Росія і В’єтнам розробили “тіньовий” механізм приховування платежів за угодами щодо постачання зброї, щоб уникнути американських та інших західних санкцій. Вони використовують прибутки від спільних нафтогазових проєктів для розрахунків за оборонні контракти без відкритих грошових переказів через глобальну банківську систему.
Як пише АР, про це йдеться у внутрішніх в’єтнамських документах, які отримало видання.
За цією схемою В’єтнам купував у Росії військову техніку: винищувачі, танки, кораблі – у кредит, а потім розраховувався за нього своєю часткою прибутку від спільної російсько-в’єтнамської нафтової компанії в Сибіру. Такі транзакції є нетиповими для світових фінансових ринків і, згідно з документами, спрямовані на збереження потоку грошей у разі посилення санкцій проти Москви через війну в Україні.
Попри витоки інформації про цю схему ще у 2023 році, замість того щоб згорнути її, Росія та В’єтнам офіційно узаконили та реалізували, домовившись про забезпечення коштів для майбутніх закупівель зброї.
Як працює механізм
Суть полягає у використанні прибутків в’єтнамської компанії Rusvietpetro (спільне підприємство з Росією в Сибіру):
- прибуток В’єтнаму спрямовується до Москви на погашення кредитів за військові закупівлі;
- надлишкові кошти перераховуються російській держкомпанії “Зарубежнєфть”;
- у В’єтнамі “Зарубежнєфть” через своє спільне підприємство переводить еквівалентну суму компанії Petrovietnam, уникаючи міжнародних переказів через SWIFT.
У документі Petrovietnam від 11 червня 2024 року йдеться, що така схема “достатньо конфіденційна та безпечна”, адже гроші циркулюють лише між В’єтнамом і Росією, без ризику впливу американських санкцій.
Хоча “Зарубежнєфть” наразі не перебуває під санкціями, її керівництво підпало під обмеження США. Наприклад, її генеральний директор Сергій Кудряшов був у списку санкцій проти російського енергетичного сектору, оголошених у січні.
Голова правління “Зарубежнєфті” Євген Муров, колишній офіцер КДБ, також потрапив під санкції США у 2014 році, коли очолював Федеральну службу охорони, відповідальну за безпеку російського диктатора Володимира Путіна та інших високопосадовців.
Оскільки особи перебувають у списку Управління контролю за іноземними активами Мінфіну Штатів, будь-які активи, які вони мають у США, будуть заблоковані, а американцям буде заборонено мати з ними прямі стосунки.
Схема дає змогу уникати як прямих, так і вторинних санкцій.
Геополітичний контекст
В’єтнам має одну з найбоєздатніших армій у Південно-Східній Азії та зміцнює свій військово-морський та повітряний потенціал, значною мірою орієнтований на можливу загрозу з боку Китаю.
США є найбільшим ринком збуту для В’єтнаму і після зняття ембарго у 2016 році активно постачають оборонну продукцію. Однак багаторічні оборонні відносини з Росією означають, що В’єтнам буде залежним від Москви у сфері запасних частин та інших матеріалів протягом багатьох років, і нещодавні контракти свідчать про те, що Ханой не відступає від Москви, навіть попри те, що зв’язки зі США зміцнюються.
У 2011 році Росія надала В’єтнаму кредит на 2 мільярди доларів на два фрегати для його флоту та 64 танки T90S. Ще 8 мільярдів доларів кредиту було надано на оборонну угоду 2023 року, що стосувалася винищувачів СУ-30 та ще двох фрегатів; жодного з них Росія ще не поставила.
Під час візиту Путіна в Ханой у червні 2024 року “Зарубежнєфть” отримала ліцензію на розробку газового родовища “Блок 11-2” на шельфі В’єтнаму.
Аналітики вважають документи справжніми й наголошують: схема підтверджує традиційну гнучкість Москви у військових угодах у Південно-Східній Азії. Водночас це створює ризики для Ханою: надмірне зближення з Росією може негативно сприйматися у Вашингтоні та столицях ЄС.
Джерело: АР: РФ та В’єтнам використовують прибутки від енергетики, щоб уникнути санкцій США за оборонні угоди
