Верховна Рада VS Кабмін: депутати готуються обмежити урядові «експерименти»

Фото: колаж LB.ua

Штрафи для чиновників за неявку в Раду

Народні обранці вирішили покласти край систематичній практиці, коли їхні виклики урядовців та чиновників до парламенту з доповідями просто ігноруються. За чинним законодавством, це не має жодних наслідків для представників виконавчої гілки влади.

Тож, депутати ухвалили в цілому закон про зміни до кодексів щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження.

У кінцевій редакції нардепи врахували правку народного депутата Ярослава Железняка («Голос»), що не дотична до судочинства, а стосувалася міністрів, керівників правоохоронних органів та інших посадовців, які не з’являються на виклик парламенту.

По-перше, їх пропонують карати штрафами від 5950 грн до 8500 грн за порушення строків надання відповіді на звернення комітету чи комісії парламенту чи надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення нардепів.

По-друге, неявка особи без поважних причин на пленарне засідання Ради згідно з процедурним рішенням у залі — передбачатиме штраф від 13600 до 17000 грн.

Протоколи про правопорушення зможуть складати уповноважені посадові особи відділу контролю Апарату Верховної Ради.

Фото: Макс Требухов

Таким чином, якщо будь-яка посадова чи службова особа (крім президента і суддів) без поважних причин не з’явиться на пленарне засідання, будучи офіційно запрошеною за рішенням Ради (для цього треба не менше 150 голосів), то її можуть оштрафувати на суму до 17 тисяч грн. Дозволяється також примусово доставляти на засідання тимчасових слідчих комісій Ради таких осіб правоохоронцями.

Демарш Ради?

На цьому парламентарі не зупинилися та зареєстрували проєкт постанови про необхідність дотримання урядом визначеного Конституцією правового порядку.

Один з основних авторів проєкту, член Комітету ВР з питань правової політики Ігор Фріс («Слуга народу») розповів LB.ua, що приводом для реєстрації постанови стали численні приклади, коли останнім часом Кабмін своїми рішеннями прямо перевищує конституційні повноваження. А певні міністерства нехтують 85 і 92 статті Конституції, де чітко вказується, що суспільні правовідносини регулюються виключно законами.

Тому у проєкті нардепи прямо вказують Кабміну на такі порушення. А також зазначають, що Рада вважає за неможливе і забороняє приймати Кабміну будь-які постанови і розпорядження, направлені на реалізацію додаткових експериментальних проєктів, які в той чи інший спосіб підміняють собою закони, прийняті парламентом, сказав Фріс.

Які дії уряду депутати вважають перевищенням повноважень?

Член бюджетного комітету Іван Крулько («Батьківщина») нагадав нещодавний яскравий приклад перебирання повноважень урядом під час ухвалення змін до бюджету.

Іван Крулько

Фото: uainfo.ua

Іван Крулько

«Була внесена пропозиція, щоб залишки коштів на рахунках різних міністерств уряд міг своїм рішенням без депутатів спрямовувати на сектор безпеки і оборони. Саме рішення по своїй природі правильне. Але по формі воно є абсолютно антиконституційним. Бо бюджет приймається українським парламентом і будь-які зміни до державного бюджету мусять вноситися саме Радою», — розповів він LB.ua.

Врешті, після жорстких дискусій в парламенті цю пропозицію уряду перебрати повноваження парламенту щодо бюджетної політики зняли.

Членкиня Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Ірина Геращенко («Європейська солідарність») у спілкуванні з LB.ua навела інший приклад перетягування урядом повноважень у парламенту.

Йдеться про заборону уряду на виїзд чиновників за кордон — в тому числі й жінкам-депутаткам місцевих органів влади і держслужбовцям. За словами Геращенко, на практиці це призвело до масового складання мандатів на місцях жінками-депутатками. Бо більшість з них банально не могли виїхати для волонтерства, лікування чи щоб побачити дітей за кордоном.

Ірина Геращенко

Фото: facebook/Iryna Gerashchenko

Ірина Геращенко

Ще одне рішення уряду, від 27 серпня 2025 року, про дозвіл жінкам-депутаткам виїжджати, а держслужбовцям — ні, теж половинчасте та недолуге, сказала Геращенко.

«Виходить, що сьогодні жінки на держслужбі — у більш вразливому становищі, ніж чоловіки. Бо чоловіки на держслужбі мають бронювання, а жінки не є військовозобов’язаними та будуть вимушені залишати держслужбу. Все це абсурдні рішення, які потрібно зупиняти», — сказала Геращенко.

