу суті і характеру».
Та у ДГЕ готові до комунікації з нардепами.
«ДГЕ вже не раз повідомляла комітет про готовність в робочому порядку надати розʼяснення щодо процедурних і методологічних питань після завершення конкурсного відбору кандидатів. Тож, як і раніше, ДГЕ відкрита до конструктивного діалогу в межах своїх повноважень», — йдеться у відповіді на наш запит.
Михайло Жернаков
Своєю чергою виконавчий директор правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков констатував LB.ua, що, оскільки Рада не призначила суддів за своєю квотою, ухвалення рішень Конституційним Судом фактично під великим питанням.
«Хоча кворум є, але технічно неможливо зібрати мінімально необхідні 10 голосів, зокрема, за скасування будь-якого рішення цієї політичної влади. Тому основна мета усього, що відбувається — залишити паралізованим Конституційний Суд», — переконаний правозахисник.
Він упевнений, що депутати умисно провалили голосування. «І вводять в оману, що просто не вистачило голосів. Ми це чуємо роками. Бо коли їм треба було проголосувати за скасування незалежності НАБУ та САП, то вони зробили це швидко… А перекладання відповідальності, що ДГЕ щось не зробила, — це абсолютно цинічна і дуже погана маніпуляція з боку депутатів… Якщо піде далі ще й відкат і звуження повноважень ДГЕ, то це точно буде грою проти інтересів України», — попередив Жернаков.
Джерело: Конституційний пінг-понг: чому Рада не призначила суддів КСУ?
