Оператор дронів 93-ї бригади ЗСУ здійснює запуск FPV на оптоволокні поблизу лінії фронту в Костянтинівці, 17 червня 2025 року.
Здобуття панування БпЛА на малих висотах на лінії бойового зіткнення стало ледь не критичним елементом сучасної війни.
БпЛА ведуть повітряну розвідку, коригують вогонь, уражають цілі, підтримують наземні місії. Сторона, котра має перевагу на малих висотах, тобто 1000–2000 м, контролює поле бою, отримує дані в режимі реального часу, підтримує високу ситуативну обізнаність і може оперативно реагувати на загрози. Тут ми говорили про тактичну перевагу БпЛА.
Ключові принципи панування в небі для БпЛА сьогодні можуть бути такі:
— масувати застосування БпЛА, тобто створити кількісну перевагу. Побічний ефект — перевантаження ворожої системи ППО та її підсистеми, що протидіє БпЛА;
— забезпечити технологічну перевагу: сторона, що має захищені від радіопридушення БпЛА з термовізійними камерами високої чіткості, інерційними навігаційними системами, швидше здобуває тактичну перевагу;
— координація: інтеграція інформації, яку здобувають БпЛА, у системи управління вогнем артилерії, РЕБ, наземними підрозділами забезпечує синергію;
— швидкість реагування: організація бойового застосування підрозділів, частин і з’єднань БпЛА повинна забезпечувати оперативне розгортання й запуск дронів, що гарантує їхнє безперервне перебування в районах особливої уваги для миттєвої реакції на зміни ситуації.
Поширення БпЛА у військах, безумовно, впливає на перерозподіл обсягу вогневих завдань між різними засобами ураження. Тріада артилерія — авіація — ракетні війська доповнилася інженерними військами та вогнеметниками, котрі ще на початку 2000-х війська РХБЗ. На початку операції Об’єднаних сил свій відсоток забрали ССО, внесок котрих став відчутним. І ось сьогодні БпЛА. Дискусія про роль, місце й обсяг вогневих завдань підрозділів БпЛА триває, навіть лунають голоси, які вважають, що БпЛА замінять артилерію.
Військові спостерігають на екрані за боєм.
Я особисто не погоджуюся з цим, адже сьогодні БпЛА не подолали порогу всепогодності, мають певні обмеження на застосування уночі та в інших умовах обмеженої видимості. Дрони залишаються вразливими до впливу сил і засобів РЕБ і кібератак. Але вони вже однозначно змінили зміст понять «ціль» та «об’єкт ураження». Наприклад, якщо в додронову епоху район зосередження противника планувальники вогневого ураження ділили, відштовхуючись від вогневих можливостей засобів, забезпечуючи знищення або придушення цілі, то сьогодні рій дронів ціною $500–800/шт. за лічені хвилини перетворить скупчення бойових броньованих машин й автомобілів вартістю сотні тисяч і навіть мільйони тих самих доларів на згарище чи звалище. Незважаючи на розміри цілі і необхідний ступінь вогневого ураження.
Дрони, насамперед на оптоволокні, поставили крапку в дискусії про високоточність ударів. Артилерійський снаряд здатен на таку точність у двох випадках: він наводиться на точку підсвічування (той, хто підсвічує, повинен бачити ціль і мати девайс для підсвічування) або прилітає в точку з координатами (котрі хтось мусить дуже точно визначити). Як дрони літають у вікна / двері / люки бойових машин, можна подивитися в соцмережах, таких матеріалів достатньо. Точніше вже не буде.
Пілоти керують дронами FPV під час роботи на передовій поблизу міста Часів Яр, Донецька область, 29 липня 2025 року.
Яка ефективність БпЛА під час вогневого ураження? Колишній офіцер ЗС Словаччини Якуб Яйчай у своїй статті оцінив її для FPV-дронів як ударного засобу в 43 %, але якщо врахувати скасовані місії, то показник знижується до 20–30 %. Тобто вилітають 100 дронів, а задачу виконують 20–30. Приблизно 10 % боєприпасів не спрацьовують, адже вони й сьогодні залишаються військовими саморобками.