Розкритикувала депутатка і одне з останніх рішень уряду — про заборону на виїзд колишнім надзвичайним послам та дипломатам. Навіть для тих, хто за віком вже не є військовозобов’язаним.

Геращенко додала, що авторитет таких послів, як Олег Шамшур, Валерій Чалий, Володимир Огризко, Костянтин Єлісєєв та інших, — варто було б використовувати у переговорах на міжнародних майданчиках.

«Але взяли та заборонили виїзд всім безглуздою постановою. Якщо ви хочете мобілізувати колишніх міністрів, послів, — окей, давайте внесемо зміни до закону про мобілізацію, а не будемо ухвалювати постанови, що суперечать закону», — підкреслила Геращенко.

Юрист та член правового комітету Сергій Власенко («Батьківщина»), який також підписав проєкт постанови, додав, що «насправді достатньо сумнівними з точки зору законодавства виглядають заборони уряду певним категоріям виїжджати за кордон».

Сергій Власенко

Фото: Зоряна Стельмах

Сергій Власенко

Так, указом президента про введення надзвичайного чи воєнного стану запроваджена можливість, обмеження пересування громадян.

«Надалі це точно не є повноваженням Кабінету Міністрів України. Саме парламент на законодавчому рівні може ухвалювати такі рішення, а не а не уряд», — наголосив Власенко.

Які експерименти уряду хоче заборонити Рада?

Головний автор проєкту Ігор Фріс («Слуга народу») докладно розповів, які саме урядові «експерименти» в постанові пропонують заборонити.

Йдеться про різноманітні експериментальні проєкти через веб-портал єдиних державних послуг «Дія».

««Дія» — добре, але коли ми надаємо можливість через неї регулювати суспільні правовідносини, які повинні регулюватися законом, — це категорично неприпустимо», — сказав Фріс.

Він нагадав, що на початку вересня Кабмін ухвалив постанову, якою надав можливість тимчасово переміщеними особами, чи тим, майно яких знаходиться на тимчасово окупованій території, прифронтових або активних бойових дій, не сплачували адміністративний збір при його реєстрації.

«Це можна було зробити простими змінами до законів. Натомість Кабмін пішов у звичний для себе спосіб. І підмінив закон», — наголосив нардеп.

Але закон про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та про державну реєстрацію юросіб містить вичерпний перелік пільг зі сплати адміністративного збору. І несплата адміністративного збору тягне за собою відмову в державній реєстрації відповідних прав.

Ігор Фріс

Фото: sluga-narodu.com

Ігор Фріс

«І тепер на практиці виникає проблема. Особа каже: є постанова Кабміна, а державний реєстратор: “В мене є закон”. Врешті, через таку правову колізію реєстратор може відмовити у наданні послуг. А якщо він реєструє майно, то потім суд може визнати це незаконним і недійсним», — зазначив Фріс.

Інший експеримент уряду стосується запуску єдиної електронної системи нотаріату з жовтня 2025 року, так званий є-нотаріат.

Тут Фріс нагадав, що нотаріуси України працюють в електронних системах з 99-го року. І вирішувати питання, яким чином буде працювати нотаріат в електронній формі, з віддаленим доступом — можна виключно в межах закону.

«Однак, уряд вже тестує експериментальний проєкт в «Дії», де необхідно буде зареєструвати всі нотаріальні дії в електронному реєстрі нотаріальних дій, створюючи при цьому відповідний електронний нотаріальний архів. Це не тільки суперечить закону, а й, враховуючи досвід зламу усіх реєстрів росіянами, немає гарантій для такого електронного єдиного реєстру нотаріальних дій», — попередив нардеп.

Сергій Власенко погоджується, що врешті такими ідеями діджиталізації «вислана дорога у юридичне пекло», 

Спроба повернути суб’єктність?

Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко («Слуга народу») у коментарі LB.ua додав, що «у народних депутатів є право законодавчої ініціативи, яке, зокрема, часто реалізується в питаннях контролю уряду, покращення взаємодії з ним».

Олександр Корнієнко

Фото: Макс Требухов

Олександр Корнієнко

А Іван Крулько впевнений, що голосування за постанову буде «спробою повернення суб’єктністі парламенту», бо Кабмін — відповідальний перед парламентом. «Але, коли вже переходить певну межу і доходить до точки кипіння, то з’являються такі постанови», — сказав він LB.ua.


Джерело: Верховна Рада VS Кабмін: депутати готуються обмежити урядові «експерименти»

Схоже