Американсько-український інвестиційний фонд відбудови, про перші інвестиційні внески в який заявили сьогодні уряд України та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC), почне інвестувати в перші проєкти вже наступного року.
Про це 17 вересня журналістам повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, передає кореспондент LB.ua.
Нагадаємо, що перші внески в Фонд становитимуть 150 млн доларів — по 75 млн доларів від обох сторін.
За словами Соболева, “цього точно вистачає для того, щоб робити перші масштабні інвестиції”. Міністр зауважив, що фонд буде буде, “скоріш, таким “маяком” для інших потенційних партнерів, зокрема — це відкриває шлях для участі в Фонді не лише DFC, а й IFC, ЄБРР та інших міжнародних інституцій.
Серед пріоритетів для інвестицій – критичні мінерали, переробка, інфраструктура та енергетика. Зокрема, сказав Соболев, американська сторона виявляє особливий інтерес до газових проєктів.
“Розширити видобуток газу або запустити нові свердловини значно легше, ніж нові шахти, які видобувають літій, графіт чи щось інше”, – зауважив міністр.
Щодо наступних кроків, то, як повідомив міністр, уряд України до кінця жовтня має укласти контракт з адміністратором фонду й інвестиційним радником, до середини листопада відкрити банківську рахунки і створити дочірню компанію в Україні. “І ми очікуємо, що до кінця листопада ми погодимо (з Американською міжнародною корпорацію з фінансування розвитку (DFC) — Ред.) інвестиційні протоколи”, — сказав міністр.
Соболев також повідомив, що американські партнери розглядають можливість інвестування в проєкти по всій території України: “Географія — це всі контрольовані Україною території”.
Також міністр економіки, довкілля та сільського господарства азначив, що України вноситиме свою частку в Фонд двома траншами — частину до кінця цього року, а частину – в 2026 році.
“Десь, половина з цієї суми від українського боку буде забюджетована цього року, половина буде наступного року. У проєкті бюджету на наступний рік є 1,9 мільярди гривень (на ці цілі — Ред.). Це — частка. І решту ми цього року просто перерозподілимо всередині програм Мінекономіки і теж виділимо”, — зазначив міністр.
За словами Соболева, фінансування відбуватиметься траншами за потреби інвестування в конкретні проєкти, щоб кошти “не лежали” а використовувалися ефективно.
- Того ж дня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що до Американсько-українського інвестиційного фонду зробили перший внесок. Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла $75 млн, а Україна подвоїть цю суму.
Американсько-український фонд відбудови
- Меморандум про створення фонду Україна і США уклали ще в квітні. Угоду хотіли підписати ще в лютому, під час візиту Володимира Зеленського до Вашингтона. Але на тлі сварки з Дональдом Трампом під час зустрічі це відклали.
- У березні стало відомо, що Штати передали нашій державі новий проєкт угоди про надра. Причому представники уряду отримали один варіант документа, а Офісу Президента – інший.
- Торги щодо нових домовленостей продовжилися. 1 квітня обидві держави провели перший раунд консультацій.
- Згодом українська делегація вилетіла до Вашингтона, де відбулися перемовини технічних команд. Зеленський заявив, що зустріч української та американської команд щодо угоди про копалини пройшла позитивно, і упродовж тижня відбудуться нові контакти.
- Загалом же ідея доступу країн-партнерок до українських ресурсів була запропонована ще в президентському плані перемоги, презентованому торік. Але активна робота в цьому напрямку розпочалася після повернення до влади Дональда Трампа, який наполягав на тому, що Штати повинні отримати відшкодування за допомогу, передану Україні. Американський президент оперував числами, непідтвердженими ні Україною, ні даними аналітиків: він казав, що Штати допомогли на $300 млрд. Зрештою після тривалих переговорів Вашингтон відмовився від цього твердження і повідомив, що допомога становила понад 100 млрд.
- 30 квітня сторони провели фінальні узгодження, після чого підписали документ. Його ратифікували народні депутати. Але і він ще неостаточний: Київ і Вашингтон повинні були напрацювати дві додаткові угоди.
