Самопожертва Небесної Сотні, а згодом і численних Небесних Дивізій воїнів, волонтерів і доброчинців, вирвала нас із пащі кремлівського Дракона, щелепи якого вже готові були зімкнутися. Від несподіванки цього дива, здавалося, завмер увесь світ. Незмінна дяка за це нашим Героям. На жаль, цьому феномену жертовності частини суспільства протистоять феномени зловживань, зневіри, злодійства, безчестя та значної байдужості до майбутнього. Ні, вони ще не стали панівними – і ми все ще гордимося духовною величчю українського народу. Проте прояви згаданих недуг стають щораз помітнішими, й вони, наче м’язева дистрофія, поволі знесилюють народного Велетня.
Сьогодні в українському суспільстві важко знайти сферу, яка б не зазнала описаної порчі. Вона проявляється по-різному, але причина – одна: нехтування морально-етичними цінностями задля особистих чи кланових інтересів. Відповідно і лік від неї один і той самий: свідоме, рішуче, а то й героїчне утвердження цінностей у суспільному, а значить – і у приватному житті. Але починати треба з себе. Не з Іншого. І це стосується кожної і кожного з нас – як звичайних громадян, так і тих, хто отримав мандат репрезентувати нас.
Фактично, «картонковий» протест молоді зняв зі суспільства неоголошений мораторій на критику влади, який стосується морально-етичних норм, корупції тощо. Це важлива психологічна зміна, до якої ще мають звикнути наші політичні еліти. Вони мають слухати не політтехнологів, а своє сумління. Саме цього очікують – ні, вимагають! – молоді українці. А це означає – еліти самі мають стати тією зміною, яку вони обіцяють здійснити (Махатма Ґанді).
Не знаємо, скільки ще майданів і «картонкових» протестів треба нашій системі судочинства, щоб усвідомити: країна, яка не має справедливого Арбітра, не встоїться. Скільки ще ганьби мають пережити наші правники, щоб зрозуміти: «Щасливий, хто пильнує право й увесь час творить справедливість!» (Пс. 106, 3).
Нарешті й суспільство має усвідомити, що мораль владних верхів зміниться лише тоді, коли зміняться ціннісні засади, за якими живуть низи. Все, що начебто допомагало нам вижити в минулому, – корупція, кумівство, хитрування, брехливість – сьогодні є гальмом нашого поступу. Тільки духовно переродившись, як це вже зробила значна частина нашого народу, Україна зможе стати єдиним здоровим і сильним моральним тілом, що є господарем свого майбутнього.
Про це говорили й говорять усі духовні світочі України. Про це пишуть святі для нас Книги. І ми на власні очі бачили, як духовно озброєні люди можуть творити дива, упокорюючи сильнішого за них ворога. Тому будьмо обачні, адже нас знову починає накривати хвиля зневіри.
Але якщо нам здається, що більшість здатних на самопожертву лежать зараз уже в землі, то на їхнє місце мають стати інші, інакше буремні хвилі нашого часу неминуче занесуть Україну в ту драконову пащу знову.
Хай не буде так з нами уже більше ніколи! Вгору піднесімо серця!
Члени Ініціативної Групи «Першого грудня»: Ольга Айвазовська, Олександра Гнатюк, Володимир Єрмоленко, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Мирослав Маринович, Олександра Матвійчук, Ярослав Яцків
Джерело: Іще одна осторога
