Військовослужбовець ЗСУ
Історія документа в Раді
Законопроєкт про військового омбудсмана зареєстрували у Верховній Раді 8 травня 2025 року. У червні його ухвалили за основу. Відтоді двічі фіксували порівняльну таблицю на друге читання.
Як зазначила в коментарі LB.ua народна депутатка Соломія Бобровська («Голос»), розглянути мали ще на початку вересня, але тоді заблокувала Юлія Тимошенко («Батьківщина»).
У Міністерстві оборони згодом заявили, що і воно, і парламентарі «досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту президентом України проєкту закону “Про військового омбудсмана”».
Обговорення і зауваження
Перед тим як потрапили до парламенту, документ пройшов низку дискусій і погоджень юристів Міністерства оборони, Офісу Президента, громадського сектору і відповідних експертів.
«З нашої точки зору законопроєкт цілком збалансований», — зазначила в коментарі LB.ua Ольга Решетилова. Після призначення у грудні 2024 року вона чекала, що законопроєкт проголосують ще в березні 2025-го.
Наразі, каже, усі конструктивні зауваження нардепів урахували.
Ольга Решетилова
«Йдеться, наприклад, про щорічну звітність парламентові й окрему бюджетну програму, щоб було видно, яке фінансування виділяють на Офіс військового омбудсмана. Також ми врахували цілком конструктивне зауваження про захист прав так званих конфідантів — людей, яких залучають до руху опору на тимчасово окупованих територіях», — пояснила Решетилова.
Та хоч Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки погодив законопроєкт для розгляду парламентом, документ, за її словами, все одно наразився на неконструктивні правки.
«Є різні політичні сили, які, по-перше, заспамили законопроєкт неконструктивними правками, по-друге, вважають, що така модель військового омбудсмана недоречна і пропонують зробити військового омбудсмана парламентським органом, що неможливо під час воєнного стану, адже не внесеш зміни до Конституції», — зазначила уповноважена. Були також спроби політичних торгів від окремих парламентарів. Це, на її думку, неприпустимо.
«Військові повинні нарешті отримати орган, який буде відстоювати їхні права. Я дуже хотіла б, щоб деякі нардепи поступилися власними амбіціями і допомогли створити інструмент захисту прав військовослужбовців», — наголосила Решетилова.
Як команда уповноваженої працює зараз
За ці вісім місяців Ольга Решетилова була серед тих небагатьох високопосадовців, хто порушував складні теми війська. Наприклад, критикувала неактуальні підходи до мобілізації, виносила на обговорення питання роботи ТЦК та СП.
У квітні тодішня заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко в інтерв’ю LB.ua зазначала, що Решетилова працює зі зверненнями і скаргами про переведення, які надходили після запуску процедури через застосунок «Армія+».
«Над переміщеннями працює процедура звернення до Управління захисту прав військовослужбовців. Там фахові, дуже вмотивовані військові, які опрацьовують ці звернення, розбирають ці скарги, працюють з військовослужбовцем, з Генштабом, з командирами. Команда проаналізувала тисячу звернень — це якась колосальна сума. І це теж дуже важливо, щоб давати сигнал армії, що ніхто не забиває, а дотискає це (звернення) до кінця. Звичайно, цю спроможність треба нарощувати», — пояснювала Черногоренко.
Також уповноважена з захисту прав військовослужбовців не раз говорила про неоднозначність і складність проблеми самовільного залишення частини у війську. На думку Решетилової, створення Офісу військового омбудсмана може вплинути на її розв’язання.
«Якщо говорити про СЗЧ з погляду відчуття несправедливості у військовослужбовців і незахищеності їхніх прав, то спеціальний інструмент захисту прав військовослужбовців може напряму впливати на зменшення СЗЧ. Тобто замість того, щоб іти в СЗЧ, військовослужбовець, який відчуває несправедливість, може звернутися до інституції військового омбудсмана. Ми також покладаємо на Офіс військового омбудсмана роботу над системними рішеннями сектору безпеки і оборони з погляду захисту прав військових, і проблема СЗЧ — одна з тих, які потребують системної роботи», — пояснила вона LB.ua.
Коли врешті ухвалять законопроєкт
16 вересня Рада має почати розгляд документа. Про це напередодні заявили депутати Олена Шуляк і Ярослав Железняк. Підтвердила і Ольга Решетилова.
«Якщо депутати вирішать розглядати в сесійній залі всі 899 запропонованих правок, то, швидше за все, їм доведеться продовжити розгляд на наступний день. Я сподіваюся, що 17 вересня парламент проголосує законопроєкт у другому читанні і передасть на підпис президентові», — додала уповноважена із захисту прав військовослужбовців.
Джерело: Як законопроєкт про військового омбудсмана може розв'язати проблему СЗЧ і що пропонують у Раді