Зі снарядами дещо інша історія. Ефективність вогневих ударів залежить від якості розвідувальної інформації. Тобто угруповання противника має певну кількість цілей – носіїв бойового потенціалу. Виявити всі нереально, але прагнути слід максимуму. Зазвичай говорять про 70 % розвіданих цілей. Реальність дещо інша. Методику випробовували під час навчань «Дозор-86» ще в радянські часи. Розвідники ці навчання інакше, як «Позор-86», не називали — через сумні досягнення розвідувальних підрозділів. У реаліях війни, звісно, всі методики здригнулися — і чимало з них припинили існування. Знову ж таки, розвідувальні БпЛА роблять колосальний внесок у викриття ворожих угруповань. Але снаряд однаково долітає вдень, вночі, у дощ, сніг, туман і взагалі будь-коли.
Економіка війни коригує пріоритети вогневого ураження. Середня ефпівішка коштує $500, хороша — $800–1000. Тобто саме такі суми летять лише в один кінець. Якщо скористатися дроном-бомбером і вчепити під нього звичайну мінометну міну, то можна вкластися в $100. Сам бомбер, правда, матиме цінник з чотирма нулями.
FPV-майстерня Третьої штурмової.
Не можна не згадати проблем радіоканалів і навігації. Остання є проблемою і для снарядів, які наводяться за GPS. Але старий добрий осколково-фугасний цих вад позбавлений. Тисячі снарядів у повітряному просторі одномоментно ніяк не заважають один одному. На відміну від дронів, котрими управляють або в одній і тій самій частині електромагнітного спектра, або за допомогою оптоволоконних кабелів. З цих кабелів птахи Донбасу вже призвичаїлися будувати гнізда. Уявіть розмах застосування оптоволокна військами! Тиснява на одних і тих самих частотах призводить до взаємного глушіння, льотних інцидентів, падіння дронів. Якуб Яйчай оцінив кількість таких інцидентів у три відсотки від загальних втрат.
Додають колориту загальному радіоелектронному хаосу підрозділи РЕБ обох сторін. Іноді піднятися в повітря неможливо годинами. Кілька років тому ми запропонували ГШ обговорити процедури blue forces tracking, щоб покращити взаємодію наших сил і засобів, які використовують випромінювання під час бойової роботи: зв’язківців, пепеошників, артрозвідки, дронарів. Нас зацікавлено вислухали, подякували, забрали презентацію. І все. Нічого не змінилося, судячи з відгуків операторів БпЛА, котрі працюють у полі. Втрати наших БпЛА від РЕБ противника пан Яйчай оцінив у 31 %.
Не можна оминути і роль командирів підрозділів Сил оборони, котрі ігнорують погодні умови, оцінку радіоелектронної обстановки, можливості ППО противника. На тому боці така сама картина. Знайомий оператор прислав відео, на якому ворожий ЗРК С-300 обстрілює наш розвідувальний БпЛА вартістю близько $50 000. Вартість ракети такого ЗРК — два мільйони доларів. Нам, звісно, приємно, що ППО противника керують дивні люди, які не рахують грошей.
Запуск безпілотника.
Країни НАТО, здається, переосмислили досвід нашої війни, свою концепцію баражувальних боєприпасів (loitering munition) і рухаються саме цим шляхом. Про американський Switchblade чули всі. Більшість чула і про польський Warmate. Дехто чув навіть про наші RAM від Укрспецсистемс. Такі засоби ураження забезпечують кращу точність удень і вночі, мають простіше керування, вищу стійкість до радіоелектронного придушення порівняно з FPV-дронами. Вони дорожчі, але їхня ціна, як і ціна FPV, знижується. Інвестиції в якість практично гарантують ураження обраної цілі, виправдовують вищу вартість.
Але ж ми все одно залишаємось у парадигмі боротьби за панування в повітрі над тактичною зоною.
Джерело: Боротьба за мале небо
