На Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині між селами Гатне і Мархалівка провели перші поховання п’ятьох невідомих воїнів, повідомив президент Володимир Зеленський.
Церемонія відбулася 29 серпня у День пам’яті загиблих захисників і захисниць України. Поховання відбулося з найвищими військовими почестями, зазначив очільник Київської ОВА Микола Калашник. Національне військове меморіальне кладовище планують розвивати як меморіальний комплекс із музейними та ритуальними спорудами, додав він.
Перша черга кладовища розрахована на шість тисяч могил, повідомила міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова. Також там уже облаштували 360 колумбарних місць для урн із прахом, а держава бере на себе витрати на поховання та догляд за могилами. Родичі загиблих можуть починати оформлення документів для поховання.
До кладовища курсуватиме спеціальний автобус: у непарні години – з київських Теремків, у парні – з Гатного. У ньому працюватиме екскурсовод, який розповідатиме про історію комплексу та України загалом.
Суперечки навколо будівництва
Місце для меморіалу обрали між селами Гатне та Мархалівка на Київщині. Частина місцевих жителів виступає проти. Вони заявляють, що поховання у цій зоні може призвести до екологічних проблем через високі ґрунтові води й ризик підтоплення могил.
29 серпня мешканці Мархалівки вийшли на протест, повідомили в організації Support Markhalivka. Поліція затримала близько десяти протестувальників. Активіст Олександр Давиденко повідомив, що люди зіткнулися з великою кількістю силовиків, а частину учасниць акції відвезли в автозаках.
Активісти наголошують, що територія, де будується кладовище, має статус природоохоронної зони. Вони посилаються на рішення Верховного Суду та попередніх інстанцій, які підтвердили заборону будь-якої забудови, окрім природоохоронної діяльності.
Спершу військове кладовище планували звести на Лисій Горі, але проти виступили активісти «Української природоохоронної групи». Вони нагадали, що це територія природно-заповідного фонду, де заборонені будівельні роботи. Тут росте понад 30 червонокнижних видів і є вікові дуби зі статусом природоохоронних. Через це екологи подали до суду на Київраду.
Другою локацією розглядали Биківню. Однак там ховали жертв політичних репресій, розстріляних у 1937–1941 роках. За оцінками істориків, там може бути від 30 до 40 тисяч поховань. Інститут нацпам’яті, Мінкульт і заповідник «Биківнянські могили» попередили: під час будівництва можна натрапити на рештки, що затягне роботи на роки.
Згодом місце знову перенесли на територію Гатненської громади на Київщині. Проєкт пройшов держекспертизу, на нього виділили 1,8 мільярда гривень. Там планували створити сектори поховань, меморіал, адмінбудівлю, будинок трауру та інші об’єкти інфраструктури. Місцеві жителі виступали проти, вказуючи на складну систему підземних вод і вирубування лісу, що може забруднити села, але Мінветеранів заявило, що вимоги дотримані.
У серпні стало відомо, що кладовище будуватиме компанія, створена через день після оголошення тендеру. У міністерстві пояснили це як законну й поширену практику. А у вересні суд визнав незаконною вирубку Мархалівського лісу, однак посадовці запевняли, що вирубувати весь ліс не треба, «лише 10%».
Обкладинка й фото: Володимир Зеленський, Микола Калашник
Джерело: На Національному військовому меморіальному кладовищі відбулися перші поховання
