Хто наразі має право на відстрочки?
Призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягають такі категорії здобувачів і працівників освіти:
1. здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий;
Студенти Запорізького вищого професійного училища «Моторобудівник» працюють на верстатах із ЧПК.
2. докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
3. наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь; педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Ухилення від служби під прикриттям навчання
В уряді прямо заявляють, що «норми відстрочки почали перетворюватися на спосіб легального ухилення від мобілізації», — зазначено у записці до законопроєкту.
За даними уряду, лише за останнє півріччя кількість військовозобов’язаних, старших за 25 років, серед учнів профтехів і закладів фахової передвищої освіти (коледжів) зросла до 17 338 і 75 618 осіб відповідно.
Співрозмовники LB.ua з освітнього комітету Ради не під запис додали, що «наразі цифра ухилянтів під різними освітніми нормами сягає майже 100 тисяч. Військові неодноразово зверталися до нас, аби були ухвалені зміни, щоб прикрити ці схеми. Бо це про справедливість», — каже нардеп зі «Слуги народу», додавши, що не може публічно озвучувати такі цифри.
Крім того, часто суди почали ставити під сумнів право держави відмовляти у відстрочці тим, хто здобуває освіту вдруге чи «непослідовно». Деякі рішення судів зобов’язували МОН і фактично визнавати право на відстрочку для таких студентів.
«Це створило нову хвилю судових позовів і правової невизначеності», — наголошується у записці за підписом міністра освіти та науки Оксена Лісового.
Що пропонують змінити?
Новий законопроєктпропонує залишити право на відстрочку для: студентів денної та дуальної форми освіти, та здобувачів освіти (у тому числі докторантів, інтернів) — без «вікового фільтру», але з дотриманням рівнів послідовності освіти. Тобто особи повинні здобувати освіту вперше на певному рівні (щоб уникнути ситуацій, коли хтось вступає вдруге на нижчий/той самий рівень просто, щоб бути «студентом-відстрочником»).
Нові умови та обмеження прав на відстрочку:
• Навчання має бути почате не пізніше року досягнення 25-річного віку у закладах професійної та фахової передвищої освіти (зараз такого вікового обмеження для них немає).
• Для вищої освіти — право на відстрочку буде лише в межах розрахункового терміну навчання, передбаченого освітньою програмою. Це означає, що академічні відпустки, перездачі, відрахування-поновлення можуть призводити до втрати цього права на відстрочку. Тобто студент має скласти всі іспити, заліки, захистити курсові, дипломну роботу тощо в строки, які офіційно визначені закладом освіти для цієї освітньої програми, без жодних перерв.
Умови для викладачів і науковців: законопроєкт передбачає, що педагогічні/науково-педагогічні працівники мають право на відстрочку за умови наявності наукового ступеня та працюють за основним місцем роботи і мають навантаження не менше 0,75 ставки.
Роман Грищук
Член освітнього комітету Роман Грищук («Слуга народу») розповів LB.ua, що зареєстрував альтернативний законопроект № 13634-1, який змінює цю вимогу: у ньому передбачається, що науковий ступінь буде обов’язковим лише для наукових працівників закладів вищої освіти та наукових установ, але не для всіх педагогічних/науково-педагогічних працівників.
Оборонний комітет дав зелене «світло», а у експертів Ради є зауваження
Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки на засіданні 11 вересня 2025 року рекомендував парламенту ухвалити цей законопроєкт за основу, наголошуючи, що він допоможе уникнути використання здобуття освіти як способу ухилення від мобілізації та усуне існуючі прогалини, які створюють умови ухилення чоловіків призовного віку від служби.
Натомість Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (ГНЕУ) висловило принципові зауваження до проєкту.
Ризик порушення принципу рівності
ГНЕУ звертає увагу, що вимога «почати навчання до 25 років» для учнів профосвіти та коледжів створює вікову дискримінацію. Бо Конституція (ст. 24), міжнародні акти (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Європейська конвенція з прав людини) прямо забороняють будь-які обмеження за віком, якщо вони не обґрунтовані.
На думку експертів Ради, уряд міг би досягнути мети (зменшити кількість псевдостудентів профосвіти та коледжів) іншими шляхами — наприклад, обмеженням обсягів прийому чи додатковими конкурсними правилами, а не прямою забороною на відстрочку для старших студентів.
Науковий круглий стіл молодих учених, аспірантів та магістрів «Верховенство права — основоположний принцип правової держави» у Харківському національний університеті ім. Каразіна
Вузьке коло педагогів
Експерти ГНЕУ звертають увагу, що, за проєктом, відстрочку отримають лише педагоги з науковим ступенем. «Однак, у системі освіти в умовах війни працює багато викладачів без ступеня, чия роль у навчальному процесі не менш важлива. Їхнє вилучення може підірвати якість освіти», — вважають у ГНЕУ.
До того ж, експерти нагадують, що у 2022 році парламент вже ухвалював зміни, якими скасував вимогу наукового ступеня для відстрочки (законопроєкт № 7352, але він й досі чекає на підпис президента). Тепер уряд знову пропонує закріпити цю норму, що виглядає суперечливо, наголошують у ГНЕУ.
Ігнорування частини освітян
Поза увагою залишаються працівники дошкільної та позашкільної освіти — вони не матимуть права на відстрочку, хоча їхня робота під час війни також критично важлива.
Невизначеність у строках реалізації
Депутати пропонують, щоб закон після ухвалення набув чинності з 1 січня 2026 року, але уряду дається три місяці на приведення підзаконних актів у відповідність. Це означає, що певний час закон може діяти «в холосту», якщо уряд не встигне визначити чіткі процедури, що суперечить принципу правової визначеності, прогнозують у ГНЕУ.
Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров у коментарі LB.ua наголосив, що, «фактично, особливих змін у проєкті немає, тут радше уточнення чинних норм». Головне уточнення — вік до 25 років для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти. Та нагадування про послідовність здобуття освіти.
Своєю чергою член оборонного комітету Єгор Чернєв у коментарі LB.ua додав, що урядові зміни мають більш багатоплановий характер, ніж просто звуження можливостей для ухилення від мобілізації.
Єгор Чернєв
“Зрозуміло, що якщо велика кількість громадян йде навчатися не для отримання кваліфікації, а лише для отримання броні, це означає, що система освіти працює вхолосту. У такій ситуації держава витрачає величезні кошти на підготовку тих, хто ніколи не стане працювати за фахом. Більш того, такі студенти займають місце тих, хто реально міг би отримати освіту та приносити користь економіці держави. У результаті держава не отримує ані поповнення у лавах Сил оборони, ані висококласних фахівців в економіці”, — каже Чернєв.
За його словами, розгляд законопроєкту в сесійній залі може відбутися вже у найближчі тижні.
Джерело: Мобілізація і навчання: уряд обмежує право на відстрочку
